Ухвала від 30.04.2026 по справі 991/1830/25

Справа № 991/1830/25

Провадження 1-кп/991/25/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1

суддів за участі:ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засіданняОСОБА_4

прокурораОСОБА_5

обвинуваченогоОСОБА_6

його захисників, адвокатівОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

обвинуваченогоОСОБА_11 ,

його захисника, адвокатаОСОБА_12 ,

обвинуваченої ОСОБА_13 ,

її захисника, адвокатаОСОБА_14

обвинуваченогоОСОБА_15 ,

його захисників, адвокатівОСОБА_16 ,

ОСОБА_17

захисника обвинуваченого ОСОБА_18 , адвоката захисника обвинуваченої ОСОБА_19 , адвокатаОСОБА_20 ОСОБА_21

обвинуваченої ОСОБА_22

її захисника адвокатаОСОБА_23

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000143 від 20.09.2019, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 ( в ред. статті до 28.04.2020) КК України,

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_6 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 3, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 в ред. статті до 28.04.2020) КК України,

ОСОБА_13 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпрі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_8 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 2, 3, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 ( в ред. статті до 28.04.2020) КК України,

ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одесі, зареєстрований та останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в ред. статті до 28.04.2020) КК України,

ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Гайсині Вінницької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_11 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 (в ред. статті до 28.04.2020) КК України,

ОСОБА_19 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у російській федерації, зареєстрована за АДРЕСА_10 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_11 ,

ОСОБА_22 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_6 ),

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 04.03.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3. 21.03.2025 від прокурора надійшло клопотання про дозвіл на здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 .

1.4. 09.06.2025 від прокурора надійшло клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_15 у міжнародний розшук.

1.5. 19.06.2025 від прокурора надійшло клопотання про дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_15 .

1.6. 26.06.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , звернувся до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був обраний ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.12.2022 № 991/5039/22.

1.7. 26.06.2026 від захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_22 у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням процесуального обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, який буде виконуватись у дистанційному режимі через підсистему «Електронний суд» в ЄСІКС через програму (модуль) ВКЗ за ідентифікатором електронної пошти ОСОБА_22 .

1.8. 16.10.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_11 , у вигляді тримання під вартою.

1.9. 17.10.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , звернувся до суду з клопотанням про залишення клопотання про зміну запобіжного заходу від 16.10.2025 без розгляду.

1.10. Того ж дня захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , направив нове клопотання, в якому прохав застосований до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати.

1.11. 23.10.2025 від захисника обвинуваченої ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_26 , надійшло клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_13 .

1. 12. 26.06.2025 від обвинуваченого ОСОБА_11 надійшло клопотання про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.01.2023 на кошти, які знаходяться на банківському рахунку в АБ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », відкритому на ім'я ОСОБА_11 .

1.13. 06.08.2025 від адвоката ОСОБА_26 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ? ОСОБА_27 , надійшло клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.01.2020 у справі № 991/1438/19 на мобільний телефон «Huawei» Mоdel: MAR-LXIA чорного кольору та ноутбук «ASUS» Mоdel: VX31E сріблясто сталевого кольору та зарядний пристрій до нього, що належать ОСОБА_27 .

1.14. Того ж дня від адвоката ОСОБА_26 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ? ОСОБА_27 , надійшло клопотання про скасування арешту, накладеного 07.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду з урахуванням ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.02.2024 на квартири загальною площею 128,2 м2 за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_27 .

1.15. Крім того, протягом усього підготовчого судового засідання від сторони захисту надходили скарги у порядку ч. 2 ст. 303 КПК України та заперечення на ухвали слідчих суддів, постановлені під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1. Обвинувачені та їх захисники мали спільну позицію щодо неможливості призначення судового розгляду на підставі направленого до суду обвинувального акта. Щодо питань, передбачених ст. 315 КПК України сторона захисту відмовились висловлюватись.

2.2. Прокурор зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, угоди про визнання винуватості не укладались, підстави для закриття провадження відсутні, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, а тому просила призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта. Щодо складу учасників прокурор просила врахувати її клопотання про здійснення спеціального судового провадження, тоді як список осіб, які підлягають виклику як свідки, буде наданий в ході судового розгляду.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

3.1. Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо усіх питань, передбачених ст.ст. 314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд дійшов до таких висновків.

3.2. Щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України

Питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України досліджувалося судом під час розгляду клопотань сторони захисту про його повернення прокурору, за наслідком чого була постановлена відповідна ухвала від 27.06.2025.

Підстави для закриття кримінального провадження відсутні (ухвала від 23.06.2025).

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду (ухвала ВАКС від 27.06.2025 та АП ВАКС від 03.07.2025).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

З вказаних мотивів суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.

3.3. Щодо питань, передбачених ст. 315 КПК України

3.3.1. Щодо питань про відкритість судового розгляду

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надходило.

Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

У зв'язку з цим судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

3.3.2. Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді

З'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за обов'язкової участі прокурора, обвинувачених, та їх захисників.

Щодо питання про виклик свідків, то суд вважає за необхідне вирішити його на стадії судового розгляду після з'ясування обставин, які можуть бути відомі конкретному свідку і мають значення для цього кримінального провадження.

3.3.3. Щодо витребування певних речей чи документів

Захисником обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокатом ОСОБА_12 , подано в порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України клопотання про витребування електронних документів у вигляді технічних записів судових засідань Вищого антикорупційного суду та матеріалів судових проваджень (т. 44, а.с. 23-58).

Оцінивши ці клопотання та перевіривши викладені у них доводи, суд виходить з наступного.

Статтею 162 КПК України визначено вичерпний перелік речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. За змістом пункту дев'ятого цієї статті до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить державна таємниця.

Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 162 КПК визначено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, які підлягають отримання у порядку тимчасового доступу, належить конфіденційна інформація, до якої належать матеріали клопотання про обшук, яке розглядається у закритому судовому засіданні.

В силу ч. 1 ст. 160 КПК України тимчасовий доступ надається за клопотанням сторони кримінального провадження, яке повинне містити відомості, передбачені ч. 2 ст. 160 КПК України.

Ураховуючи, що клопотання адвоката ОСОБА_12 стосувалися відомостей, які містять охоронювану законом таємницю і доступ до такої інформації за правилами ст. 162, 163 КПК України може бути наданий виключно у порядку тимчасового доступу до охоронюваної законом таємниці, то його вимоги не можуть бути задоволені у порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України.

3.4. Щодо міжнародного розшуку

09.06.2025 від прокурора надійшло клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_15 у міжнародний розшук.

У подальшому прокурор прохав залишити клопотання про міжнародний розшук ОСОБА_15 без розгляду з огляду на те, що ОСОБА_15 повернувся до України та прибув у підготовче судове засідання особисто.

З огляду на позицію прокурора, клопотання прокурора від 09.06.2025 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_15 у міжнародний розшук розгляду не підлягає.

