Справа № 591/6350/20
Провадження № 2/591/2634/24
08 травня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу №591/6350/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Юморанова В. М., про визнання права власності в порядку спадкування,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , мотивуючи вимоги тим, що він перебував у шлюбі з відповідачкою з 26 лютого 1993 року.
Перебуваючи у шлюбі, вони з відповідачкою за рахунок спільних сумісних коштів подружжя та іпотеки, яка була повністю погашена під час перебування у шлюбі, придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки ця квартира знаходилася в новобудові, то за рахунок їхніх з відповідачкою спільних коштів вони протягом декількох років робили в ній капітальний ремонт, бо вона була непридатна для проживання. Після закінчення капітального ремонту, в листопаді 2015 року, вони вселилися до спірної квартири, але до цього часу залишилися зареєстрованими в його квартирі по АДРЕСА_2 .
У зв'язку з тим, що спірна квартира була придбана ним та відповідачкою під час шлюбу за їхні спільні сумісні кошти, то вона являється об'єктом спільної сумісної власності подружжя і кожен з ним має на неї рівне право - по 1/2 частині.
Право власності на спірну квартиру зареєстровано на ім'я відповідачки, але остання в зв'язку з розірванням шлюбу не бажає в добровільному порядку визнавати за ним право власності на половину нерухомого майна, придбаного в шлюбі.
Посилаючись на вказані обставини, просив визнати за ним право власності на частину 2-кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року відкрите загальне позовне провадження у вказаній справі з призначенням підготовчого засідання.
Також ОСОБА_6 22 січня 2021 року звернувся окремо до суду з позовом до ОСОБА_3 і просив вселити його в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , встановити порядок володіння та користування зазначеною квартирою.
Позовні вимоги аналогічні позову про визнання права власності на частину спірної квартири, та доповнено було доводами, що через протиправні дії відповідачци, яка чинить йому перешкоди у користуванні житлом, він не має до нього доступу.
Просив вселити його в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити порядок володіння та користування цією квартирою та виділити йому у володіння та користування жилу кімнату площею 13,0 кв.м, а відповідачці - жилу кімнату площею 17,3 кв.м. Підсобні приміщення в квартирі - кухню площею 9,2 кв.м з лоджією - 4,1 кв.м, коридор площею 9,4 кв.м, ванну кімнату площею 3,4 кв.м. туалет площею 1,3 кв.м залишити в загальному користуванні.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми (суддя Шелєхова Г.В.) від 25 січня 2021 року відкрите провадження у справі № 591/361/21 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про вселення до квартири та встановлення порядку користування нею. Протокольною ухвалою суду у справі № 591/361/21 від 08 червня 2021 року залучено до участі у справі третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_4
01 липня 2021 року від третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшли відзиви на позов про вселення до квартири та встановлення порядку користування нею, в якому він проти пзову заперечував з тих підстав, що мати - ОСОБА_3 фактично придбала спірну квартиру самостійно
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2021 року у справі № 591/361/21 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, об'єднано справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про вселення до квартири та встановлення порядку користування зі справою №591/6350/20 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири, присвоївши справі № 591/6350/20.
Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року провадження по справі зупинено до залучення правонаступника позивача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 18 лютого 2022 року залучено до участі у справі за вказаним позовом як процесуальних правонаступників позивача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , поновлено провадження у справі за вказаною позовною заявою та призначене підготовче засідання на 20 квітня 2022 року.
Враховуючи, що Верховною Радою України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні було запроваджено воєнний стан через вторгнення Росії на територію України, беручи до уваги ситуацію, що склалась у м. Суми на день запровадження такого стану, на підставі п.1 рішення зборів суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2022 року №5, з метою запобігання загрози життю та здоров'ю учасників судового процесу і працівників суду, з 24 лютого 2022 року дану справу було знято з розгляду до стабілізації ситуації в країні та в м. Суми.
Рішенням зборів суддів від 02 травня 2022 року №11 відновлено здійснення розподілу та розгляд усіх категорій справ, у тому числі цивільних, які перебували в провадженні судді станом на 24 лютого 2022 року.
Підготовче засідання призначено на 02 серпня 2022 року, 13 год. 30 хв.
Протокольною ухвалою суду 02 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачки про закриття провадження у справі.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2023 року повернуто ОСОБА_1 подану нею 28 липня 2022 року позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/6 частину квартири в порядку спадкування за законом та вселення до квартири. Вказана ухвала за результатом апеляційного перегляду постановою Сумського апеляційного суду від 07.03.2023 залишена без змін.
Ухвалою від 05 січня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті .
