Справа №949/139/26
07 травня 2026 року м.Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» Андрущенко Михайло Валерійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №8553230625 від 16 червня 2025 року у розмірі 20 485,80 грн. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №8553230625, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 9 000,00 грн та зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, а також виконати інші зобов'язання у строки та на умовах, визначених зазначеним договором.
Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується фактом перерахування відповідачу 16 червня 2025 року кредитних коштів у сумі 9 000,00 грн на банківську картку, зазначену відповідачем під час укладення договору.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що виразилося у порушенні обов'язку щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком станом на 08 січня 2026 року становить 20 485,80 грн, яка складається з: 9 000,00 грн - заборгованості за кредитом; 11 485,80 грн - заборгованості за процентами. З огляду на викладене представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Разом із позовною заявою представник позивача просить проводити розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова».
Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він зазначив, що не має можливості з'явитися у судове засідання у зв'язку з перебуванням у зоні бойових дій, у зв'язку з чим просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження їх у сукупності.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 16 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит №8553230625, умовами якого, зокрема пунктами, передбачено наступне.
Відповідно до пункту 2.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет у порядку, передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника.
Згідно з пунктом 2.2 договору Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до пункту 2.3 договору сума кредиту становить 9 000,00 грн.
Пунктом 2.4 договору визначено, що тип кредиту - кредит.
Згідно з пунктом 2.5 договору строк кредиту, тобто строк дії договору, становить 360 днів.
Відповідно до пункту 2.6 договору тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з пунктом 2.6.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 2.5 договору. Процентна ставка 0,87 % за кожен день користування кредитом застосовується у період починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, до тієї із дат, яка настане раніше.
Пунктом 2.7 договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.
Відповідно до пункту 2.8 договору мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до пункту 2.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 4434,01 % річних.
Згідно з пунктом 2.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 40 644,00 грн.
Відповідно до пункту 2.11 договору загальні витрати за кредитом на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складають 31 644,00 грн.
Згідно з пунктом 3.2 договору дата надання кредиту - 16 червня 2025 року або наступний за ним календарний день.
Відповідно до пунктів 10.6, 10.7 договору позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора та натиснення іконки «підписати». Моментом підписання цього договору є використання сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 10.9 договору позичальник підтверджує, що перед укладенням договору йому була у чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою - паспорт споживчого кредиту, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», а також інша інформація, передбачена Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Також позичальник підтверджує, що зазначені в договорі реквізити та персональні дані є актуальними і правильними.
Згідно з пунктом 10.10 договору невід'ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення договору. Уклавши договір, позичальник підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на веб-сайті Товариства.
Судом встановлено, що невід'ємними частинами договору надання грошових коштів у кредит №8553230625 від 16 червня 2025 року є Правила надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», Паспорт споживчого кредиту та графік платежів.
Так, Правила надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» визначають порядок надання Товариством фінансових послуг, порядок подання заявки, ідентифікації клієнта, укладення електронного договору, надання кредиту, порядок нарахування процентів, порядок повернення кредиту, права та обов'язки сторін, наслідки порушення зобов'язань, а також порядок врегулювання простроченої заборгованості. Вказані Правила були доведені до відома відповідача під час укладення договору шляхом акцепту електронної оферти, з ними відповідач ознайомився та погодився.
Паспорт споживчого кредиту, який надавався позичальнику до моменту укладення договору з метою інформування про істотні умови кредитування, містить відомості про те, що кредитодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», сума кредиту становить 9 000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, мета отримання кредиту - на споживчі (особисті) потреби, а спосіб надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на банківську картку, вказану при подачі заявки на отримання кредиту.
Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що комісія за надання кредиту становить 1 350,00 грн, загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становлять 31 644,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача складає 40 644,00 грн, а реальна річна процентна ставка становить 4434,01 % річних.
Графік платежів, який є додатком до договору, визначає розмір, строки та черговість виконання відповідачем зобов'язань за договором, зокрема щодо погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів та комісії. Згідно з цим графіком, усього сума платежів за розрахунковий період складає 40 644,00 грн, усього сума процентів за користування кредитом складає 30 294,00 грн, реальна річна процентна ставка складає 4434,01 % річних, загальна вартість кредиту складає 40 644,00 грн.
Підписання договору шляхом електронного акцепту свідчить про те, що відповідач підтвердив отримання та розуміння інформації, викладеної у вказаних додатках до договору, та погодився з усіма умовами кредитування.
Судом також встановлено, що у реквізитах сторін договору зазначено анкетні та ідентифікаційні дані відповідача, зокрема його прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу проживання, адресу реєстрації, реквізити електронного платіжного засобу, електронну адресу, номер телефону, а також відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4453 16 червня 2025 року о 06 год. 19 хв.
З анкети клієнта, яка є витягом з інформаційно-комунікаційної системи https://finsfera.ua, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 під час оформлення кредиту зазначив свої ідентифікаційні та контактні дані, адресу реєстрації та проживання, електронну адресу, фінансовий номер телефону, бажану суму кредиту 9 000,00 грн, дату отримання кредиту 16 червня 2025 року, а також реквізити банківської картки для перерахування кредитних коштів.