3.5. Щодо застосування процедури спеціального судового розгляду за відсутності обвинувачених (in absentia)

3.5.1. Щодо дозволу на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_15 .

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому прохав надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_15 .

У подальшому прокурор прохав залишити клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_15 без розгляду, оскільки наразі ОСОБА_15 перебуває в України та бере безпосередню участь у підготовчому судовому провадженні.

Ураховуючи позицію прокурора, суд вважає за необхідне клопотання прокурора від 19.06.2025 про дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_15 залишити без розгляду.

3.5.2. Щодо дозволу на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 .

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в яких прохав надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 .

Доводи клопотання обґрунтовані тим, що зазначені особи, будучи обізнаними про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо них та неодноразово викликавшись для проведення слідчих дій, маючи між собою тісні родинні та дружні зв'язки, з метою ухилення від кримінальної відповідальності почали переховуватись, а саме: 18.11.2021 ОСОБА_6 допитано як свідка, однак 20.09.2022 він виїхав з України до Польщі під приводом службового відрядження, яке мало відбутись у Лондоні, і дотепер не повернувся; 18.12.2020 ОСОБА_22 допитано як свідка, однак 08.03.2022 вона виїхала за кордон і дотепер не повернулась; 08.05.2022 ОСОБА_13 виїхала за кордон та дотепер не повернулась; 20.09.2022 ОСОБА_11 виїхав за межі України та дотепер не повернувся.

Оскільки на даний час ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 відсутні на території України та перебувають у міжнародному розшуку, прокурор вважає, що існують підстави для здійснення щодо них спеціального судового провадження.

Від захисників обвинувачених надійшли заперечення на це клопотання:

(1) від захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які обґрунтовані:

- недоведенням факту переховування ОСОБА_6 від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- імітацією стороною обвинувачення виконання вимог ч. 1 ст. 131 КПК України на наявності підтверджених відомостей щодо відсутності особи на території України;

- невиконанням вимоги ч. 2 ст. 131 КПК України, яка передбачає порядок здійснення виклику особи, яка тимчасово відсутня за місцем проживання;

- ігноруванням вимоги ч. 7 ст. 135 КПК України за наявності підтверджених відомостей щодо країни перебування та адреси проживання особи;

- недотриманням вимог закону під час складання протоколів огляду від 13.10.2022, 17.10.2022, 25.10.2022, 27.10.2022, 23.11.2022 та 25.11.2022, що робить ці докази неналежними та недопустимими;

- недотриманням належної процедури виклику підозрюваних шляхом публікації через веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_10 .

(2) від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , які обґрунтовував тим, що:

- органу досудового розслідування було достеменно відомо про місце перебування ОСОБА_6 , оскільки його захисник звертався до ІНФОРМАЦІЯ_11 з заявами та клопотаннями в яких повідомлялось про місцеперебування ОСОБА_6 , а саме в Австрії у м. Відні, а також ОСОБА_6 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_12 про взяття на консульський облік;

- до оголошення його в розшук сторона обвинувачення не вживала жодних заходів щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_6 перебуває в Австрійській Республіці на законних підставах;

- органом досудового розслідування проігноровано вимоги ч. 7 ст. 135 КПК України за наявності підтверджених відомостей щодо країни перебування та адреси проживання особи;

- постанова про оголошення у міжнародний розшук носить формальний характер та не відповідає реальній меті ? розшуку ОСОБА_6 ;

(3) від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_10 , які обумовлені тим, що:

- ОСОБА_6 сумлінно виконував покладені на нього обов'язки щодо повідомлення місця свого перебування, перебував на консульському обліку, звертався на досудовому розслідуванні з клопотаннями про участь в режимі ВКЗ, брав участь у підготовчому судовому засіданні в режимі ВКЗ;

- здійснення викликів ОСОБА_6 стороною обвинувачення було здійснено з порушенням вимог, закріплених КПК України;

- виходячи з практики ЄСПЛ у справах «Ермі проти Італії» та «Сейдович проти Італії» до ОСОБА_6 не може бути застосована процедура «in abcentia»;

(4) від захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 , які обґрунтовані тим, що:

- стороною обвинувачення не доведено, що стосовно ОСОБА_22 може здійснюватися спеціальне судове провадження, оскільки вона не є службовою особою (ч. 2 ст. 297-1 КПК України);

- оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_22 було безпідставним, оскільки 14.03.2023 орган досудового розслідування було повідомлено про місце перебування ОСОБА_22 , її перебування поза межами України було зумовлено не переховуванням, а побоюванням за життя через повномасштабне вторгнення на територію України рф, у той час як станом на момент виїзду обвинуваченої на неї не поширювались жодні обмеження, оскільки повідомлення про підозру щодо неї було складено через рік після того, як вона виїхала до Австрії;

- ОСОБА_22 кожен раз повідомляла орган досудового розслідування про причини неможливості прибуття на виклики та прохала провести необхідні слідчі та процесуальні дії у режимі ВКЗ;

- органом досудового розслідування не вжито заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_22 ;

- ОСОБА_22 бажає брати участь у судовому розгляді зазначеного кримінального провадження в режимі ВКЗ у порядку ст. 336 КПК України.

(5) від захисника обвинуваченої ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_26 , які обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_13 залишила територію України після початку повномасштабного вторгнення на територію України рф разом з дітьми з метою убезпечити себе від можливих ракетних ударів, з міркувань безпеки;

- ОСОБА_13 на момент виїзду з України не мала жодних обмежень, які б забороняли це зробити, оскільки не була підозрюваною;

- обвинувачена неодноразово повідомляла орган досудового розслідування та суд про своє фактичне місцезнаходження в Австрії та причини неможливості прибуття за викликами;

- орган досудового розслідування мав можливість провести слідчі та процесуальні дії дистанційно, однак такою можливістю не скористався незважаючи на прохання ОСОБА_13

(6) від захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_12 , в яких викладені наступні доводи:

- ОСОБА_11 бере участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів;

- на момент складання і повідомлення про підозру ОСОБА_11 орган досудового розслідування був обізнаний з фактом перебування ОСОБА_11 поза межами України, а саме у м. Відні, що вимагало вчинення дій, передбачених ч. 7 ст. 135 КПК України;

- ОСОБА_11 виїхав з України задовго до того, як було складено повідомлення про його підозру, а саме у 2020 році;

- ОСОБА_11 повідомляв детектива про поважність причин свого неприбуття на виклики: активні бойові дії в Україні та запровадження воєнного стану, які загрожують його життю та життю його сім'ї; необхідність медичного обстеження та лікування.

