Справа № 991/2631/26
Провадження № 1-кс/991/3950/26
01 травня 2026 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про відвід судді ОСОБА_7 ,
установила:
24.04.2026 на розгляд судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , яка діє інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду справи № 991/2631/26 (Вх. 19587/26).
До матеріалів заяви долучено журнал судового засідання від 24.04.2026, під час якого було заявлено відвід судді.
І. Суть заяви
Під час судового засідання 24.04.2026 захисник ОСОБА_4 зазначила, що у зв'язку з раніше прийнятим суддею ОСОБА_7 рішенням щодо неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про що було клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , вона вбачає у таких діях ознаки упередженого ставлення. Також , додала, що детальні аргументи викладені в поданій нею заяві про відвід.
У заяві про відвід судді адвокат зазначила про те, що в неї існують сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_7 , а також послалася на недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні № 52025000000000404 вказала, що суддя ОСОБА_7 систематично брала участь у провадженні № 52017000000000889, у зв'язку з чим не має права брати участь у розгляді провадження в суді першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 76 КПК України.
Так, в іншій колегії суддів розглядається кримінальне провадження № 52017000000000889 від 20.12.2017, зокрема за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (справа 991/747/20). 16.07.2025 прокурором прийнято рішення про виділення з кримінального провадження № 52019000000000660 матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_3 та інших підозрюваних в окреме провадження № 52025000000000404. У кримінальному провадженні № 52025000000000404 обвинувальний акт за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, та інших осіб скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа № 991/2631/26).
Зі змісту обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 52017000000000889 та № 52025000000000404 вбачається, що ОСОБА_3 інкримінується нібито вчинення кількох споріднених епізодів одного кримінального правопорушення. Суть цього кримінального правопорушення зводиться до того, що ОСОБА_3 за участі ОСОБА_8 та інших осіб створено схему заволодіння майном спецекспортерів шляхом залучення компаній-агентів під час укладення зовнішньоекономічних контрактів у сфері військово-технічного співробітництва в період перебування на посаді директора ДП ДГЗП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є учасниками судового розгляду кримінальних проваджень № 52025000000000404 (справа № 991/2631/26) та № 52017000000000889 (справа № 991/747/20), при цьому предметом дослідження є одні і ті самі обставини, а саме співпраця ДП ДГЗП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з компаніями-агентами при укладенні зовнішньоекономічних контрактів. З аналізу матеріалів досудового розслідування, доступ до яких надано стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, встановлено, що стороною обвинувачення переважно використано одні і ті самі докази в обох кримінальних провадженнях, зокрема документи щодо посадових обов'язків співробітників ДП ДГЗП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », акти, якими врегульовано діяльність вказаного підприємства.
Під час дослідження доказів сторони обвинувачення в судових засіданнях у справі № 991/747/20 прокурором також долучалися докази з кримінального провадження № 52019000000000660 (з якого виділено № 52025000000000404). Зокрема, це протокол обшуку від 26.07.2021, в ході якого вилучено печатку компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52019000000000660 (том № 35 матеріалів № 52025000000000404).
Крім того, встановлено, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000404 також містять копії матеріалів з кримінального провадження № 52017000000000889 (том № 69 матеріалів № 52025000000000404), що додатково свідчить про взаємозв'язок вказаних проваджень. Тому, адвокат ОСОБА_4 вважає, що оскільки суддя ОСОБА_7 брала участь у кримінальному провадженні № 52017000000000889, вона не має права брати в провадженні № 52025000000000404.
Зокрема, ця суддя брала участь, як слідчий суддя, та ухвалювала рішення в 2019-2020 роках у справах щодо зміни запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 , скарг на постанови детектива та дії прокурора, клопотань про тимчасовий доступ та ін.
Оскільки КПК України містить пряму заборону для судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому провадженні в суді першої інстанції, тому наявні підстави для відводу. На думку захисника, суддя ОСОБА_7 вже ознайомлювалася з доказами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889, які є переважно спільними з доказовою базою у кримінальному провадженні № 52025000000000404, оскільки стосуються ОСОБА_3 та одних і тих же фактів.
Окрім цього, суддя ознайомилася з матеріалами, що стосуються безпосередньо ОСОБА_3 , оскільки вирішувала питання застосування запобіжного заходу стосовно нього (ухвала від 29.12.2019 справа № 4910/11/19-к). У зв'язку з цим, на переконання адвоката, у судді сформувалося внутрішнє переконання щодо фактичних обставин та особи обвинуваченого. Викладене підтверджується, зокрема, тим, що із десяти скарг та клопотань сторони захисту, розглянутих слідчим суддею ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52017000000000889, лише три скарги захисника було частково задоволено. Натомість у задоволенні п'яти скарг і клопотань сторони захисту відмовлено, а за одним клопотанням та однією скаргою захисника підозрюваного - відмовлено у відкритті провадження.