У матеріалах справи наявні документи на підтвердження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» як фінансової установи, з яких убачається, що вказане товариство зареєстроване як фінансова установа відповідно до рішення Національного банку України від 14 травня 2021 року №21/1200-пк та має право на надання фінансової послуги - надання коштів та банківських металів у кредит.
З матеріалів справи також вбачається, що на підставі рішення загальних зборів учасників було змінено найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», у зв'язку із чим 08 вересня 2025 року відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому код ЄДРПОУ юридичної особи залишився незмінним - 44127243.
Зміна найменування юридичної особи не є її припиненням та не змінює обсягу прав і обов'язків за укладеними нею договорами. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» є належним позивачем у справі, оскільки є тією ж юридичною особою, яка уклала з відповідачем договір надання грошових коштів у кредит №8553230625 від 16 червня 2025 року.
Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20255-1354-227284493, з якої убачається, що 16 червня 2025 року о 06 год. 19 хв. 51 сек. було здійснено переказ грошових коштів у сумі 9 000,00 грн. Платником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, отримувачем - ОСОБА_1 , IBAN/номер картки - НОМЕР_1 , надавачем платіжних послуг отримувача - Акціонерне товариство «Сенс Банк», призначення платежу - кредитні кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ідентифікатор операції - 1624279274.
У матеріалах справи також наявний договір №160523/1 від 16 травня 2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», який підтверджує правові підстави використання відповідного платіжного сервісу для здійснення переказів коштів на користь отримувачів, зокрема позичальників.
Отже, наведені документи у своїй сукупності підтверджують реальність надання відповідачу кредитних коштів у сумі 9 000,00 грн та належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подані позивачем докази є належними, допустимими, достовірними та взаємопов'язаними і підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору в письмовій (електронній) формі шляхом акцепту електронної оферти з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн, чинність умов договору та його невід'ємних частин, а також обґрунтованість поданого розрахунку заборгованості.
Разом із тим установлено, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв'язку з чим допустив прострочення виконання грошових зобов'язань.
Як убачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №8553230625 від 16 червня 2025 року, станом на 08 січня 2026 року загальна заборгованість відповідача складає 20 485,80 грн, з яких: 9 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 11 485,80 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн - заборгованість за комісією.
Зазначений розрахунок здійснений відповідно до умов кредитного договору, Правил надання коштів та банківських металів у кредит, паспорта споживчого кредиту та графіка платежів, відповідачем не спростований; доказів належного виконання зобов'язань або погашення заборгованості у заявленому розмірі суду не подано, у зв'язку з чим підстав для сумніву у правильності наведеного розрахунку суд не встановив.
Таким чином, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у передбачений договором строк суму кредиту та нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням спірного кредитного договору, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про платіжні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у сфері фінансових правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (у тому числі електронній) формі. Сторони мають право самостійно обирати форму правочину, якщо інше прямо не встановлено законом.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв'язку. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами, у тому числі із використанням електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису у випадках, передбачених законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до вимог актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом така форма для відповідного виду договорів не вимагалася, що прямо передбачено ч. 2 ст. 639 ЦК України. Абзацом другим частини другої цієї ж статті встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, з аналізу наведених норм убачається, що будь-який договір, укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу України, може бути укладений в електронній формі, а договір, укладений в електронній формі, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовому вигляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) іншою стороною. Акцепт може бути здійснений шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення дій, що чітко визначені як прийняття пропозиції. Моментом укладення електронного договору є одержання особою, яка зробила пропозицію, відповіді про її прийняття.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, у тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який являє собою алфавітно-цифрову послідовність, що надсилається особі засобами електронного зв'язку та додається до електронних даних як підтвердження волевиявлення.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що спірний кредитний договір був укладений відповідачем в електронній формі шляхом акцепту оферти в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Суд також враховує, що без здійснення відповідачем дій щодо реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, заповнення персональних даних, проходження ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами договору, введення реквізитів платіжної картки та використання одноразового ідентифікатора укладення договору, а також подальше перерахування кредитних коштів були б неможливими.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми тягне його нікчемність.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Суд також бере до уваги положення Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких позичальнику до укладення договору має бути надана повна інформація про умови кредитування, а також положення Закону України «Про платіжні послуги», які допускають переказ коштів із використанням платіжних систем та платіжних інструментів.
У ході розгляду справи встановлено, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та розміру заборгованості. Презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована, а кредитний договір у судовому порядку недійсним не визнавався.
З огляду на викладене, беручи до уваги неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, відсутність підстав для сумніву у правильності поданого позивачем розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у заявленому розмірі.
Що стосується позовних вимог щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, - на відповідача.
Як убачається з матеріалів справи, при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №49 від 20 січня 2026 року.
Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір, понесені ним судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, статтями 15, 16, 204, 205, 207, 525, 526, 530, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054-1056-1 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №8553230625 від 16 червня 2025 року у розмірі 20 485,80 грн (двадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 80 копійок), яка складається з: 9 000,00 грн - заборгованості за кредитом; 11 485,80 грн - заборгованості за процентами.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи (п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», юридична адреса: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 25 квітня 2001 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області І.В. Оборонова