Згідно з ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

З вищевикладеної норми слідує, що кримінальне провадження щодо злочинів, зокрема, передбачених статтями 209, 255, ч. 5 ст. 191 КК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia) у разі, якщо:

- обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- обвинувачений оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Судом встановлено наступне:

- ОСОБА_6 постановою детектива від 19.10.2022 оголошений в розшук (т. 8, а.с. 164-167), а постановою від 28.10.2022 - у міжнародний розшук (т. 8, а.с. 168-172) ;

- ОСОБА_11 постановою детектива від 19.10.2022 оголошена в розшук (т. 9, а.с. 158-162), а постановою від 28.10.2022 - у міжнародний розшук (т. 9, а.с. 163-168);

- ОСОБА_13 постановою детектива від 19.10.2022 оголошена в розшук (т. 10, а.с. 121- 124), а постановою від 28.10.2022 - у міжнародний розшук (т. 10, а.с. 124-127) ;

- ОСОБА_22 постановою детектива від 13.04.2023 оголошена в розшук (т. 11, а.с. 204-207), а постановою від 26.04.2023 - у міжнародний розшук (т. 11, а.с. 208-212).

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 28.04.2023, 30.05.2023, 09.06.2023, 21.08.2023 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (т. 8, а.с. 3-14; т. 9, а.с. 2-12; т. 11, а.с. 121-147; т. 21, а.с. 149-153).

З викладеного слідує, що у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 .

До початку підготовчого судового засідання обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 звернулись до суду з клопотаннями, в яких повідомили суд про місце свого перебування:

-обвинувачений ОСОБА_6 повідомив суд, що місцем його проживання є АДРЕСА_13 , 1030 (т. 2, а.с. 238-248; т. 3, а.с. 1-7) ;

-обвинувачений ОСОБА_11 повідомив суд, що місцем його проживання є АДРЕСА_14 , 1010 (т. 3, а.с. 59-63);

-обвинувачена ОСОБА_13 повідомила суд, що місцем її проживання є АДРЕСА_15 , 1040 (т. 3, а.с. 30-33);

-обвинувачена ОСОБА_22 повідомила суд, що місцем її проживання є АДРЕСА_14 , 1010 (т. 2, а.с. 191-194).

В ході підготовчого судового засідання сторона захисту також надала докази реєстрації місця проживання обвинувачених:

- відповідно до довідки від 14.10.2022 № 6121/КВ/19-091-3665 ОСОБА_6 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Республіці Австрія з 14.10.2022 (т. 4, а.с. 82);

- згідно з випискою (з перекладом) про підтвердження реєстрації ОСОБА_11 , він з 24.11.2022 постійно проживає в Австрійській Республіці, у м. Відні (т. 26, а.с. 102-104; т. 42, а.с. 217-220);

- відповідно до виписки (з перекладом) про підтвердження реєстрації ОСОБА_13 , вона з 28.06.2022 постійно проживає в Австрійській Республіці, у м. Відні (т. 21, а.с. 158-163).

- згідно з випискою про підтвердження реєстрації ОСОБА_22 , вона з 21.11.2022 постійно проживає в Австрійській Республіці, у м. Відні (т. 16, а.с. 190-193; т. 42, а.с. 221-223).

Отже, станом на теперішній час ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 перебувають за межами України.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд першочергово зауважує, що прийняття детективом постанови про розшук та міжнародний розшук особи та направлення її на виконання до відповідного органу, а також надання слідчим суддею дозволу на здійснення спеціального судового провадження не є автоматичним продовженням спеціального досудового розслідування на стадію судового провадження.

Під час розгляду клопотання про здійснення спеціального судового провадження суд перевіряє та оцінює ті обставини, які існують на тепер, оскільки стадія досудового розслідування завершилась направленням обвинувального акта до суду.

Отже, суд не обмежений доводами слідчого судді щодо дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо зазначених осіб.

Конституцією України гарантовано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (ст. 55 Конституції України).

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у передбаченому процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю обвинуваченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

У суду відсутні підстави стверджувати про ухилення ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 від явки на судовий виклик, оскільки до початку підготовчого судового засідання обвинувачені повідомили суд про місце свого перебування за межами України, надавши докази, на підтвердження цієї обставини.

Крім того, упродовж підготовчих судових засідань, відколи обвинувальний акт був скерований до суду, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 беруть участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції .

З огляду на процесуальну можливість такого формату участі обвинувачених, констатація судом їх ухилення від явки на судовий виклик суперечитиме принципу законності.

Водночас, основне завдання міжнародного розшуку полягає в пошуку та затриманні осіб, які переховуються від слідства та суду. Після затримання їх передають державі (процес екстрадиції), яка здійснює або здійснювала раніше розслідування вчиненого ними злочину.

Згідно з рішенням Віденського Земельного суду у кримінальних справах екстрадиція ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_22 визнана недопустимою (т. 25, а.с. 1-11, 130-143; т. 26, а.с. 124-132).

Відтак, з огляду на те, що місце перебування обвинувачених відоме, екстрадиція щодо них визнана недопустимою, про актуальне місцеперебування обвинувачені повідомили суд, а їх участь у підготовчому судовому засіданні відбувалась в режимі відеоконферензв'язку, у суду відсутні підстави вважати доводи прокурора про переховування зазначених осіб від суду обґрунтованими за допомогою логічних висновків та фактів, а їх істинність підтверджена у поза розумний сумнів.

Відповідно до ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Традиційно участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, а звуження процесуальних прав особи під час здійснення кримінального провадження не допускається.

Як згадувалось вище, обвинувачені беруть участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису. Їх особу встановлено, застосовувані ними технічні засоби і технології, як правило, забезпечували належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, учасникам кримінального провадження забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. Крім того здійснюється трансляція судових засідань на каналі ІНФОРМАЦІЯ_8 у мережі YouTube.

Обвинувачені поінформовані про те, що якщо технічна неможливість участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку матимуть ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд своєю вмотивованою ухвалою зможе позбавити його такого права.

Крім того обвинувачені повідомили, що попри їх фізичну віддаленість від місця судового провадження мають злагоджену онлайн-комунікацію зі своїми захисниками та оперативно отримують від них всю необхідну інформацію, готові брати участь у всіх судових засіданнях та досліджувати докази, прагнуть надавати показання тощо.

Обвинуваченим роз'яснено, що суд має право прийняти рішення про їх безпосередню участь у судовому засіданні у приміщенні ВАКС у разі виникнення у цьому потреби (необхідності).

За наведених обставин з боку суду було б вкрай необачно, маючи можливість всебічно дослідити фактичні обставини цього кримінального провадження та перевірити їх шляхом зіставлення сукупності доказів, здобутих з різних процесуальних джерел, зокрема, з показань обвинуваченого, обмежити себе у цьому з огляду на припущення щодо вірогідної, як зазначив прокурор, зміни процесуальної поведінки обвинувачених у майбутньому.

Окрім того, суд бере до уваги положення ст. 2 КПК України, згідно з якою завдання кримінального провадження підлягають виконанню в умовах застосування належної правової процедури, зокрема, забезпечення особі реальної можливості захищатись від пред'явленого їй обвинувачення шляхом створення судом умов для надання такою особою усних та/або письмових пояснень, збирання та подання доказів, особистої участі у кримінальному провадженні, користування правничої допомогою тощо.

