Справа № 538/590/26
Провадження № 1-кп/538/119/26
06 травня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши в ході підготовчого судового засідання у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальне провадження № 12026170560000036, зареєстрованому у ЄРДР 14 січня 2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Хрулі Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, працюючого на посаді тракториста у ФГ "Пугач", не одруженого, осіб на утриманні не маючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, суд -
Судом встановлено, що приблизно о 01.00 годині 14.01.2026 року ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно, без передбачуваного на те дозволу, проник через відкриті ворота, що слугують заїздом, до території господарства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та відмежоване від вулиці та сусідніх господарств огорожею. Перебуваючи у вказаному господарстві, на території якого наявний житловий будинок та господарські приміщення, ОСОБА_5 побачив, що поруч із входом до житлового будинку знаходиться легковий автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063» бежевого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який, як йому добре було відомо, належить ОСОБА_6 .
Достовірно знаючи, що ОСОБА_6 зазвичай залишає дверцята свого автомобіля незамкненими та залишає ключі в замку запалення автомобіля, оскільки автомобіль знаходиться на території господарства останнього, у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне заволодіння ним з метою поїздити по селу Хрулі, Миргородського району, Полтавської області задля розваги, реалізуючи який, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які могли б перешкодити його намірам і діям, не маючи ні дійсного, ні уявного права на керування вказаним транспортним засобом, не повідомляючи про свій намір ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, приблизно о 01-00 годині 14.01.2026 року, ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до вказаного автомобіля та шляхом вільного доступу, через незамкнені водійські двері, проник до салону автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21063» бежевого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , вартість якого, відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117- 26/1476-АВ від 20.01.2026 року становить 24705 грн 90 коп, після чого ключами, які знаходились в автомобілі, завів двигун даного транспортного засобу та почав рух на автомобілі по околицям села Хрулі Миргородського району, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
В подальшому, під час руху по відкритій ділянці місцевості (лузі), неподалік вулиці Сульської в с. Хрулі Миргородського району, 14.01.2026 року в період часу з 01:00 по 01:15 годину, ОСОБА_5 , не впоравшись з керуванням, здійснив з'їзд вказаного транспортного засобу з ґрунтової дороги в кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав незначні механічні пошкодження передньої частини, після цього, ОСОБА_5 здійснив декілька спроб самостійно витягнути автомобіль з кювету, які виявились марними та покинув транспортний засіб у вказаному місці не повідомивши про це власника.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому із проникненням у сховище.
Під час досудового розслідування між прокурором Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , 27 березня 2026 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Згідної даної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , та прокурор Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 289 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. Враховуючи, що виправлення ОСОБА_5 можливе без реального відбування покарання, сторони узгодили звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. Сторони просять затвердити угоду.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до тяжкого, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, -
Затвердити у кримінальному провадженні № 12026170560000036 від 14.01.2026 року угоду про визнання винуватості від 27 березня 2026 року між прокурором Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.03.2026 року покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від покарання звільнити, якщо у встановлений випробувальний термін 2 (два) роки він не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , обраний слідчим суддею Гадяцького районного суду Полтавської області від 12.03.2026 року у виді особистого зобов'язання, терміном на два місяці, залишити до 12.05.2026 року включно.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави - Полтавський НДЕКЦ МВС України витрати по справі за проведення судової транспортно-товарознавчої та трасологічних експертиз в розмірі 6239 грн 80 коп.
Скасувати арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21063», бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями передньої частини автомобіля, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_2 та який фактично законно перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 ; лівий капць чорного кольору 42 розміру «Крок»; пластиковий ліхтарик синього кольору; рушник синього кольору зі слідами РБК; змиви РБК з салону та зовнішніх частин автомобіля в загальній кількості 8 штук; три змиви з важеля коробки передач, внутрішньої сторони ручки дверей водія та з керма, накладений ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 19.01.2026 року у кримінальному провадженні за № 12026170560000036 від 14.01.2026 року.
Речовий доказ - автомобіль марки «ВАЗ 21063», бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями передньої частини автомобіля, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_2 та який фактично законно перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , який переданий під схоронну розписку ОСОБА_6 , вважати повернутим.
Речові докази - лівий капць чорного кольору 42 розміру «Крок», пластиковий ліхтарик синього кольору, рушник синього кольору зі слідами РБК, змиви РБК з салону та зовнішніх частин автомобіля в загальній кількості 8 штук та три змиви з важеля коробки передач, внутрішньої сторони ручки дверей водія та з керма, які передані на зберігання до ВП № 2 Миргородського РВП - знищити.
Цивільний позов не заявлений.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1