19 липня 2023 року від позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, в якому вони заперечують проти позову.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2023 року позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири, вселення до квартири та встановлення порядку користування залишено без розгляду.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12.09.2023 позов задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в рівних частках квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1771 грн. 39 коп. судового збору та 2500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Постановою Сумського апеляційного суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Рижова Сергія Євгеновича залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про вселення в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлення порядку володіння та користування цією квартирою скасовано. Провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалюючи дану постанову, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції вірно встановив належність спірної квартири до спільного майна подружжя та визначив рівність часток ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . У цій справі суд першої інстанції не вийшов за межі заявлених позовних вимог, визнавши спільним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в рівних частках спірну квартиру. Суд фактично частково задовольнив одну позовну вимогу, оскільки позивач просив визнати за ним, як за подружжям, право власності на 1/2 частину 2-кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, суд вирішив справу в межах заявлених позовних вимог.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину спірної квартири є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Апеляційний суд зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про вселення в квартиру АДРЕСА_3 та встановлення порядку володіння і користування цією квартирою, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості цих вимог.
Проте, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі ч. 1 ст. 377 ЦПК України з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідачка та треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2024 рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 , яка є правонаступницею ОСОБА_6 , про визнання права власності на 1/2 частку квартири скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку про вихід за межі доводів та вимог касаційних скарг на підставі частини третьої статті 400 ЦПК України.
Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, розглядаючи справу після залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не звернув уваги на належний склад учасників справи, оскільки з огляду на те, що після смерті позивача ОСОБА_6 , процесуальним правонаступником якого є ОСОБА_1 , первісні правовідносини між сторонами трансформувалися і перейшли у площину спадкових, тому для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_6 про визнання права власності на частку спадкового майна необхідним є залучення до участі у справі належного кола осіб, які мають відповідати за позовом, а саме інших спадкоємців - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідачами у справі.
Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом
Верховний Суд зауважив, що для правильного вирішення спору в цій справі суд першої інстанції після залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мав встановити належних відповідачів та вирішити питання про їх залучення до участі у справі. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, хоча й не звернув уваги на вказане порушення, проте в силу приписів норм ЦПК України, згідно з якими апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції, не мав процесуальної можливості усунути зазначене порушення.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_3 не можливо визнати законними та обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для їх скасування у зазначеній частині та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2025 прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання. Протокольною ухвалою від 09.04.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Ухвалою від 09.04.2025 повернуто ОСОБА_1 заяву про зміну предмета позову.
30.04.2025 позивачкою подано заяву про зміну підстав позову, у якій вона вказує на висновки Верховного Суду, викладені у постанові, якою справу направлено на новий розгляд, та зазначає, посилаючись на ч. 4 ст. 49 ЦПК України, що змінено фактичні обставини справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання, первісні правовідносини транспормувалися йй перейшли у площину спадкових. Син ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання за ним права власності на майно, після відкриття провадження у справі помер, його спадкоємцями є ОСОБА_1 а ОСОБА_8 , ОСОБА_4 . Вони прийняли спадщину. За життя сина судом не було ухвалено рішення по даній справі та не була визначена його частка у спірній квартирі. Зазначає, що кожен із трьох спадкоємців має право на 1/6 частину спірної квартири, яка була об'єктом спільної сумісної власності подружжя її сина та відповідачки ОСОБА_3 .
Просила визнати за нею право власності на 1/6 частину двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спільне сумісне майно, набуте у шлюбі.
Протокольними ухвалами суду від 27.05.2025 прийнято заяву про зміну предмета позову, враховуючи викладені у постанові Верховного Суду у даній справі висновки, залучено до участі у справі в якості третьої особи приватного нотаріуса Юморанову В.М.,
У відзиві на уточнену позовну заяву представник відповідачів заперечував проти позову, зазначивши, що подання заяви про зміну предмета позову на даній стадії судового процесу суперечить положенням цивільного законодавства. Посилаючись на положення ст. 1218 ЦК України, вказує, що до складу спадщини входять усі права і обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. На момент смерті судом не було визнано право власності ОСОБА_6 на половину спірної квартири, квартира не увійшла у спадкову масу. Між сторонами також існує спір, що розглядається Ковпаківським районним судом м. Суми щодо права власності на іншу квартиру в порядку спадкування після ОСОБА_6 . Позивачкою пропущено строк позовної давності, оскільки вона звернулась із новими вимогами більше ніж через три роки після смерті сина. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив на уточнену позовну заяву представник позивача зазначив, що зміна предмета позову обумовлена зміною фактичних обставин справи. Посилання на те, що спірна квартира придбана за особисті кошти ОСОБА_3 не підтверджено доказами. Строк позовної давності не пропущено.
Ухвалою від 21.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивачка та представник позивача позовні вимоги підтримали із зазначених підстав.
У судове засідання представник відповідачів не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, тому суд вважав можливим завершити розгляд справи за його відсутності. У судових засіданнях під час розгляду справи по суті представник відповідачів заперечував проти позову з підтав, зазначених у поданих заявах по суті справи.
У судове засідання третя особа - приватний нотаріус , не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала клопотання про розгляд справи без її участі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що 26 лютого 1993 року між ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_3 укладено шлюб (т.І а.с.3).
У ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в період шлюбу народилися сини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (т. І а.с.109, 110).