Також суд зауважує, що вирішення питання спеціального судового провадження можливе на будь-якій стадії судового провадження за наявності необхідних на цього підстав.

З огляду на викладене, суд констатує, що у цьому кримінальному провадженні найбільш сприятливим форматом судового розгляду у контексті забезпечення його повноти та всебічності є загальний порядок з обов'язковою участю тих обвинувачених, які забезпечують свою присутність із застосуванням відеоконференцзв'язку.

За таких обставин, оскільки ч. 3 ст. 323 КПК України не містить беззаперечного обов'язку суду ухвалити рішення про спеціальний судовий розгляд, а залишає вирішення цього питання на розсуд суду, про що свідчить використання законодавцем словосполучення «може здійснюватися», ураховуючи факт недоведення прокурором переховування обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 від суду, а також їх участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо цих осіб належить відмовити.

3.5.3. Щодо дозволу на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в яких прохав надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Доводи клопотання обґрунтовані тим, що зазначені особи, будучи обізнаними про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо них та неодноразово викликавшись для проведення слідчих дій, маючи між собою тісні родинні та дружні зв'язки, з метою ухилення від кримінальної відповідальності почали переховуватись, а саме: 08.09.2020 ОСОБА_18 допитаний як свідок, але 15.01.2023 він виїхав до Словаччини через пункт пропуску « Малі Селменці » і дотепер не повернувся; 08.09.2020 ОСОБА_19 допитана як свідок, але 28.02.2022 вона виїхала за межі України і дотепер не повернулась.

Оскільки на даний час ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відсутні на території України та перебувають у міжнародному розшуку, прокурор вважає, що існують підстави для здійснення щодо них спеціального судового провадження.

30.06.2025 від захисника обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , адвоката ОСОБА_21 , надійшли заперечення на клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , в яких просив клопотання прокурора залишити без задоволення, оскільки:

- неприбуття ОСОБА_18 та ОСОБА_19 спричинено поважними причинами - збереження життя та здоров'я малолітніх дітей;

- ОСОБА_18 та ОСОБА_19 звертались до органу досудового розслідування з проханням взяти участь у слідчих та процесуальних діях у режимі ВКЗ.

У подальшому захист ОСОБА_18 здійснював адвокат ОСОБА_20 , який окремих зауважень щодо клопотання прокурора не висловлював.

Як вже було констатовано судом, суд не перевіряє наявність підстав на надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування. Натомість суд оцінює обставини для здійснення спеціального судового провадження у контексті поведінки обвинувачених у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 314 та ч. 2 ст. 318 КПК України підготовче судове засідання та судовий розгляд, за загальним правилом, здійснюються з обов'язковою участю обвинуваченого.

Для здійснення спеціального судового провадження в порядку, визначеному процесуальним законом, необхідно встановити наявність наступних обставин:

- чи допускає КПК України здійснення спеціального судового провадження щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ;

- чи знали або чи могли знати обвинувачені про розпочате щодо них кримінальне провадження і чи підтверджується це матеріалами клопотання;

- чи переховуються обвинувачені від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і чи оголошені вони у міжнародний розшук.

Так, згідно з відомостями протоколу огляду від 06.06.2023, 15.01.2023 ОСОБА_18 виїхав до Словаччини через пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_13 » і дотепер не повернувся. Також суд встановив, що ОСОБА_19 28.02.2022 виїхала за межі України до Швейцарії і дотепер не повернулась (т. 11, а.с. 218-223). Наразі сім'я ОСОБА_28 перебуває у Великобританії. Наведені відомості стороною захисту не заперечувались.

14.02.2023 ОСОБА_18 повідомлено про підозру (п. 292 розділу ІІ реєстру) (т. 2, а.с. 96 зв.).

Того ж дня повідомлено про підозру ОСОБА_19 (п. 293 розділу ІІ реєстру) (т. 2, а.с.97).

13.04.2023 ОСОБА_19 та ОСОБА_18 оголошені в розшук, а 26.04.2023 ?у міжнародний розшук (т. 7, а.с. 174-182; т. 11, а.с. 88-97).

20.07.2023 ухвалами слідчих суддів ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_19 та ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою безстроково (т. 7, а.с. 95-110; т. 11, а.с. 2-17).

17.08.2023 ухвалою слідчого судді ВАКС надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_19 та ОСОБА_18 (т. 7, а.с. 80-94; т. 11, а.с. 18-29).

За змістом обвинувального акта ОСОБА_19 та ОСОБА_18 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 (в ред. статті до 28.04.2020) КК України.

Ураховуючи правову кваліфікацію дій обвинувачених, відповідно до положення ч. 2 ст. 297-1 та ч. 3 ст. 323 КПК України законом передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження (in absentia) щодо обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_18 .

Надаючи оцінку факту обізнаності обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_18 про існування кримінального провадження щодо них, суд виходить із критерію, визначеного ЄСПЛ у рішенні від 01.03.2016 у справі «Сейдовіч проти Італії», де суд зазначив, що повідомлення особи про розпочате проти неї кримінальне провадження має бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою.

Суд ураховує, що обвинуваченими ОСОБА_18 та ОСОБА_19 через свого захисника направлялись на адресу суду клопотання про їх участь у підготовчому судовому засіданні в режимі ВКЗ (клопотання від 12.03.2025).

Попри задоволення судом клопотання про їх участь у підготовчому судовому засіданні у режимі ВКЗ останні на зв'язок з судом жодного разу не вийшли, про поважні причини, які унеможливлювали взяти участь у підготовчих судових засідання за допомогою відеоконференцзв'язку, суду не повідомили.

Ба більше, на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду суд оприлюднив повістки про виклик ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до суду у підготовчі судові засідання.

Наведене дає суду обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_19 обізнані про здійснення щодо них цього кримінального провадження, а також про те, що вони свідомо ухиляються від суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії ОСОБА_18 та ОСОБА_19 були спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим останні переховуються від суду.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_18 та ОСОБА_19 достеменно відомо про здійснення кримінального провадження щодо них, і вони свідомо ухиляються від суду, клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення спеціального судового провадження (in absentia) стосовно них належить задовольнити.

3.6. Щодо тримання під вартою

(1) 26.06.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , звернувся до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_6 .

В обґрунтування зазначеного клопотання захисник зазначив, що у зв'язку із завершенням досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, припинили існувати, а тому застосування до його підзахисного будь-якого запобіжного заходу є недоцільним.

Вказав, що ОСОБА_6 не переховувався за межами України, а перебував з об'єктивних причин на території Австрії, про що неодноразово повідомляв орган досудового розслідування та прокурора, а також наполягав на проведенні процесуальних дій за його участі в режимі ВКЗ. Зауважив, що Віденським земельним судом у кримінальних справах від 11.08.2023 визнано екстрадицію ОСОБА_6 неприйнятною, у той час як довідкою ІНФОРМАЦІЯ_14 (Інтерполу) підтверджено відсутність оголошень про розшук ОСОБА_6 станом на 13.12.2024.