У цій справі наявні обставини, що суддя, який брав участь під час досудового розслідування, може втратити об'єктивність під час судового розгляду кримінального провадження щодо тієї ж особи за тотожними фактичними обставинами (у яких використовується та сама доказова база, ті самі документи). За таких умов, у судді ще до початку судового розгляду вже могло сформуватися певне внутрішнє ставлення щодо особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Водночас, за приписами ч. 1 ст. 76 КПК України, повторною визнається і не допускається участь судді під час досудового розслідування та судового розгляду в одному й тому самому кримінальному провадженні (формально із одним номером реєстрації в ЄРДР). Разом з тим застосування процесуальних норм має здійснюватися з урахуванням необхідності уникнення надмірного формалізму, який може призвести до порушення справедливості процедури.
Захисниця вважає, що сторона обвинувачення вдається до процесуальних зловживань шляхом: штучного розподілення однієї діяльності за подібними угодами ДП ДГЗП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на окремі кримінальні провадження, виділення з кримінального провадження № 52019000000000660 іншого провадження, присвоєнням нового номеру виділеному провадженню № 52025000000000404, виділенням кримінального провадження перед самим завершенням досудового розслідування з проведенням всіх необхідних слідчих, процесуальних дій в іншому кримінальному провадженні (в межах провадження № 52025000000000404, яке 16.07.2025 виділено з провадження № 52019000000000660 вже 18.07.2025). На її думку, цими діями штучно створюються умови, за яких судді, які були слідчими суддями під час досудового розслідування в первинному кримінальному провадженні, набувають формальної можливості здійснювати судовий розгляд у виділеному або зареєстрованому за новими епізодами кримінальному провадженні.
З урахуванням обставин участі судді ОСОБА_7 , як слідчого судді, під час досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000889 є недопустимою участь цієї судді в кримінальному провадженні № 52025000000000404.
Також адвокат зазначила, що в неї існують сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_7 , оскільки суддею було порушено право ОСОБА_3 на доступ до участі в судових засіданнях у цій справі. Зокрема, 14.04.2026 суддею відмовлено в задоволенні клопотання захисника про участь ОСОБА_3 в судових засіданнях у справі № 991/2631/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому, суддя не дослідила документи та не надала можливість захиснику висловити свої доводи.
Захисник вказує, що відсутні будь-які підстави для недопущення обвинуваченого ОСОБА_3 до участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції, оскільки 25.04.2022 він законно перетнув державний кордон України. Сторона обвинувачення неодноразово повідомлялася про те, що ОСОБА_3 отримав тимчасовий захист в Угорщині як особа, що рятується від війни в Україні. Окрім того, під час досудового розслідування сторона захисту неодноразово повідомляла інформацію про актуальну адресу місця проживання ОСОБА_3 за кордоном, що залишається поза увагою.
Судді ОСОБА_7 достеменно відомо про факт тривалого проживання ОСОБА_3 за кордоном та його адресу місця проживання в Угорщині, однак 14.04.2026 нею відмовлено в задоволенні клопотання про участь ОСОБА_3 в судових засіданнях у режимі відеоконференції.
На переконання захисника, з огляду на перебування ОСОБА_3 за кордоном, його виклик і повідомлення про судові засідання мали здійснюватися відповідно до вимог ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України - шляхом вручення повістки згідно з міжнародними договорами про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а за їх відсутності - через дипломатичні (консульські) установи. Також, додала, що у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні ОСОБА_3 позбавлений можливості прибути до України.
Адвокат вказує на порушення суддею принципів рівності сторін і змагальності судового процесу. Зокрема, у судовому засіданні 14.04.2026 сторона захисту була суттєво обмежена в часі для викладення своєї позиції щодо клопотання про участь ОСОБА_3 у судових засіданнях у режимі відеоконференції.
Захисник вважає, що у цьому судовому процесі наявні обґрунтовані підстави вважати про порушення принципу неупередженості суду, тому просить відвести суддю ОСОБА_7 від участі у справі № 991/2631/26 (кримінальне провадження № 52025000000000404) та передати це кримінальне провадження для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
ІІ. Позиції учасників провадження
Адвокат ОСОБА_4 підтримала свою заяву про відвід. Пояснила, що. формально кримінальні провадження № 52025000000000404 та № 52017000000000889 є різними, однак, вони стосуються виконання ОСОБА_3 повноважень керівника державного підприємства. Зазначає, що метою статті 76 КПК України є заборона участі судді, яка брала участь на досудовому розслідуванні, для забезпечення його безсторонності, що в даному випадку може бути застосовано. Також, обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді, є немотивована відмова допустити ОСОБА_3 до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Додатково зазначила, що суддя не розглянула клопотання іншого захисника від 13.04.2026 про колегіальний розгляд, а перейшла до розгляду клопотання сторони обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав правову позицію свого захисника.
