Справа № 161/26908/25
номер провадження 2/558/177/26
(заочне рішення)
07 травня 2026 року селище Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., за участі секретаря судових засідань Ковальської Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8218915 від 24 серпня 2024 року в розмірі 26345,68 гривень.
В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») вказує про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та відповідачем ОСОБА_1 24 серпня 2024 року на сайті товариства було укладено електронний договір № 8218915 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого відповідачеві ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 10000,00 гривень строком на 360 днів, зі сплатою відсотків у порядку та на умовах визначених договором.
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачеві ОСОБА_1 кредит у сумі 10000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язань згідно умов кредитного договору не виконував.
10 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників згідно реєстру боржників, що є додатком 1 до договору факторингу, в тому числі і за договором №8218915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 серпня 2024 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №01.02-12/25 від 10 червня 2025 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 8218915 складає 26345,68 гривень, з яких: 9798,04 гривень заборгованості за тілом кредиту; 11547,64 гривень заборгованості по нарахованих відсотках та 5000,00 гривень неустойки.
Оскільки заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем не сплачена, позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача на його користь 26345,68 гривень заборгованості за кредитним договором №8218915 від 24 серпня 2024 року та понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що проти проведення заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 6).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоч про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що 24 серпня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом обміну електронними повідомленнями, було укладено договір № 8218915 про надання споживчого кредиту. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 10-20, 21-23).
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що розміщені на Вебсайті/в мобільному застосунку «Сreditplus».
Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
П. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 1.3, п. 1.4 умов договору №8218915 від 24 серпня 2024 року відповідачеві ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 10000,00 гривень строком на 360 днів.
Згідно п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день (п.1.5.2).
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у встановлений договором №8218915 від 24 серпня 2024 року строк не виконував.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
10 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-12/25 (а.с. 49-61), відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників згідно реєстру боржників, що формується згідно додатку 1 та є невід'ємною частиною до договору, в тому числі і за договором №8218915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 серпня 2024 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №01.02-12/25 від 10 червня 2025 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 8218915 складає 26345,68 гривень (а.с. 62).
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні.
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів, а саме: наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, витягу з Реєстру боржників, ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню тіла кредиту в розмірі 9798,04 гривень та сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 11547,64 гривень, відповідно до п. 1.5.1 договору, а також 5000,00 гривень - заборгованість за штрафами (а.с. 41-47, 62).
ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний, оскільки підтверджений документально.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку фінансовій установі не повернуті. Тож відповідач не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З таких підстав, підлягають до задоволення позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за договором №8218915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 серпня 2024 року в сумі 21345,68 гривень, з яких: 9798,04 гривень заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту) та 11547,64 гривень нарахованих відсотків.
Щодо решти позовних вимог, то суд вважає за необхідне зауважити таке.
Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь також 5000,00 гривень заборгованості за пенею, штрафами, що нараховані відповідно до п. 6.4. кредитного договору.
Проте, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та діє на даний час.
Згідно розрахунку позивача зазначеного у позовній заяві вбачається, що розрахунок штрафу здійснено за період з 21 листопада 2024 року по 12 грудня 2024 року, тобто після 24 лютого 2022 року, у період дії воєнного стану (а.с. 42-43).
Таким чином, оскільки згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в умовах воєнного стану, що триває в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, то у задоволені позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу в сумі 5000,00 гривень, суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати, що становлять 2422,40 гривень (а.с. 1) сплаченого судового збору.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1962,66 гривень (21345,68 гривень х 2422,40 гривень : 26345,68 гривень = 1962,66 гривень).
Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 15, 16, 20, 205, 207, 509, 512- 514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 628, 639, 641, 644 ЦК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 247, 258, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №8218915 від 24 серпня 2024 року в розмірі 21345 (Двадцять одна тисяча триста сорок п'ять) гривень 68 копійок, що складається з: 9798,04 гривень заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту) та 11547,64 гривень нарахованих відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 1962,66 гривень сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог позивача - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 7 травня 2026 року.