Щодо ризику знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то на думку захисника, його існування нівелюються фактом завершення досудового розслідування та направленням обвинувального акта до суду.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_24 зазначив, що від жодної з перелічених осіб не надходили скарги чи заяви щодо будь-якого впливу на них з боку ОСОБА_6 . Крім того, станом на тепер ОСОБА_6 не обіймає жодної посади, а отже не наділений владними повноваженнями, які б могли допомогти йому якимось чином впливати на свідків.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, захист запевняв, що обіймаючи посаду голови НБУ, ОСОБА_6 не вчиняв та не робив спроб вчиняти будь-які дії, які б реально перешкоджали цьому кримінальному провадженню.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального провадження, у клопотанні зазначено, що його існування взагалі не доведено прокурором і з огляду на стадію перебування цього кримінального провадження, наразі він повністю нівельований.

У зв'язку з зазначеним, ураховуючи існування міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_6 , наявність родини й утриманців, позитивної репутації обвинуваченого, відсутності фактів притягнення до кримінальної відповідальності, обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути скасований.

(2) Того ж дня від захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_22 у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням процесуального обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, який буде виконуватись у дистанційному режимі через підсистему «Електронний суд» в ЄСІКС через програму (модуль) ВКЗ за ідентифікатором електронної пошти ОСОБА_22 .

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що обрання до ОСОБА_22 тримання під вартою не переслідувало легітимної мети, оскільки виконання обвинуваченою обов'язків може виконуватись шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду захисник зазначив, що сама по собі тяжкість покарання не є самостійною і достатньою підставою для автоматичного встановлення ризику переховування. Вказав, що дані про майновий стан були встановлені судом станом на 2022 рік, однак протягом тривалого часу перебування за кордоном, втрати місця роботи, постійного доходу, наявності дітей на утриманні, арешту нерухомого майн частину заощаджень було витрачено. Наголосив, що перебування ОСОБА_22 поза межами України було зумовлено не переховуванням, а побоюванням за життя через повномасштабне вторгнення на територію України рф, у той час як станом на момент виїзду обвинуваченої на неї не поширювались жодні обмеження, оскільки повідомлення про підозру щодо неї було складено через рік після того, як вона виїхала до Австрії. Зауважив, що 14.03.2023 орган досудового розслідування було повідомлено про місце перебування ОСОБА_22 , її процесуальна поведінка була належною.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, зазначено, що з урахуванням стадії цього кримінального провадження, зазначений ризик припинив своє існування.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні наголошено, що жодних відомостей про реальну можливість впливати на вказаних осіб стороною обвинувачення не наведено.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином у клопотанні зазначено, що ОСОБА_22 не була і не є службовою особою АБ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », тому вказівка на можливість вчиняти перешкоди кримінальному провадженню є безпідставною.

Щодо оголошення ОСОБА_22 у міжнародний розшук наголошено, що постанова про оголошення у міжнародний розшук є необґрунтованою, оскільки на момент прийняття такого рішення стороні обвинувачення було достовірно відомо щодо місця перебування ОСОБА_22

(3) 16.10.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_11 .

У подальшому захисник просив клопотанням від 16.10.2025 залишити без розгляду.

17.10.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , звернувся з новим клопотанням, в якому прохав застосований до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати.

Доводи клопотання обґрунтовані наступним:

- орган досудового розслідування ще до моменту оголошення ОСОБА_11 у розшук володів інформацією про місцезнаходження та точну адресу його проживання в Австрійській Республіці, тому підстави вважати, що він переховувався, відсутні;

- у зв'язку з завершенням досудового розслідування та направленням до суду обвинувального акта ризики спотворення речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на інших учасників та вчинення іншого кримінального правопорушення нівелювались;

- ОСОБА_11 наразі не обіймає будь-яких посад у системі державної влади України та не володіє жодними владними повноваженнями, тому ризик перешкоджання кримінальному провадженню є неактуальним;

- обвинувачений має міцні соціальні зв'язки (родину, утриманців), позитивну репутацію, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності.

(4) 23.10.2025 захисник обвинуваченої ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_26 , направив клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_13 .

Клопотання обґрунтовано тим, що:

- на момент повідомлення ОСОБА_13 про підозру вона вже перебувала за кордоном, повідомляла детектива про місце свого перебування та наразі бере участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, тому підстави вважати, що вона переховувалась від органу досудового розслідування відсутні;

- ризик впливу ОСОБА_13 на свідків та інших учасників не існує через перебування кримінального провадження на розгляді суду, відсутність скарг чи заяв стосовно спроб будь-якого впливу на учасників провадження з боку обвинуваченої, а також з огляду на те, що на даний час не займає жодної посади, а отже не наділена владними повноваженнями, які б могли допомогти якимось чином вплинути на свідків чи інших учасників кримінального провадження;

- ризики знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом відсутні через фактичне завершення досудового розслідування та направлення до суду кримінального провадження.

Заслухавши думки учасників, перевіривши викладені у клопотаннях доводи, суд дійшов до таких висновків.

Першочергово суд зазначає, що з урахуванням клопотання адвоката ОСОБА_25 та позиції обвинуваченого ОСОБА_11 про залишення клопотання від 16.10.2025 без розгляду, суд вважає за можливе вимоги про зміну запобіжного заходу залишити без розгляду.

Щодо решти клопотань, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що:

-09.06.2023 слідчим суддею ВАКС обрано ОСОБА_29 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 8, а.с. 3-44);

-21.08.2023 слідчим суддею ВАКС обрано ОСОБА_22 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 16, а.с. 17-33);

-14.12.2022 слідчим суддею ВАКС обрано ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 9, а.с. 13-19);

-22.12.2022 слідчим суддею ВАКС обрано ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 10, а.с. 13-25).

Зі змісту цих ухвал убачається, що зазначений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був обраний ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до ІНФОРМАЦІЯ_15 , клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В силу положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

З наведених правоположень випливає, що обвинувачений/захисник можуть звернутись до суду з клопотанням про зміну або скасування запобіжного заходу, а суд розглянути таке клопотання лише у випадку, коли такий запобіжний захід був обраний підозрюваному/обвинуваченому.

Правилами ч. 6 ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

З матеріалів цього кримінального провадження убачається, що обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності останніх.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 193 КПК України уразі обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ураховуючи, що станом на день розгляду судом клопотань адвокатів обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 не затримувалась, то питання застосування до них обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який має здійснюватися у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 6 ст. 193 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність клопотань адвокатів, тому у їх задоволенні слід відмовити.

3.7. Щодо арештів майна

3.7.1. До суду надійшли клопотання про скасування арештів майна:

(1) від обвинуваченого ОСОБА_11 про часткове скасування арешту коштів, які знаходяться на банківському рахунку в АБ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », відкритому на ім'я ОСОБА_11 .