Адвокат ОСОБА_5 підтримав заяву про відвід судді. Зазначив, що існують підстави для відводу судді ОСОБА_9 . Без наведення мотивів суддя також відмовила у задоволенні клопотання про участь іншого обвинуваченого в режимі відеоконференції. Крім того, суддя повідомила учасників провадження, що у випадку нез'явлення когось із сторони захисту, розгляд справи буде продовжуватись за відсутності захисника та підзахисного. У зв'язку з цим захисник вважає, що суддя є упередженою щодо учасників процесу та не забезпечує право на захист, позбавляючи обвинувачених можливості здійснювати захист як особисто, так і за допомогою захисників.
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з'явилася, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористалася. Неявка судді, за таких обставин, не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
28.04.2026 від прокурора ОСОБА_10 надійшло клопотання про розгляд заяви про відвід судді за його відсутності, у якому він заперечував щодо відводу судді ОСОБА_7 (Вх. 19989/26).
29.04.2026 від представника потерпілого - Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_11 - надійшло клопотання (заява) про розгляд заяви без його участі. Щодо вирішення заяви про відвід судді ОСОБА_7 поклався на розсуд суду відповідно до вимог КПК України (Вх. 20296/26).
01.05.2026 від адвоката ОСОБА_12 , який діє в інтересах ОСОБА_13 , надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у подорожі (відпустці) поза межами України без фізичної можливості підключення до відеконференцзв'язку під час засідання (Вх. 20700/26).
Інші обвинувачені та їх захисники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд завчасно не повідомили. Її неявка, за таких обставин, не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка судді
Вирішуючи подану адвокатом ОСОБА_4 заяву, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на такі обставини.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя. Кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом (ч. 1 ст. 21 КПК України).
Статтею 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХX чергового з'їзду суддів України від 18.09.2024, визначено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений положеннями ст. 75, 76 КПК України, зокрема обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні, є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. (п. 4 ч. 1 ст. 75 цього Кодексу) та недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 76 КПК України).
У п. 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 зазначається, що: «Як правило, поняття «безсторонності» позначає відсутність упередженості чи необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має бути встановлена відповідно до: (і) суб'єктивного критерію, за яким слід звернутися до особистих переконань та поведінки окремого судді, тобто з'ясувати чи суддя суб'єктивно вільний від особистих упереджень або необ'єктивності у окремій справі; та (іі) об'єктивного критерію, згідно з яким слід переконатися, що власне суд за певними показниками, зокрема за його складом, надає достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву щодо його безсторонності».
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 49-50 рішення Суду у справі «Білуха проти України»). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (п. 45 рішення Суду у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (п. 44 рішення Суду у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується доти, доки на підставі доказів не буде встановлено наявність обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості судді.
Під час розгляду заяви про відвід з'ясовано, що у провадженні судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Зі змісту заяви адвоката ОСОБА_4 вбачається, що відвід судді ОСОБА_7 обґрунтовується обставинами, які свідчать про її упередженість, та недопустимістю повторної участі в кримінальному провадженні, оскільки, як слідчий суддя, брала участь в кримінальному провадженні № 52017000000000889, яке стосується одних і тих самих обставин, що і кримінальне провадження № 52025000000000404. Кримінальні провадження № 52017000000000889 та № 52025000000000404, на думку захисника, стосуються одних і тих самих кримінальних правопорушень, у межах яких досліджуються переважно однакові докази (зокрема документи щодо посадових обов'язків працівників ДП ДГЗП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », акти, що регулюють діяльність підприємства, а також матеріали кримінальних проваджень № 52019000000000660, № 52017000000000889). Адвокат вважає, що у судді могло сформуватися внутрішнє переконання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Крім того, суддя відмовила у задоволенні клопотання про участь обвинуваченого ОСОБА_3 у режимі відеоконференції, а його виклик, на думку сторони захисту, здійснено з порушенням вимог ч. 7 ст. 135 та ч. 1 ст. 566 КПК України. Також, адвокат посилається на порушення принципів рівності сторін і змагальності судового процесу.
