Дата документу 06.05.2026Справа № 643/6409/20
Провадження № 2/554/1149/2026
06.05.2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд м.Полтави
у складі: головуючого судді Шевська О.І.,
за участю секретаря: Рябченко В.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,-
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.
Від представника позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи. Вказав, що відповідач за первісним позовом заперує правову природу вказаного документу як боргової розписки, оскільки його зміст не містить однозначних мовних ознак притаманних документа, що фіксують факт укладення договору позики відповідно до ст.1047 ЦК України. Зазначив, що встановлення змісту документа, його мовної природи, здатності породжувати цивільні права та обов'язки, а також визначення часу його створення ( з точністю до року чи періоду) потребує спеціальних знань у галузі лінгвістики оскільки суд не має можливості самостійно тлумачити неоднозначні, незавершені та суперечливі тексти.
Представником позивача за первісним позовом подав до суду заперечення на клопотання про призначення експертизи. Вказав, що представник відповідача за первісним позовом вказує про те, що нібито розписка, складена відповідачем має фрагментарний, незавершений, обірваний характер, і таке інше, при цьому по жодному такому запереченню він не наводить конкретні посилання на текст розписки, які нібито викликають у нього сумнів. Більше того, представник відповідача за первісним позовом в цьому клопотанні навмисно спотворює обставини справи, вказуючи про те, що у тексті
розписки, наданої до суду наявний текст «по 22.07.05 р.». Натомість текст розписки містить перенесення відповідного слова «собственноручно» на різних строках тексту. Після чого стоїть дата складання розписки 22.07.05 р. (як зазначає представник Відповідача 22 липня 2005 року). Ніякого строку повернення суми коштів за розпискою Відповідачем за первісним позовом не вказано, що підтверджується матеріалами справи. Більше того, самі скорочення вказані в розписці розшифровуються представником Відповідача, в тому числі дата складання розписки, без жодних перешкод та непорозумінь. Тобто, представником Відповідача за первісним позовом не обґрунтовано
неоднозначність, незавершеність та суперечливість тексту розписки, посилаючись на саму розписку, та навмисно спотворюється її текст з метою необ'єктивного розгляду справи. Саме таке клопотання представника Відповідача за первісними позовом, на переконання Позивача, направлене на затягування розгляду даної справи. Позивач звертає увагу на те, що первісно Відповідачем взагалі
заперечувалось складання поданої до матеріалів справи розписки, текст якої зараз нібито викликає сумнів у представника Відповідача за первісним позовом.
Представник позивача за зустрічним позовом клопотання підтримав та п росив його задовольнити.
Представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення клопотання та призначення експертизи.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.
Положеннями п. 4 ч. 5ст. 12 ЦПК України визначено, що суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та сторонами не надано відповідних висновків експертів із цих самих питань або надані висновки викликають сумніви щодо їх правильності.
Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи, представник позивача за зустрічним позовом посилається на те, що зміст розписки нібито не містить однозначних мовних ознак документа, який підтверджує укладення договору позики, а також є фрагментарним, незавершеним та суперечливим. При цьому заявник просить фактично встановити правову природу документа, його здатність породжувати цивільні права та обов'язки, а також визначити, чи є такий документ борговою розпискою у розумінні ст. 1047 ЦК України.
Разом із тим, зазначені питання не належать до предмета судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, оскільки стосуються виключно правової оцінки письмового доказу та встановлення юридичної природи правовідносин між сторонами, що відповідно до вимог процесуального закону належить до компетенції суду.
Суд враховує, що предметом доказування у даній справі є, зокрема, факт укладення договору позики, передання грошових коштів, зміст домовленостей сторін та правові наслідки складення розписки. Оцінка змісту письмового документа, тлумачення його умов, встановлення наявності чи відсутності у ньому ознак договору позики здійснюється судом під час оцінки доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України та не потребує спеціальних знань у галузі лінгвістики.
Крім того, заявником не наведено конкретних фрагментів тексту розписки, які б були незрозумілими, суперечливими або такими, що не піддаються безпосередньому сприйняттю та оцінці судом. Посилання сторони на нібито неоднозначність тексту документа мають загальний характер та не свідчать про неможливість дослідження і оцінки цього доказу без залучення експерта.
Суд також бере до уваги доводи представника позивача за первісним позовом про те, що наведене у клопотанні тлумачення тексту розписки не відповідає її фактичному змісту, а окремі твердження заявника ґрунтуються на довільному сприйнятті перенесення слів та скорочень у тексті документа. При цьому сам заявник фактично розуміє зміст відповідних скорочень та реквізитів документа, у тому числі дату його складення, що свідчить про відсутність об'єктивної неоднозначності тексту.
Окрім цього, питання щодо визначення часу створення документа «з точністю до року чи періоду» не належить до предмета лінгвістичної експертизи та не може бути вирішене шляхом семантико-текстуального дослідження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не містить належного обґрунтування необхідності застосування спеціальних знань у галузі лінгвістики, а поставлені заявником питання фактично спрямовані на перекладення на експерта функції суду щодо оцінки доказів та встановлення правової природи спірних правовідносин.
За таких обставин підстави для призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, передбачені ст. 103 ЦПК України, відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючисьстаттями 102-109 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 адвоката Мосейчук А.М. про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи - відмовити.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя О.І.Шевська