Рішення від 08.05.2026 по справі 140/3169/26

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3169/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області, Військово медичного управління Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області (далі - ВЛК Військово-медичної служби Військово-медичного управління СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області, відповідач-1) Військово медичного управління Служби безпеки України (далі - Військово медичне управління СБУ, відповідач-2) та просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби Безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області №181 від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичного управління Служби Безпеки України, яка оформлена листом №20/4/С-1388/28/17 від 19.02.2026 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 ;

- зобов'язання центральної військово-лікарської комісії Військово-медичного управління Служби безпеки України повторно розглянути скаргу (заяву) від 15.01.2026 та переглянути постанову Військово-лікарської комісії (ВЛК) СБУ в УСБ України у Волинській області №181 від 26.11.2025, оформлену протоколом №41 засідання військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.01.2000 між позивачем та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) було укладено шлюб. Від вказаного шлюбу народилося двоє дітей, син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що з довідки ВКЗ Управління Служби безпеки України у Волинській області за матеріалами особової справи реєстраційний №54/17-624-52 та інформації з протоколу (витягу) №41 від 26.11.2025 засідання ВЛК про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.11.2025, підполковник ОСОБА_2 проходив військову службу в Управління СБУ у Волинській області з 01.03.2001 до 29.03.2024 включно, у головному Управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях з 30.03.2024 до 23.04.2025 включно, безперервність служби складає 23 роки 5 місяців 24 дні (01.03.2001-23.04.2025).

Згідно витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (по стройовій частині) №94 від 04.04.2015 м.Краматорськ, майор ОСОБА_2 з 04.01.2015 по 04.04.2015 безпосередньо виконував службові (бойові) завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та вибули до місця постійної дислокації. 01.08.2015 ОСОБА_2 набув статус учасника бойових дій.

Позивач вказала, що згідно лікарського свідоцтва про смерть №20250421150000112 від 22.04.2025, виданого Державною спеціалізованою установою Харківське обласне бюро судово-медичних експертиз (Ізюмське відділення), встановлено смерть ОСОБА_2 в місті Ізюм, Ізюмського району, Харківської області, причиною смерті є «Розрив аневризми висхідної частини дуги аорти».

ОСОБА_1 зазначила, що згідно висновку за результатами роботи комісії в третьому управлінні (з дислокацією у м.Сіверськодонецьк Луганської області) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях) №78/3/14-5243дм від 30.09.2025 м.Дніпро, затверджений першим заступником Голови СБУ генерал-майором ОСОБА_5 , комісією призначена наказом СБУ від 16.05.2025 №321/ДСК «Про призначення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку» провела за період з 16.05.2025 по 30.09.2025 спеціальне розслідування факту смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем тимчасової дислокації у АДРЕСА_1 .

Вказаною комісією встановлено, що підполковник ОСОБА_2 з 30.03.2024 по 23.04.2025 проходив службу в третьому Управлінні (з дислокацією у м.Сіверськодонецьк Луганської області) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях.

З 07.02.2025 у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, підполковника ОСОБА_2 було передислоковано в село Долина, Краматорського району, Донецької області на період виконання бойових (спеціальних) завдань на блокпості БП-Л014 «Стела» (Наказ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 14.02.2025 №117-ОС/дск «Про тимчасову передислокацію особового складу на період виконання бойових (спеціальних) завдань»).

О 10:00 годині 22.04.2025 працівниками швидкої допомоги м.Ізюм Харківської області констатовано смерть ОСОБА_2 за місцем тимчасової дислокації АДРЕСА_1 . За фактом смерті слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 23.04.2025 були внесені відомості до ЄРДР за №12025221070000485, ч.1 ст.115 КК України.

У ході проведення досудового розслідування, слідчим поліції за участі судово медичного експерта ДСУ Харківського ОБ СМЕ, тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 виявлено не було, будь яких тілесних ушкоджень, які перебувають у причинно наслідковому зв'язку із настанням смерті при проведенні огляду трупа та його судово-медичного розтину не виявлено, тому прийняте слідчим рішення 30.04.2025 року про закриття вказаного кримінального провадження.

Позивач зазначила, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 встановлено: масивний крововилив у адвентиції аорти. Ознаки вираженої дистрофії стінки аорти. Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, помірний набряк головного мозку, ділянки гострої альвеолярної емфіземи у легенях. Склероз інтрамуральних артерій. Помірний периваскулярний кардіосклероз. Переважна гіпертрофія, морфологічні ознаки порушення скоротливої здатності міокарду. Виражений перипортальний фіброз печінки.