26 листопада 2020 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розірвано, що підтверджується копією рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 листопада 2020 року, справа № 592/9543/20 (т. І, а.с.73).
З копії свідоцтва про право власності на майно від 27 березня 2022 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . Загальна площа 57,70 кв.м., житлова площа - 30,30 кв.м. Свідоцтво видано на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 березня 2012 року № 139 (т. І а.с. 4).
Належність ОСОБА_3 на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (т. І а.с.5).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата формування 30 липня 2020 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (т. І а.с.60).
Технічна характеристика квартири за адресою: АДРЕСА_1 визначена у копії технічного паспорту, з якого вбачається, що квартира складається з 2-х ізольованих жилих кімнат площею відповідно 17,3 кв.м та 13,0 кв.м, кухні - 9,2 кв.м, коридору - 9,4, кв.м, ванної кімнати - 3,4 кв.м, туалету - 1,3 кв.м, лоджії - 4,1 кв.м. Житлова площа квартири становить 30,3 кв.м, загальна її площа - 57,7 кв.м. (т. І а.с.7-8).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 25 травня 202 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями довідок про реєстрацію місця проживання особи від 25 травня 2021 року (т. І а.с.111, 112).
З копії актового запису про смерть № 2735 від 02 серпня 2021 року, наданого на запит суду Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. І а.с.166).
Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Юморанова В.М. на адресу ОСОБА_1 на її усне звернення надала відповідь про те, що оскільки право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за колишньою дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , визначити 1/2 (одну другу) частку квартири у спільній власності за ОСОБА_6 можливо на підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, тобто за згодою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та за згодою власника нерухомого майна, колишньої дружини спадкодавця, ОСОБА_3 ..
В разі надання зазначеними особами такої згоди, можливо буде визначити частку у спільному майні колишнього подружжя. Потім проводиться державна реєстрація права власності ОСОБА_6 про право на спадщину за законом на 1/6 частку вказаної квартири (т. ІІ а.с. 114).
Як вбачається з копії спадкової справи після ОСОБА_6 , спадкоємцями за законом після його смерті є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с. 40-64 т. 5)
Свідок ОСОБА_9 , яка є донькою позивачки та рідною сестрою ОСОБА_6 , суду пояснила, що спірна квартира була придбана в іпотеку братом та його дружиною, за спільні кошти. Також фінансово допомагали з придбанням квартири та ремонтом у ній позивачка та свідок.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст.ст. 68, 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У статті 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
У даній справі встановлено, що спірна квартира була набута ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у шлюбі, за рахунок спільних коштів та залучення іпотечного кредиту, який було повністю погашено до розірвання шлюбу. Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції спільності права власності подружжя (ст. 60 СК України). Таким чином, на момент смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) йому належало право на 1/2 частку у вказаній квартирі.
Оскільки за життя ОСОБА_6 розпочав процедуру судового захисту свого майнового права, але рішення не було ухвалено у зв'язку з його смертю, це право (на визначення частки та визнання права власності) увійшло до складу спадщини згідно зі ст. 1218 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_1 (позивачка), та його сини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (співвідповідачі). Усі троє спадкоємців у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.
Враховуючи, що частка спадкодавця у спірній квартирі становить 1/2, а кількість спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину, становить три особи, то частка кожного зі спадкоємців у спірному нерухомому майні становить по 1/6 частині .
Щодо доводів представника відповідачів про пропуск строку позовної давності, суд зазначає наступне. Первісний позов про визнання права власності на 1/2 частку квартири був поданий спадкодавцем ОСОБА_6 у жовтні 2020 року, тобто в межах строку позовної давності. ОСОБА_1 є процесуальним правонаступником, та усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив. Трансформація вимог із визнання права власності за подружжям на визнання права власності в порядку спадкування є наслідком смерті позивача та не свідчить про пред'явлення нового позову з пропуском строку, оскільки право на частку в майні було предметом спору з 2020 року.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/6 частку квартири в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відносно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин першої, восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження обставин понесених витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 надано договір про надання професійної правничої допомоги по цивільній справі від 07 липня 2022 року (т. ІІ а.с. 199), а також квитанцію № 1 від 07 липня 2022 року про слату гонорару в розмірі 5000 грн. 00 коп. (т. ІІ а.с. 200).
Також в заяві про зміру предмета позову представник позивача зазначив про заплановані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., однак доказів на підтвердження таких витрат суду не надав. Також не заявив в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України про неможливість надати такі докази до закінчення судових дебатів та про наміри подати їх протяом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення. Таким чином, підтверджені доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. Саме вони підлягають розподілу.
Судом встановлено, що при первісному розгляді справи позовні вимоги були задоволені частково. При новому розгляді справи предметом розгляду є лише ті позовні вимоги, які були задоволені при первісному розгляді справи (про визнання права власності на частину квартири).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ОСОБА_1 судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1771 грн. 39 коп. судового збору та 2500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлено 08.05.2026.
Суддя О.О. Ніколаєнко