Справа № 553/5415/25
Провадження № 2-о/553/17/2026
Іменем України
05.05.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
секретаря судового засідання - Мороза Ю.С.,
за участі: заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці - Тимошенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин,
Адвокат Тимошенко Д.В. звернувся до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме:
- встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 01.10.2024 поблизу населеного пункту Кислівка Куп'янського р-ну Харківської обл., захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України.
Ухвалою суду від 30.12.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі.
Розгляд справи по суті не розпочато.
У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_3 вказав, що справа має розглядатися саме Подільським районним судом міста Полтави, оскільки заявниця проживає за зазначеною ним у заяві про встановлення факту родинних відносин адресою. При цьому, зазначив, що дана обставина не підлягає доведенню відповідними доказами, оскільки факт проживання у Подільському районі міста Полтави може підтвердити сама заявниця та свідки.
Заявниця ОСОБА_1 підтримала думку преставника.
Представники військова частина НОМЕР_1 та Міністерства оборони України до суду не прибули, про причини неявки не повідомили.
Суд, вислухавши заявницю та її представника, дослідивши подану заяву, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У поданій заяві представник заявника ОСОБА_3 зазначив зареєстроване місце проживання заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
За положеннями ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Єдиний державний демографічний реєстр, зокрема, використовується для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (ст. 3, 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Ураховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок декларування/реєстрації як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов'язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.
Водночас, терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов'язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не за її фактичним перебуванням.
Згідно положень глави 2 розділу І ЦПК України під місцем проживання фізичної особи розуміється зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Також, Верховний Суд в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23, дійшов висновків, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З наведеного вбачається, що в матеріалах справи немає підтверджуючих документів, з яких можна встановити, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду міста Полтави.
Водночас, з копії паспорта ОСОБА_1 , виданого Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 22.01.2002 вбачається, що зареєстроване місце проживання заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_1 .
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За змістом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Передача справи на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, не порушує право заявника доступу до правосуддя, оскільки не обмежує процедуру вирішення заяви.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» були утворені нові райони.
Зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Крім того, відповідно до п. 3-1 до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Місце реєстрації заявниці в с. Селещина, Полтавський (колишній Машівський) район, Полтавська область.
Тобто, вказаний населений пункт до проведення адміністративно-територіальної реформи перебував у складі Машівського району, а тому справа підсудна Машівському районному суду Полтавської області.
З огляду на те, що розгляд справи ще не розпочався, а місце проживання заявниці зареєстроване в межах територіальної юрисдикції Машівського районного суду Полтавської області, суд доходить висновку, що вказану цивільну справу необхідно направити за підсудністю до належного суду, яким є Машівський районний суд Полтавської області, як суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявниці.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами про підсудність згідно ст. 32 ЦПК України не допускаються.
Керуючись ст. ст. 31, 32, 258-260, 293, 315, 316, 353, 354 ЦПК України,
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин, - передати за підсудністю до Машівського районного суду Полтавської області (39400, Полтавська область, с-ще Машівка, вул. Незалежності, буд. 116).
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 07.05.2026.
Головуюча Ю.М. Подмаркова