Смерть ОСОБА_2 настала 22.04.2025 в результаті розриву аневризми висхідної частини дуги аорти, яка ускладнилась в своїй течії тампонадою кров'ю порожнини перикарда, що призвело до зупинення серцевої та легеневої діяльності. Висновки щодо причини смерті підтверджуються наявністю розірваної аневризми аорти, кров в порожнині перикарда, повнокров'я, дистрофічні зміни внутрішніх органів, результатами проведеної судово-гістологічної експертизи - масивний крововилив у адвентиції аорти, ознаки вираженої дистрофії стінки аорти.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_6 етилового та інших спиртів не виявлено.

Також, у ході проведення спеціального розслідування комісією встановлено, що виконання обов'язків військової служби ОСОБА_2 здійснювалось в умовах військової агресії росії проти України, що пов'язано з ризиком для життя та здоров'я, постійними нервово-емоційними та фізичними перенавантаженнями, стресовими ситуаціями, виконанням поставлених завдань в інтенсивному режимі служби, нерідко у понаднормовий час, постійними відрядженням в райони ведення бойових дій та/або в райони наближені до районів ведення бойових дій.

Смерть підполковника ОСОБА_2 настала в результаті розриву аневризми висхідної частини дуги аорти, яка ускладнилась в своїй течії тампонадою кров'ю порожнини перикарда, що призвело до зупинення серцевої та легеневої діяльності. Смерть не є наслідком: вчинення ним дій у стані алкогольного (наркотичного, токсичного) сп'яніння (при судово-медичній експертизі крові трупа гр-на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоміловий спирти не виявлені); навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства; вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення (слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області винесена постанова про закриття кримінального провадження - ч. 1 ст. 115 КК України від 30.04.2025 у зв'язку із відсутністю кримінального правопорушення).

Згідно витягу з Протоколу №41 від 26.11.2025 засідання Військово-лікарської комісія (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління СБ України в УСБ України у Волинській області про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що з інформації та наданих медичних документів встановлено, що причиною смерті стало хронічне захворювання, яке мало розвиток в період проходження ним військової служби- артеріальна гіпертензія ПІст.( вперше діагностована АГ Іст. в 2010році), ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності ПІА стадії, які призвели до атеросклеротичного ураження стінки аорти, її витончення та втрати еластичності, що під впливом надмірного артеріального тиску на неї, стресових ситуацій, шкідливих та небезпечних факторів середовища виконання службових обов'язків, важкості та напруженості режиму служби, шкідливих звичок (паління), стали причиною розриву висхідної частини дуги аорти, як наслідок тампонади кров'ю порожнини перикарда серця та призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності і смерті.

Таким чином, ВЛК на підставі наявних документів та відповідно до пп.10 п.14.4 та п 14.5 розділу IV Положення виносить постанову про встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 , що призвело до смерті, з проходженням військової служби.

Позивач вказує, що враховуючи факт незгоди із результатами вказаної постанови ВЛК №181 від 26.11.2025 а саме, що захворювання її чоловіка ТАК, пов'язані з проходженням військової служби, 15.01.2026 звернулася із скаргою (заявою) до Центральної військово-лікарської комісії Військово-медичного управління СБ України із вимогою про перегляд вказаної постанови ВЛК.

Листом за №20/4/С-1388/17 від 19.02.2026 повідомлено, що ВЛК ВМС ВМУ СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області при винесенні рішення про причинний зв'язок захворювань ОСОБА_2 (зокрема захворювань серцево-судинної системи, що стали причиною смерті) діяли на підставі наявних медичних документів, висновку за результатами роботи комісії з спеціального розслідування нещасного випадку та відповідно до Положення, з огляду на викладене, правові підстави для задоволення скарги у Центральної ВЛК ВМУ СБУ відсутні.

Із вказаними постановами Центральної ВЛК ВМУ СБУ та Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби Безпеки України в управлінні Служби безпеки України у Волинській області сторона позивача не погоджується, вважає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, тому звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 27.04.2026 представник Військово-медичного управління Служби безпеки України проти позову заперечив з огляду на наступне.

Вказав, що ОСОБА_2 з 01.03.2001 по 29.03.2024 проходив військову службу в УСБУ у Волинській області. У період з 04.01.2015 по 04.04.2015 (протягом трьох місяців) залучався до участі в Антитерористичній операції (АТО) на Сході України. У серпні 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій (серія НОМЕР_1 від 01.09.2015). У період з 30.03.2024 по 23.04.2025 проходив військову службу у Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 22.04.2025 № НОМЕР_2 , виданим Державною спеціалізованою установою “Харківське обласне бюро судово-медичних експертиз (Ізюмське відділення)», встановлено смерть ОСОБА_2 в місті Ізюм, Ізюмського району, Харківської області.