Доводи клопотання обґрунтовані тим, що в арешті коштів відпала потреба. Наголосив, що обвинувачений позбавлений можливості забезпечувати за рахунок коштів, отриманих як заробітна плата, свої поточні потреби та потреби сім'ї, пов'язані з харчуванням та побутом, а також оплачувати правничу допомогу, яку йому надають адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_30 ;

(2) від адвоката ОСОБА_26 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ? ОСОБА_27 , про скасування арешту мобільного телефону та ноутбука, що належать ОСОБА_27 .

Доводи клопотання зводяться до того, що у подальшому арешті зазначених пристроїв відпала потреба, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вони є речовими доказами;

(3) від адвоката ОСОБА_26 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ? ОСОБА_27 , про скасування арешту квартири, що належить ОСОБА_27 .

Клопотання обґрунтоване тим, що

- зазначена квартира була придбана ОСОБА_27 хоча і на момент перебування у шлюбі з обвинуваченою ОСОБА_13 , втім за кошти, які належали йому особисто;

- 13.11.2019 між ОСОБА_27 та ОСОБА_13 укладено шлюбний договір за яким придбане під час перебування у шлюбі та зареєстроване на ОСОБА_27 нерухоме майно належить йому на праві особистої приватної власності;

- ОСОБА_27 не може зазнавати необґрунтованого втручання у право власності у зв'язку зі здійсненням кримінального провадження, до якого він не має жодного стосунку;

- слідчий суддя, накладаючи арешт, не врахував розумність, співмірність та наслідки обмеження ОСОБА_27 права власності.

Заслухавши думки учасників, перевіривши викладені у клопотаннях доводи, суд дійшов до таких висновків.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.2 ст.131 КПК України).

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

У кримінальному провадженні арешт майна може бути скасований двома шляхами: оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку або звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту.

Так, за правилами ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження у двох випадках: (1) якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або (2) арешт було накладено необґрунтовано.

3.7.2. Щодо арешту коштів, які перебувають на банківських рахунках ОСОБА_11 .

За доводами обвинуваченого ОСОБА_11 , він позбавлений можливості забезпечувати за рахунок арештованих коштів, отриманих як заробітна плата, свої поточні потреби та потреби сім'ї, а також оплачувати правничу допомогу, яку йому надають адвокати.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Отже, законодавство України не передбачає віднесення зарплатних рахунків до таких, на які не можливо накласти арешт в рамках кримінального провадження.

Ба більше, у межах цього кримінального провадження арешт накладався не на рахунки обвинуваченого ОСОБА_11 , а на кошти, які на них перебували.

Згідно з ч.1, 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95, заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

За загальним правилом, визначеним ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе лише тільки коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 вбачається, що накладаючи арешт на банківські рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_11 , слідчий суддя встановив, що зазначені рахунки є рахунками, щодо коштів на яких абз. 4 ч. 3 ст. 170 КПК України відсутня заборона накладення арешту. У зв'язку з цим, оскільки покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає, зокрема, конфіскацію майна, то детектив довів потребу в арешті майна підозрюваного ОСОБА_11 з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання.

Натомість, жодних доказів, які б підтверджували доводи обвинуваченого про неможливість забезпечувати його поточні потреба через накладений арешт, захист суду не надав.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що на теперішній час розгляд кримінального провадження триває на стадії підготовчого судового засідання, остаточне судове рішення не ухвалене, арешт на кошти, які перебувають на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_11 є співмірним заходом забезпечення кримінального провадження.

До того ж, в ході розгляду клопотання, судом не встановлені та учасниками провадження не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту, а тому підстави для скасування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження ? відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 .

3.7.3. Щодо арешту мобільного телефону та ноутбука ОСОБА_27 .

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно з позицією адвоката ОСОБА_26 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ? ОСОБА_27 , існує необхідність у скасуванні арешту мобільного телефону та ноутбука, з огляду на те, що (1) стороною обвинувачення не доведено, що вони є речовими доказами, а також (2) через обмеження ОСОБА_27 у праві власності на це майно.

Сторона захисту вважала, що докази, які підтверджують, що вилучене майно належить до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, відсутні, тому законний володілець піддається безпідставному обмеженню його права на мирне та законне володіння цими речами.

Прокурор наполягав на збереженні арешту, так як телефон та ноутбук є речовими доказами, які він має намір використовувати під час доведення обвинувачення в суді.

Перевіривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність.

З ухвали Апеляційної палати ВАКС від 29.01.2020 вбачається, що 08.11.2019 детективами НАБУ за місцем проживання ОСОБА_13 був проведений обшук на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 04.11.2019 в ході якого у порядку ч. 2 ст. 100 КПК України були вилучені мобільний телефон «Huawei» Mоdel: MAR-LXIA чорного кольору та ноутбук «ASUS» Mоdel: VX31E сріблясто сталевого кольору та зарядний пристрій до нього.

Суд вказав, що постановою детектива від 11.11.2019 вказані речі визнані речовими доказами. Зауважив, що (1) матеріали судового провадження переконливо свідчать, що вилучені речі відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обґрунтовано визнані речовими доказами, (2) майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться.

Отже, твердження сторони захисту стосовно того, що вказані речі не містять ознак, передбачених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки відповідність вилучених речей критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, перевірялась апеляційним судом під час постановлення ухвали про арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Тобто арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

З огляду на викладене, адвокатом ОСОБА_26 у клопотанні не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

Своєю чергою, оскільки етап дослідження судом речових доказів не настав, то потреби судового розгляду виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.

На думку суду, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

А відтак, колегія суддів вважає, що арешт на мобільний телефон та ноутбук накладено обґрунтовано, тому клопотання адвоката ОСОБА_26 не підлягає задоволенню.

3.7.4. Щодо арешту квартири ОСОБА_27 .

Адвокат ОСОБА_26 обумовлював потребу у скасуванні арешту, накладеного на квартири за адресою: АДРЕСА_4 тим, що вона належить ОСОБА_27 на праві особистої приватної власності з огляду на її придбання за власні кошти, а також у зв'язку з укладенням шлюбного договору, що свідчить про необґрунтованість арешту.

Проаналізувавши наведені адвокатом аргументи, колегія суддів враховує, що 04.09.2010 між ОСОБА_27 та ОСОБА_13 був укладений шлюб, під час перебування якого, а саме 09.02.2011, придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

Розглядаючи клопотання про арешт, слідчим суддею встановлено, що право власності на цю квартиру зареєстровано за чоловіком обвинуваченої ОСОБА_13 ? ОСОБА_27 , однак, ураховуючи положення ст. 60, 67, 70 СК України, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, тому з метою конфіскації майна як виду покарання, яке в перспективі може бути призначено ОСОБА_13 , на нього накладено арешт. Правильність таких висновків також підтвердила Апеляційна палата ВАКС в ухвалі від 14.02.2024, яка дійшла висновку про необхідність накладення арешту на частку ОСОБА_13 , тобто квартири, а не на все нерухоме майно.