Під час розгляду заяви про відвід не було встановлено, що суддя ОСОБА_7 брала участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000404. Щодо участі судді у кримінальному провадженні № 52017000000000889, в якому ОСОБА_3 був учасником з боку захисту, необхідно зазначити, що воно стосувалось інших фактичних обставин, пов'язаних з господарськими операціями та договірними відносинами ДП ДГЗП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та досудові розслідування цих кримінальних проваджень не перетинались.
Аргументи сторони захисту щодо наявності схожих матеріалів у двох кримінальних провадженнях самі по собі не можуть мати вирішального значення для встановлення тотожності фактичних обставин та не свідчать про повторну участь судді в одному й тому ж кримінальному провадженні
На підставі викладеного приходжу до висновку, що під час розгляду не встановлено обставин, які можуть свідчити про повторну участь судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52025000000000404 (справа № 991/2631/26).
Також, мною враховується правова позиція, яка викладена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 708/638/19 від 11.08.2022 про те, що правова норма ч. 1 ст. 76 КПК України, яка встановлює заборону повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ'єктивності та упередженості судді, пов'язаним з тим, що під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні він прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення. Проте закон визначає, що будь-яка участь судді у кримінальному провадженні під час досудового розслідування виключає його участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім прямо передбачених законом виключень. Наведена норма закону не передбачає будь-якого розширеного тлумачення.
Оцінюючи доводи адвоката, суддя виходить з того, що сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можливо було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, до зміни судді, який був визначений у порядку ст. 35 КПК України.
Вважаю недостатньо переконливими доводи адвоката ОСОБА_4 про упередженість судді ОСОБА_7 через відмову у задоволенні клопотання про участь ОСОБА_3 у режимі відеоконференції та обмеження захисника у можливості висловитися з приводу цього.
Аналіз наведених аргументів сторони захисту свідчить, що вони зводяться переважно до незгоди з процесуальними рішеннями суду щодо порядку розгляду справи, зокрема організації виклику обвинуваченого та вирішення питання про його участь у судовому засіданні.
Положення ч. 2 ст. 314 КПК України визначають, що підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Водночас зазначені положення КПК України передбачають можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого, щодо якого здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
Посилання сторони захисту на обмеженість часу у висловленні своєї позиції під час розгляду клопотання та на незгоду з процесуальними рішеннями судді не є підставою для висновку про упередженість судді у розумінні ст. 75 КПК України.
Обставини, за яких може бути заявлений відвід, мають викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, тоді як незгода сторони захисту з процесуальними рішеннями та діями суду сама по собі не свідчить про наявність таких обставин. Варто зауважити, що при ухваленні відповідних процесуальних рішень суд керувався нормами КПК України та мотивував їх прийняття.
Також, є безпідставними доводи захисника ОСОБА_4 щодо наявності підстав для відводу судді, у зв'язку з неналежним викликом обвинуваченого ОСОБА_3 , з порушенням вимог ч. 7 ст. 135 та ч. 1 ст. 566 КПК України. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000404, який надійшов до суду, не містив інформації про місце проживання ОСОБА_3 за кордоном. Тому такий виклик було здійснено за адресою, зазначеною в обвинувальному акті прокурора, що не свідчить про порушення вимог закону.
Стаття 321 КПК України визначає, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Заявником відводу у судовому засіданні не наведено об'єктивних та обґрунтованих обставин, які могли б свідчити про порушення принципів рівності сторін і змагальності судового процесу.
Отже, наведені доводи сторони захисту не містять даних, які б у розумінні кримінального процесуального закону свідчили про наявність сумнівів у неупередженості судді, а зводяться до оцінки процесуальних рішень суду та незгоди організацією ведення судового процесу.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23) суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді в ситуації, коли суддя має особистий інтерес щодо результату розгляду справи, конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі.
Оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід судді, аналізуючи їх за суб'єктивним та об'єктивним критерієм, приходжу до висновку, що доводи, викладені в заяві ОСОБА_4 , не свідчать про упередженість судді ОСОБА_7 .
Вимоги кримінального процесуального закону пов'язують відвід не з суб'єктивним сприйняттям учасника процесу певних подій та обставин, а з наявністю фактичних даних, які можуть викликати обґрунтований сумнів у безсторонності судді.
З огляду на викладене, вважаю, що у цій справі не встановлено жодних обставин, які могли б викликати об'єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості судді ОСОБА_7 або свідчити про її повторну участь у цьому ж кримінальному провадженні. Отже, заява адвоката ОСОБА_4 про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 76, 80-81, 371, 372, 376 КПК України, суддя
постановила:
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 від розгляду справи № 991/2631/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_16