Зазначив, що відповідно до Протоколу № 33/961 від 16.02.2026 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв причиною смерті ОСОБА_2 стало хронічне захворювання - ущільнення та аневризматичні зміни аорти, яке ускладнилось розривом аневризми висхідної частини дуги аорти, тампонадою кров'ю порожнини перикарда та призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності і смерті. Основними причинами розриву аневризми дуги аорти є атеросклеротичне ураження стінки аорти, витончення її стінки та втрата еластичності; артеріальна гіпертензія, що викликає надмірний тиск на стінку аорти та призводить до її пошкодження. Зазначена подія сталася на тлі наявних у хронічних захворювань: ущільнення та розширення аорти, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності. Зазначені захворювання мали розвиток в період проходження військової служби. Гіпертонічна хвороба вперше зафіксована у 2010 році, тобто до виконання обов'язків військової служби в АТО (з 04.01.2015 по 04.04.2015), що підтверджується витягом з Протоколу № 41 від 29.11.2025 засідання військово-лікарської комісії. Ішемічна хвороба, ущільнення та розширення аорти - з 2023 року, тобто до проходження військової служби в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Згідно з довідкою ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 05.02.2026 №59 ОСОБА_2 не брав безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 413 про безпосередню участь у таких заходах за період з 2024 по 2025 рік йому не видавалась.

Таким чином, вважає, що при винесенні рішення про причинний зв'язок захворювань (зокрема захворювань серцево судинної системи, що стали причиною смерті) діяв на підставі наявних медичних документів, висновку за результатами роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку та відповідно до Положення про медичний огляд у Службі безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03.01.2019 № 2/ДСК (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2019 за № 109/33080/19.

Враховуючи наведене, вважає позов необґрунтованим, тому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Разом з тим 27.04.2026 на адресу суду надійшов відзив від відповідача-1, в якому він просив у задоволенні позову відмовити, оскільки з інформації та медичних документів та відповідно до пп.10 п.14.4 та 14.5 розділу IV Положення винесено постанову про встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 , що призвело до смерті, з проходженням військової служби. Таким, чином вважає, що встановлені ВЛК ВМС та ЦВЛК ВММУ обставини захворювань, які призвели до смерті дозволили зробити обгрунтований висновок про відсутність підстав для винесення висновку з формулюванням «захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» (а.с.127-133).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 30.01.2000 між ОСОБА_2 та позивачкою було укладено шлюб (а.с.19).

Як встановлено судом, та підтверджено відповідачами, ОСОБА_2 з 01.03.2001 по 29.03.2024 проходив військову службу в УСБУ у Волинській області. У період з 04.01.2015 по 04.04.2015 (протягом трьох місяців) залучався до участі в Антитерористичній операції (АТО) на Сході України. У серпні 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій (серія НОМЕР_1 від 01.09.2015) (а.с.23).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26).

Як слідує з лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 22.04.2025 ОСОБА_2 помер у Харківській області, Ізюмському районі, місто Ізюм. Причиною смерті став розрив аневризми висхідної частини дуги аорти (а.с.24-25).

Відповідно до висновку за результатами роботи комісії в 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях №78/3/14-5243дт від 30.09.2025 встановлено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан. На момент нещасного випадку, строк дії воєнного стану в Україні було продовжено згідно з Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15.01.2025 №4220-ІX (а.с.30-37).

Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив службу в 3 управлінні (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, підполковник. 3 07.02.2025 у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією рф проти України, підполковника ОСОБА_2 було передислоковано в с. Долина Краматорського району Донецької області на період виконання бойових (спеціальних) завдань на блокпосту БП-ЛО14 «Стела» (Наказ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 14.02.2025 №117-ОС/дск «Про тимчасову передислокацію особового складу на період виконання бойових (спеціальних) завдань».

О 10:00 годині працівниками швидкої допомоги м. Ізюм Харківської області констатовано смерть ОСОБА_2 за місцем його тимчасового мешкання: АДРЕСА_1 . За фактом смерті ОСОБА_2 слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНІ в Харківській області 23.04.2025 були внесені відомості до ЄРДР за №12025221070000485. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст. 115 КК України (витяг з ЄРДР).

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 ворогів не мав, ніхто не бажав його смерті, при огляді тіла покійного слідчим слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, за участі судово-медичного експерта ДСУ Харківського ОБ СМЕ, тілесних ушкоджень виявлено не було, що свідчить про те, що ОСОБА_2 жертвою не став. Будь-яких тілесних ушкоджень, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті ОСОБА_2 при проведенні огляду трупа та його судово-медичного розтину не виявлено.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 22.04.2025 з Ізюмського відділення ДСУ «Харківське ОБСМЕ», причиною смерті ОСОБА_2 є розрив аневризми висхідної частини дуги аорти.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_6 етилового та інших спиртів не виявлено» (висновок експерта №20250421150000112 від 19.06.2025, вих. №02-06/2121 від 11.08.2025).

