Справа № 591/11664/25
Провадження № 2/591/2906/25
Іменем України
08 травня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄРДПОУ25625014 до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,
установив:
13.10.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 матеріали справи передані на розгляд судді Сидоренко А.П.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 17.06.2011 АТ «Райффайзен Банк» та відповідачка уклали договір №010/0237/82/0030327. 24.07.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір №114/2-72 про відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №010/0237/82/0030327 у розмірі 21718,80 грн, з яких є сума заборгованості за тілом кредиту. Оскільки відповідачка взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів не виконала, позивач як новий кредитор був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17.10.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті був призначений на 16.02.2026, у зв'язку з першою неявкою відповідачки розгляд справи відкладався до 08.05.2026.
Згідно розпорядження № 664 від 25.12.2025 керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А.М. у зв'язку з призначенням ОСОБА_2 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 передана для розгляду судді Зері Ю.О.
06.05.2026 відповідачкою до суду подані письмові пояснення, у яких вона заперечує проти даних позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, безпідставність, також відповідачка вважає, що даний позов подано після спливу строку позовної давності.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, просив задовольнити позов.
Відповідачка у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у своїх вищевказаних поясненнях просила відмовити в даному позові.
Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 223 ЦПК України суд не вбачає.
У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.06.2011 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачка уклали договір №010/0237/82/0030327, який відповідачка підписала власноручно.
Згідно умов договору розмір ліміту кредитування 5000 грн, строк дії ліміту кредитування з дня набуття чинності договору страхування по 17.06.2013 включно, тривалість дії ліміту кредитування 24 місяці. Процентна ставка 36,9 %, перелік та розмір комісій (платежів), які сплачуються позичальником кредитору за здійснення операцій з використання картки та зміни тарифів кредитора здійснюються у порядку , передбаченому пункту 9.2 договору.
Згідно пунктів 3.1 - 3.3 договору за користування Позичальником кредитними коштами, які обслуговуються за дебетом Рахунку, Кредитор нараховує проценти за процентною ставкою, зазначеною в п. 1.2. цього Договору. Проценти нараховуються Кредитором щомісяця за 4 робочі дні до кінця місяця, але не раніше 25 числа кожного місяця. Нарахування процентів здійснюється за період з дати укладання Договору по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів включно, по день розрахунку процентних платежів в поточному календарному місяці включно.
Позичальник зобов'язаний до 20 (двадцятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього Договору) датою розрахунку процентних платежів, зарахувати на Рахунок щомісячний обов?язковий внесок в сумі не менше 5 (п?яти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день, наступний за датою розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми.
Дата видачі кредиту 17.06.2011, дата першого погашення - 20.07.2011, дата остаточного погашення - 17.06.2013.
Згідно пункту 9.4 договору, спірні питання за цим Договором розглядаються, згідно з чинним законодавством України. До правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням умов цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 70 років.
Додатковою угодою від 18.09.2013 до кредитного договору сторони погодили розмір ліміту кредиту на дату початку кредитування 7500 грн, строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту на 48 місяців, що починається з 18.09.2013 та закінчується 18.09.2017, процентна ставка фіксована, 30% діє з дати початку кредитування до повного погашення кредиту (додаткова угода наявна в матеріалах справи, підписана відповідачкою власноруч).
Факт видачі АТ «Райффайзен Банк Аваль» та отримання відповідачкою коштів за кредитним договором №010/0237/82/0030327, підтверджується умовами видачі кредиту, які підписані відповідачкою власноручно, розрахунком заборгованості, а також того не заперечується відповідачкою у поданих письмових поясненнях.
24.07.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір №114/2-72 про відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №010/0237/82/0030327 у розмірі 21718,80 грн, з яких є сума заборгованості за тілом кредиту.
Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов'язань, відповідальності за порушення зобов'язання, а також питання, пов'язані з кредитом та факторингом.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено у ході розгляду справи та підтверджено наявними у справі доказами, відповідачка згідно укладеного договору отримала у користування кредитні кошти, водночас кредитні кошти своєчасно та у повному обсязі не повернула, чим порушила взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Відтак навіть за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги від позивача, має місце той факт, за яким він не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, який вказаний у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок довести належне виконання договірних зобов'язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачкою, факт надання відповідачці кредитних коштів.
Відповідачка факту користування кредитними коштами не спростувала, контррозрахунку заборгованості не надала, разом з тим наголошувала на тому, що позов поданий з пропуском позовної давності.
Водночас суд твердження відповідачки щодо пропуску позивачем строку звернення до суду оцінює критично, оскільки у пункті 9.4 договору сторони погодили строк позовної давності тривалістю 70 років, про що вже було зазначено вище. Інших підстав для відмови у задоволенні позову суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про правомірність, обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення, оскільки вказані вимоги ґрунтуються на умовах договору та положеннях діючого законодавства.
Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до положень статті 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄРДПОУ 35625014, заборгованість за договором №010/0237/82/0030327 у розмірі 21718,80 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄРДПОУ25625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ю. О. Зеря