Також, у ході проведення спеціального розслідування комісією встановлено, що виконання обов'язків військової служби ОСОБА_2 здійснювалось в умовах військової агресії рф проти України, що пов'язано з ризиком для життя та здоров'я, постійними нервово-емоційними та фізичними перенавантаженнями, стресовими ситуаціями, виконанням поставлених завдань в інтенсивному режимі служби, нерідко у понаднормовий час, постійними відрядженням в райони ведення бойових дій та/або в райони наближені до районів ведення бойових дій.

Разом з цим, комісією (в рамках отримання висновку щодо зв'язку раптового погіршення стану здоров'я, що призвело до смерті ОСОБА_2 , з впливом на потерпілого шкідливих та небезпечних факторів середовища виконання службових обов'язків, важкості та напруженості режиму служби з урахуванням наявної медичної документації закладів охорони здоров'я) було направлено лист до ВМУ СБ України (№78/3/14-4541дск від 19.08.2025).

З інформації, наданої ВМУ СБ України (лист №20/4/3709дск від 02.09.2025), відповідно наданої медичної документації: довідки ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Волинській області, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, висновку судово-медичного експерта та лікарського свідоцтва про смерть встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало хронічне захворювання - ущільнення та аневризматичні зміни аорти, яке ускладнилось розривом аневризми висхідної частини луг легеневої діяльності і смерті. Основними причинами розриву аневризми дуги аорти в порожнини перикарда та призвело до зупинки серцевої та атеросклеротичне ураження стінки аорти, витончення її стінки та втрата еластичності артеріальна гіпертензія, що викликає надмірний тиск на стінку аорти та призводить до її пошкодження. Зазначена подія сталась на тлі наявних у ОСОБА_2 , хронічних артеріальної гіпертензії II стадії та ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності ІІ А стадії. Зазначені захворювання мали розвиток в період проходження ним військової служби.

Дослідивши та проаналізувавши зібранні матеріали, комісія дійшла висновку, що зазначена подія (раптове погіршення стану здоров'я), що призвела до смерті підполковника ОСОБА_2 , настала у період дії воєнного стану (Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022), під час виконання обов'язків військової служби, тимчасової дислокації, перебування ОСОБА_2 на якій, відповідало відповідного керівника (пункт 3) частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Наказ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 14.02.2025 №117-ОС/док «Про тимчасову передислокацію особового складу на період виконання бойових (спеціальних) завдань»), протягом службового часу, внаслідок захворювання.

ВЛК ВМ ВМУ СБУ в УСБУ у Волинській області 26.11.2025 винесено постанову №181 відповідно до якої захворювання підполковника ОСОБА_2 , 1978 р.н., «Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, ФК ІІ (два). Нестенозуючий коронарний атеросклероз Атеросклероз аорти. Недостатність мітрального клапану І-ІІ ст. СН ІІ А, із збереженою систолічною функцією ЛШ, NYHA ІІ. Артеріальна гіпертензія ІІ ст. (два), ст.2 ССР 4 (дуже високого ризику)», які ускладнилися «тампонадою порожнини перикарда кров'ю внаслідок розриву аневризми висхідної частини дуги аорти» що призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності, його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . ТАК, пов'язані із проходженням військової служби (а.с.38-39).

Разом з тим, відповідно до витягу з Протоколу №41 від 26.11.2025 з інформації та наданих медичних документів (лист №20/4/3709дск від 02.09.2025, медична книжка амбулаторного хворого №403.02, виписка з медичної карти стаціонарного хворого, висновок судово-медичного експерта та лікарське свідоцтво про смерть) встановлено наступне: причиною смерті ОСОБА_2 стало хронічне захворювання, яке мало розвиток в період проходження ним військової служби- артеріальна гіпертензія

ІІ ст. (вперше діагностована АГ Іст. в 2010 році), ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності ІІА стадії, які призвели до атеросклеротичного ураження стінки аорти, її витончення та втрати еластичності, що під впливом надмірного артеріального тиску на неї, стресових ситуацій, шкідливих та небезпечних факторів середовища виконання службових обов'язків, важкості та напруженості режиму служби, шкідливих звичок (паління), стали причиною розриву висхідної частини дуги аорти, як наслідок -тампонади кров'ю порожнини перикарда серця та призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності і смерті. Таким чином, ВЛК на підставі наявних документів та відповідно до пп.10 п.14.4 та п 14.5 розділу IV Положення виносить постанову про встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 , що призвело до смерті, з проходженням військової служби (а.с.42-44).

15.01.2026 ОСОБА_1 було подано скаргу до ЦВЛК СБУ про перегляд (оскарження) постанови ВЛК з якої слідує, що позивач вважає, що висновок ВЛК стосовно встановлення причинного зв'язку, а саме, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби є передчасними, оскільки ВЛК не було враховано попередній стан здоров'я та повний діагноз ОСОБА_2 і його медичні документи (а.с.45-47).

У відповідь на вказану скаргу, ВЛК СБУ листом №20/4/С-1388/28/17 від 19.02.2026 повідомило про те, що після опрацювання та аналізу наявної в ВМУ СБУ інформації ЦВЛК ВМУ СБУ встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало хронічне захворювання - ущільнення та аневризматичні зміни аорти, яке ускладнилось розривом аневризми висхідної частини дуги аорти, тампонадою кров'ю порожнини перикарда та призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності і смерті. Основними причинами розриву аневризми дути аорти є атеросклеротичне ураження стінки аорти, витончення її стінки та втрата еластичності; артеріальна гіпертензія, що викликає надмірний тиск на стінку аорти та призводить до її пошкодження. Зазначена подія сталась на тлі наявних у ОСОБА_2 хронічних захворювань: ущільнення та розширення аорти, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності. Зазначені захворювання мали розвиток в період проходження військової служби. Гіпертонічна хвороба вперше зафіксована у 2010 році, тобто до виконання служби в АТО-ООС, ішемічна хвороба серця, ущільнення та розширення аорти - з 2023 року, тобто до проходження військової служби в Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях (а.с.48-50).

Крім того зазначено, що згідно з інформацією, отриманою від Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях, встановлено, що ОСОБА_2 не брав безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 №413 про безпосередню участь у таких заходах за період з 2024 по 2025 рік йому не видавалась.

Таким чином, ВЛК військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області при винесенні рішення про причинний зв'язок захворювань ОСОБА_2 (зокрема захворювань серцево-судинної системи, що стали причиною смерті) діяла на підставі наявних медичних документів, висновку за результатами роботи комісії з спеціального розслідування нещасного випадку та відповідно до Положення. З огляду на викладене, правові підстави для задоволення скарги у ЦВЛК ВМУ СБУ відсутні.

Позивач вважаючи такі дії відповідачів протиправними звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність медичних (військово-лікарських) комісій системи МВС визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 за №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (далі - Положення №285).

Пунктом 2 розділу І Положення №285 передбачено, що основними завданнями М(ВЛ)К є:

1) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби;

3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);

4) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

5) визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням;

6) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, працівників поліції та Національної гвардії України (далі - НГУ), які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК);

7) формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року №1306).

Пунктами 1-3 розділу ІІ Положення №285 передбачено, що лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України" по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

Відповідно до п.14 розділу ІІ Положення №285 до функцій штатних М(ВЛ)К, серед іншого, належить: організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.

Пунктом 19 розділу ІІІ Положення №285 передбачено, що за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Відповідно до п.21 розділу ІІІ Положення №285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини 11 розділу Х Положення №285 у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз'яснення.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402; в редакції, чинній за час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі-ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пункт 2.4.10 розділу І Положення №402).

Згідно пунктом 2.3.3 розділу І Положення №402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 2.3.4 розділу І Положення №402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно пункту 2.3.5 розділу І Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Аналізуючи норми Положення №402 та Положення №285 у їх взаємозв'язку суд зазначає, що ЦМ(ВЛ)К за результатами розгляду скарги на рішення штатної М(ВЛ)К повинно бути прийняте виключно рішення (постанова), однак, на переконання суду, жодним чином це не повинна бути відповідь на його звернення у формі роз'яснення щодо відсутності підстав для перегляду такого рішення.

Повертаючись до фактичних обставин справи судом з'ясовано, що ВЛК ВМ ВМУ СБУ в УСБУ було проведено засідання ВЛК про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та відповідно до витягу з Протоколу №41 від 26.11.2025 з інформації та наданих медичних документів встановлено наступне: причиною смерті ОСОБА_2 стало хронічне захворювання, яке мало розвиток в період проходження ним військової служби - артеріальна гіпертензія

На підставі наведеного ВЛК ВМ ВМУ СБУ в УСБУ у Волинській області 26.11.2025 винесено постанову №181 відповідно до якої захворювання підполковника ОСОБА_2 , 1978 р.н., «Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, ФК ІІ (два). Нестенозуючий коронарний атеросклероз Атеросклероз аорти. Недостатність мітрального клапану І-ІІ ст. СН ІІ А, із збереженою систолічною функцією ЛШ, NYHA ІІ. Артеріальна гіпертензія ІІ ст. (два), ст.2 ССР 4 (дуже високого ризику)», які ускладнилися «тампонадою порожнини перикарда кров'ю внаслідок розриву аневризми висхідної частини дуги аорти» що призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності, його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . ТАК, пов'язані із проходженням військової служби.

Не погодившись з наведеним вище, 15.01.2026 ОСОБА_1 було подано скаргу до ЦВЛК СБУ про перегляд (оскарження) постанови ВЛК з якої слідує, що позивач вважає, що висновок ВЛК стосовно встановлення причинного зв'язку, а саме, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби є передчасними, оскільки ВЛК не було враховано попередній стан здоров'я та повний діагноз ОСОБА_2 і його медичні документи.

З приводу визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби Безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області №181 від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 суд зазначає, наступне.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Положення №402).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу I Положення №402, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це, зокрема, встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу I Положення №402 установлено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах). Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється. Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

За змістом підпунктів 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3, 2.4.5 та 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, призначення на посади офіцерів у штатні ВЛК погоджується з начальником ЦВЛК. Начальник ВЛК регіону безпосередньо підпорядковується начальнику ЦВЛК. ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.

ВЛК регіону має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;

залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець;

приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Пунктами 20.1, 20.2 та 20.5 глави 20 розділу II Положення №402 установлено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.

Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу II Положення №402.

Пунктами 21.1, 21.2, 21.3 та 21.9 глави 21 розділу II Положення №402 установлено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.

Визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».

в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення. У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних за обставин, передбачених пунктом 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за № 1667/37289 (далі - Інструкція 332). Вид події що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії вказується у постанові ВЛК згідно з додатком 3 до Інструкції 332.

д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту. Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Виходячи з аналізу норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, обов'язковими умовами встановлення причинного зв'язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» є беззаперечне встановлення факту виникнення такого захворювання саме під час проходження служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії (під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, а також під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України), або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.

Також причинний зв'язок формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» встановлюється у разі хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Отже, час виникнення захворювання або час досягнення цим захворюванням визначеного ступеню розвитку має обов'язково відповідати часу проходження особою, щодо якої такий причинний зв'язок встановлюється, служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, а також під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.

Згідно із пунктом 21.30 глави 21 розділу II Положення № 402 постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов'язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті». У випадках коли причину смерті не встановлено, ВЛК приймає постанову про причинний зв'язок смерті військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) з військовою службою, а у постанові про причинний зв'язок слова «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), яке призвело до смерті, та причина смерті» не зазначаються.

При цьому пунктом 21.22 глави 21 розділу II Положення № 402 установлено, що розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) осіб, звільнених з військової служби, проводять ТЦК та СП.

Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби (абзац 2 пункту 21.22 глави 21 розділу II Положення №402).

У контексті обставин цього спору суд звертає увагу на те, що відповідач заперечує причинний зв'язок між захворюванням солдата ОСОБА_2 та захистом Батьківщини, посилаючись на те, таке захворювання виникло в період проходження військової служби, що підпадає під класифікацію захворювань військовослужбовців, що пов'язують з проходженням військової служби відповідно до Положення.

Натомість позивач стверджує, що при призові на військову службу у ОСОБА_2 не було встановлено захворювань серця та його визнано придатним до військової служби, у період проходження військової служби у військовій частині, що входить до складу діючої армії, він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (активних бойових діях), отже це захворювання виникло під час проходження військової служби або якщо і виникло до цього, то у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (смерті), що прямо вказує на причинний зв'язок між захворюванням та захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу на те, що невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов'язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідної постанови ВЛК.

В цьому аспекті слід звернути увагу на раніше процитовані положення підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, відповідно до якого ВЛК регіону має право:

Аналогічні повноваження передбачені також абзацом 2 пункту 21.22 глави 21 розділу II Положення №402.

Тобто, завданням ВЛК відповідно до Положення № 402, є, зокрема визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть. Для цього відповідач наділений правом витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

Крім того судом встановлено, що переважну більшість часу ОСОБА_2 проходив службу та брав безпосередню участь у бойових діях під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, а також під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, що передбачено підпунктами «а», «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №20250421150000112 від 22.04.2025 виданого ДСУ Харківське бюро судово-медичної експертизи хворобою, що призвела до смерті, стали «розрив аневризми висхідної частини дуги аорти». Місце смерті Харківська область, місто Ізюм (а.с.24-25).

Відповідач при встановленні причинного зв'язку смерті ОСОБА_7 не врахував тривалий період служби ОСОБА_2 при уже наявних проблемах зі здоров'ям, що підтверджуються медичною документацією, наявною в матеріалах справи (а.с.51-59).

Завданням відповідача як штатної військово-лікарської комісії було витребування та розшук медичних та інших документів, на підставі яких, з урахуванням уже установленого посмертно діагнозу та характеру хвороби, можливо було підтвердити або спростувати обставини того, що серцево-судинна хвороба була здобута ОСОБА_2 під час його участі у бойових діях, а розвиток хронічної серцево-судинної хвороби відбувався саме в період виконання ним бойових завдань, пов'язаних уз збройною агресією росії проти України, або що хвороба набула такого розвитку та перебувала на такій стадії, яка призводила до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби, враховуючи форму та стадію хвороби, що призвела до смерті.

Тому суд уважає, що при розгляді звернення представника позивача відповідачем-1 в порушення вимог Положення №402 не ужито заходів щодо витребування та розшуку документів, необхідних для перегляду причинного зв'язку та прийняття постанови, не проведено всебічного огляду та вивчення медичної документації щодо встановлення діагнозів ОСОБА_2 , не взято належним чином до уваги його багаторазову участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, не надано оцінки взаємозв'язку між виявленням серцево-судинним захворюванням та участю у вищевказаних заходах та наступний розвиток діагностованих захворювань під час служби у складі військової частини діючої армії аж до моменту смерті.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправною постанови відповідач-1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що враховуючи принцип юридичної визначеності та право на оскарження, ЦВЛК, переглядаючи постанову ВЛК, повинна надавати свій висновок у формі, яка забезпечує: мотивованість - чітке обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на медичні документи, норми законодавства та результати власного огляду (за наявності); викладення всіх обставин та аргументів, тобто повний аналіз матеріалів справи, виявлених порушень (якщо такі були), а також причини, чому попередня постанова М(ВЛ)К визнається недійсною або такою, що потребує перегляду; зрозумілість, щоб особа, щодо якої він прийнятий, могла зрозуміти суть рішення та його правові наслідки.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу "Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв)" установлення причинного зв'язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу, проводиться штатними М(ВЛ)К з урахуванням раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К (за наявності) про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), лікарського свідоцтва про смерть, висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, складене без проведення патологоанатомічного дослідження, ураховується М(ВЛ)К у разі підтвердження діагнозу медичною документацією (посмертний епікриз), складеною за життя зазначених осіб.

При встановленні причинного зв'язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу, М(ВЛ)К приймають рішення в одному з формулювань, визначених у підпунктах 1-12 пункту 1, підпунктах 1-12 пункту 13 та підпунктах 1-4пункту 14 цього розділу.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі № 400/4967/22 зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

При цьому суд зауважує, що що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, а саме: лікарського свідоцтва про смерть №20250421150000112 від 22.04.2025, висновку судово-медичного експерта, висновку за результатами роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку №78/3/14-5243дт від 30.09.2025, постанови ВЛК ВМ ВМУ СБУ в УСБУ у Волинській області №181 від 26.11.2025 та витягу з Протоколу №41 від 26.11.2025, встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стала тампонада порожнини перикарда кров'ю внаслідок розриву аневризми висхідної частини дуги аорти, що призвело до зупинки серцевої та легеневої діяльності.

Судом також встановлено, що зазначений патологічний процес виник на тлі хронічних захворювань серцево-судинної системи, зокрема артеріальної гіпертензії ІІ стадії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності ІІА стадії та атеросклеротичного ураження аорти, які, згідно з висновками ВЛК та наданою медичною документацією, мали розвиток у період проходження ОСОБА_2 військової служби, що підтверджується картками хворого та виписками із медичної картки амбулаторного хворого, а також протоколами ахокардіографії наявних в матеріалах справи (а.с.51-59).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент настання смерті ОСОБА_2 перебував у районі виконання бойових (спеціальних) завдань у період дії воєнного стану та виконував обов'язки військової служби в умовах підвищених нервово-емоційних і фізичних навантажень, пов'язаних із військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідачами не досліджувалось питання можливості того, що чинники, які стали підставою для захворювання виникли та безпосередньо могли вплинути на стан здоров'я під час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, під час бойового зіткнення, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали до суду належних доказів підтвердження вчинення всіх дій передбачених Положеннями №285, щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, якими спричинена смерть, із захистом Батьківщини, та не надали до суду доказів зворотного.

При цьому, за наслідком системного аналізу вказаних правових норм суд зазначає, що функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті покладаються саме на ЦВЛК.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Отже, визначення причинного зв'язку захворювання та смерті, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд не може підміняти компетенцію іншого органу та приймати рішення про наявність причинного зв'язку смерті з захворюванням. Суд лише перевіряє правомірність дій та рішень відповідача, їх відповідність законам України та підзаконним нормативно-правовим актам.

За висновками Верховного Суду у постанові від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, у постанові від 08 серпня 2019 року у справі №820/11362/15, суди позбавлені можливості оцінювати обґрунтованість медичних висновків при прийнятті певного рішення, оскільки не є спеціалізованими установами в медичній сфері, суди вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття, а оцінка підставності висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 справа №240/7133/19, від 08 серпня 2019 року справа №820/11362/15.

Суд також зазначає, що лист Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" від 23.09.2025 за №33/4-С-827 "Про розгляд скарги" не є рішенням, розглянутим за скаргою позивача від 08.09.2025.

В той же час, звертаючись до ЦВЛК ВМУ СБУ, позивачка мала очікування отримати відповідь від фахівців по суті на своє звернення, проте відповідачем належним чином рішення засідання ВЛК ВМУ СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області переглянуто не було.

Натомість текст листа відповідача-2 від 19.02.2026 за №20/4/С-1388/28/17 про розгляд скарги не містить конкретних обставин та роз'яснень підстав того, чому захворювання ОСОБА_2 не може бути пов'язаним із захистом Батьківщини.

Отже, відповідач-2 не переглянув по суті рішення засідання ВЛК ВМУ СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області, не надав роз'яснення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 .

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23.

Таким чином, суд враховує, що наданий відповідачем-2 лист у відповідь на скаргу позивача не містить належної оцінки викладеним у спірній скарзі доводам щодо протиправності висновку ВЛК, а також відповідного мотивування щодо відмови в перегляді довідки ВЛК.

При цьому суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно відповідачу-2.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач-2 як суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах не реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені Положенням № 402.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ЦВЛК ВМУ СБУ за результатами отриманої від позивача скарги про скасування постанови ВЛК ВМУ СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області №181 від 26.11.2025 у встановленому підпунктами 2.3.3 та 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 порядку, належним чином вмотивоване рішення не приймалось, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є визнання протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби Безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області №181 від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 та визнання протиправною та скасувати постанову Центральної військово лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичного управління Служби Безпеки України, яка оформлена листом №20/4/С-1388/28/17 від 19.02.2026 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 .

При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов'язати ЦВЛК ВМУ СБУ повторно розглянути скаргу (заяву) ОСОБА_1 від 15.01.2026 про перегляд постанови ВЛК ВМУ СБУ в Управлінні СБУ у Волинській області №181 від 26.11.2025, оформлену протоколом №41 засідання військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує, що оскільки права позивача були порушені Військово-лікарською комісію (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області та Військово медичним управлінням Служби безпеки України в рівній мірі, то відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача необхідно стягнути пропорційно 3 194,88 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 25.03.2026.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби Безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області №181 від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 .

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичного управління Служби Безпеки України, яка оформлена листом №20/4/С-1388/28/17 від 19.02.2026 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 .

Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Військово-медичного управління Служби безпеки України повторно розглянути скаргу (заяву) від 15.01.2026 та переглянути постанову Військово-лікарської комісії (ВЛК) СБУ в УСБ України у Волинській області №181 від 26.11.2025, оформлену протоколом №41 засідання військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.11.2025 щодо встановлення причинного зв'язку та причин смерті підполковника Служби безпеки України ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарської комісії (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області та Військово медичного управління Служби безпеки України судовий збір у розмірі 3 194,88 грн. (три тисячі сто дев'яносто чотири гривні вісімдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач-1: Військово-лікарська комісія (ВЛК) Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, 7, код ЄДРПОУ 20000640).

Відповідач-2: Військово медичне управління Служби безпеки України (01021, місто Київ, Печерський район, вулиця Липська, 11, код ЄДРПОУ 20000002).

Суддя А.Я. Ксензюк

Попередній документ

136365094

Наступний документ

136365096

Інформація про рішення:

№ рішення:	136365095
№ справи:	140/3169/26
Дата рішення:	08.05.2026
Дата публікації:	11.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (08.05.2026)
Дата надходження:	16.03.2026
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування постанови, зобов’язання вчинити дії

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КСЕНЗЮК АНДРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ

відповідач (боржник):

Військово-лікарська комісія Військово-медичної служби Військово-медичного управління в СБУ в УСБУ у Волинській області

Військово-медичне управління Служби безпеки України

позивач (заявник):

Скворцова Тетяна Миколаївна

представник позивача:

Пилипчук Віктор Федорович