Також апеляційним судом ураховано факт укладення 13.11.2019 між ОСОБА_13 та ОСОБА_27 шлюбного договору, відповідно до якого придбана у шлюбі квартира належить йому на праві особистої приватної власності. З цього приводу апеляційним судом зазначено, що шлюбний договір було укладено подружжям через 9 років після реєстрації шлюбу та вже під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тоді як матеріалами судового провадження підтверджується факт того, що ОСОБА_13 була обізнана щодо існування кримінального провадження ще до моменту повідомлення їй про підозру. Відтак, суд дійшов висновку, що укладення шлюбного договору було спрямоване на уникнення можливої конфіскації майна, як виду покарання, у випадку притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності, що може свідчити про його фраудаторність.

Отже, обґрунтованість арешту на зазначену квартиру, була предметом розгляду апеляційної інстанції, яка не встановила необґрунтованості цього заходу забезпечення.

Також колегія суддів окремо наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності, в даному випадку арешт пов'язаний з обмеженням права на відчуження та розпорядження, а застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження носить тимчасовий характер. Тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. Накладення арешту з тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження не виключає можливість власників майна та інших осіб безперешкодно користуватися вказаними об'єктами рухомого і нерухомого майна.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_26 про скасування арешту квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

3.8. Щодо поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України скарг

3.8.1. Під час підготовчого судового засідання сторона захисту звернулась з наступними скаргами:

1) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_31 від 03.02.2025 про відмову у задоволенні клопотання про надання для ознайомлення матеріалів № 1/03 від 30.01.2025 (т. 13, а.с. 55-98);

2) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_31 від 03.02.2025 про відмову у задоволенні клопотання про надання для ознайомлення матеріалів № 3/03 від 30.01.2025 (т. 13, а.с. 99-128);

3) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову прокурора від 24.08.2023 про виділення матеріалів кримінального провадження № 52023000000000447 відносно ОСОБА_32 та ОСОБА_33 (т. 13, а.с. 129-225; т. 14, а.с. 1-67);

4) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_31 від 03.02.2025 про відмову у задоволенні клопотання про надання для ознайомлення матеріалів № 2/03 від 30.01.2025 (т. 14, а.с. 68-95);

5) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_34 від 03.02.2025 про відмову у задоволенні клопотання про надання для ознайомлення матеріалів № 4/03 від 30.01.2025 (т. 14, а.с. 96-147);

6) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на рішення прокурора ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_35 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 (т. 14, а.с. 148-191);

7) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива ОСОБА_36 від 01.12.2023 за результатом розгляду клопотання № 1т від 28.11.2023 (т. 23, а.с. 23-121);

8) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_36 від 30.12.2022 про відмову у задоволенні клопотань про проведення допиту свідка ОСОБА_37 (т. 14, а.с. 195-211);

9) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 30.12.2022 про відмову у задоволенні клопотань про проведення допиту свідка ОСОБА_38 (т. 14, а.с. 212-226);

10) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 02.01.2023 про відмову у задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_39 (т. 15, а.с. 96-111);

11) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 30.12.2022 про відмову у задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_40 (т. 16, а.с. 203-218);

12) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 30.12.2022 про відмову у задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_41 (т. 17, а.с. 109-124);

13) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 02.01.2023 про відмову у задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_42 (т. 18, а.с. 173-188);

14) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 19.10.2022 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 та постанову старшого детектива ОСОБА_43 від 28.10.2022 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 (т. 19, а.с. 1-143);

15) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 від 30.12.2022 про відмову у задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_44 (т. 19, а.с. 144-158);

16) захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 , на постанову старшого детектива ОСОБА_36 від 13.04.2023 про оголошення у розшук підозрюваної ОСОБА_22 (т. 19, а.с. 167-220);

17) захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 , на постанову заступника ІНФОРМАЦІЯ_16 від 05.12.2022 про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців (т. 20, а.с. 91-118);

18) захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 , на постанову старшого детектива ОСОБА_36 від 23.03.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення дистанційного досудового розслідування (т. 20, а.с. 119-134);

19) захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 , на постанову старшого детектива ОСОБА_36 від 03.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення дистанційного досудового розслідування (т. 20, а.с. 135-152);

20) захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 , на постанову старшого детектива ОСОБА_36 від 26.04.2023 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_22 (т. 21, а.с. 1-102);

21) захисник обвинуваченої ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_26 , на постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_36 від 28.10.2022 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_13 (т. 21, а.с. 103-143);

22) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 26.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_45 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 26, а.с. 210-226);

23) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 26.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_46 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 26, а.с. 227-243);

24) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 26.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_47 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 1-17);

25) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 24.10.2022 про відмову у допиті свідків ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 18-33);

26) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 14.11.2022 про відмову у допиті свідків ОСОБА_54 та ОСОБА_55 у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 34-49);

27) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 17.11.2022 про відмову у допиті свідків ОСОБА_56 та ОСОБА_57 у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 50-64);

28) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 29.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_58 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 65-81);

29) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 26.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_59 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 82-98);

30) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 29.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_60 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 99-115);

31) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива від 29.12.2022 про відмову у допиті свідка ОСОБА_61 , в якій просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати (т. 27, а.с. 116-132);

32) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 11.05.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_62 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 29, а.с. 195-204);

33) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 30.03.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_63 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 29, а.с.205-213);

34) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 03.04.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_64 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 29, а.с.215-223);

35) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 07.04.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_65 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 29, а.с.225-233);

36) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 11.05.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_65 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 29, а.с.235-243);

37) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 11.05.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_63 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 30, а.с.2-10);

38) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 11.05.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_64 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 30, а.с. 12-20);

39) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 17.07.2023 про відмову у допиті свідка ОСОБА_66 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 30, а.с.22-26);

40) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 19.10.2022 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_11 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 30, а.с.28-34);

41) захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_25 , на постанову старшого детектива від 28.10.2022 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_11 , в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а доводи скарги врахувати під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті (т. 30, а.с.56-62);

42) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива від 01.12.2023 про задоволення клопотання про надання матеріалів для ознайомлення, в якій просили оскаржувану постанову скасувати (т. 33, а.с. 33-64);

43) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_10 , на постанову детектива від 19.10.2022 про оголошення в розшук та постанову від 28.10.2022 про оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_6 , в якій просила оскаржувані постанови визнати протиправними та скасувати (т. 38, ас. 13-21);

44) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо огляду 27.10.2022 мобільного додатка месенджера WhatsApp, зареєстрованого за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , і зафіксованого у протоколі огляду від 27.10.2022, в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 35, а.с. 185-233);

45) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_67 щодо вручення ОСОБА_68 повідомлення про підозру ОСОБА_6 , в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 36, а.с. 109-149);

46) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо огляду електронної службової пошти на підтвердження відправлення в електронному вигляді повідомлення про підозру ОСОБА_6 , в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 37, а.с. 79-119);

47) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо огляду 13.10.2022 мобільного додатка месенджера WhatsApp, зареєстрованого за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , і зафіксованого у протоколі огляду від 13.10.2022, в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 37, а.с. 120-173);

48) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо визнання 11.11.2019 речовими доказами речей і документів, вилучених в ході обшуку 08-09.11.2019, в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 36, а.с. 1-108);

49) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо визнання 13.05.2020 речовими доказами речей і документів, вилучених в ході обшуку 08-09.11.2019, в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 36, а.с. 150-230; т. 37, а.с. 1-78);

50) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_69 про призначення слідчого від 04.04.2019, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 34, а.с. 198-224);

51) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_69 про призначення слідчого від 27.02.2019, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 34, а.с. 225-231; т. 35, а.с. 1-20);

52) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_69 про призначення слідчого від 20.02.2019, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 34, а.с. 152-176);

53) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо залучення до проведення обшуку детективів, які не входили до групи слідчих та не зазначені в ухвалі слідчого судді, в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 33, а.с. 91-191);

54) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 про залучення як спеціалістів співробітників ІНФОРМАЦІЯ_17 від 17.07.2020, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 34, а.с. 1-15);

55) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 щодо складання протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.03.2021, в якій просив визнати такі дії протиправними (т. 33,а.с. 214-226);

56) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 про задоволення клопотання про надання матеріалів для ознайомлення від 04.12.2023 та його дії щодо проведення огляду та складання протоколу від 19.06.2019, в якій просили оскаржувану постанову скасувати, а зазначені дії визнати протиправними (т. 37, а.с. 174-199);

57) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_31 щодо проведення огляду та складання протоколу від 18.02.2020, в якій просили зазначені дії визнати протиправними (т. 33, а.с. 24-32);

58) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 про задоволення клопотання про надання матеріалів для ознайомлення від 04.12.2023 та його дії щодо проведення огляду та складання протоколу від 18.07.2019, в якій просили оскаржувану постанову скасувати, а зазначені дії визнати протиправними (т. 33, а.с. 192-213);

59) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_31 щодо проведення огляду та складання протоколу від 28.09.2022, в якій просили зазначені дії визнати протиправними (т. 33, а.с. 227-237);

60) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 про задоволення клопотання про надання матеріалів для ознайомлення від 15.12.2023 та дії старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_70 щодо складання протоколу огляду від 10-11.09.2019, в якій просили оскаржувану постанову скасувати, а зазначені дії визнати протиправними (т. 34, а.с. 67-121);

61) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 про задоволення клопотання про надання матеріалів для ознайомлення від 04.12.2023 та його дії щодо проведення огляду та складання протоколу від 26.04.2019, в якій просили оскаржувану постанову скасувати, а зазначені дії визнати протиправними (т. 34, а.с. 122-151);

62) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на постанову старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_36 про задоволення клопотання про надання матеріалів для ознайомлення від 04.12.2023 та його дії щодо проведення огляду та складання протоколу від 04.10.2019, в якій просили оскаржувану постанову скасувати, а зазначені дії визнати протиправними (т. 34, а.с. 177-197);

63) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову прокурора від 24.08.2023 про виділення матеріалів досудового розслідування № 52023000000000445, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 35, а.с. 31-81);

64) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову прокурора від 24.08.2023 про виділення матеріалів досудового розслідування № 52023000000000446, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 35, а.с. 82-108);

65) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на постанову прокурора від 24.08.2023 про виділення матеріалів досудового розслідування № 52023000000000447, в якій просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати (т. 35, а.с. 109-184);

66) захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на бездіяльність прокурора щодо неприйняття рішення про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52019000000000143 та № 12019100090012166 після скасування постанови про закриття останнього, в якій просили визнати таку бездіяльність протиправною (т. 33, а.с. 1-23);

67) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.07.2019 стосовно ОСОБА_71 (т. 39, а.с. 127-223);

68) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.07.2019 стосовно ОСОБА_72 (т. 39, а.с. 224-232; т. 40, а.с. 1-40);

69) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.09.2019 стосовно ОСОБА_73 (т. 40, а.с. 181-245);

70) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.07.2019 стосовно ОСОБА_74 (т. 41, а.с. 1-45);

71) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.07.2019 стосовно ОСОБА_75 (т. 41, а.с. 46-95);

72) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.08.2019 стосовно ОСОБА_76 (т. 41, а.с. 96-203);

73) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.07.2019 стосовно ОСОБА_77 (т. 41, а.с. 204-239; т. 42, а.с. 1-52);

74) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.07.2019 стосовно ОСОБА_22 (т. 42, а.с. 53-104);

75) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.08.2019 стосовно ОСОБА_78 (т. 39, а.с. 1-126);

76) захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , на дії старшого детектива НАБУ та прокурора САП щодо складання та погодження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нової підозри ОСОБА_6 від 22.08.2023 (т. 40, а.с. 41-183);

77) захисник обвинуваченого ОСОБА_15 , адвокат ОСОБА_16 , на рішення детектива про оголошення ОСОБА_15 у міжнародний розшук, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалу слідчого судді про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (т. 38, а.с. 185-188).

Прокурор подав до суду письмові заперечення на частину скарг сторони захисту (т. 45, а.с. 88-100).

3.8.2. Щодо скарг на рішення про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій

Ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які підлягають оскарженню на досудовому провадженні до слідчого судді.

Як вбачається зі змісту скарг, поданих захисниками обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатом ОСОБА_24 , та обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокатом ОСОБА_25 , на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотань про допит свідків, вони стосуються оскарження рішень органу досудового розслідування про відмову у проведенні слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. До слідчих (розшукових) дій законодавець відносить допит (Глава 20 КПК України).

Згідно з положеннями положень п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, до яких відноситься допит, підлягають оскарженню на досудовому провадженні.

З наведеного убачається, що відмова у допиті свідка є предметом розгляду слідчого судді на стадії досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.

Отже, закон не передбачає процесуальної можливості оскаржувати рішення органу досудового розслідування про відмову у допиті свідка під час підготовчого провадження.

З огляду на такий законодавчий припис зазначені скарги підлягають залишенню без розгляду.

3.8.3. Щодо скарги на дії старшого детектива та прокурора на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нової підозри

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , оскаржив у підготовчому судовому засіданні дії старшого детектива НАБУ та прокурора САП щодо складання та погодження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нової підозри ОСОБА_6 від 22.08.2023 (т. 40, а.с. 41-183).

Так, основні доводи цієї скарги стосуються того, що були відсутні достатні докази для повідомлення ОСОБА_6 про підозру за ч. 1 ст. 255 КК України та підтверджували кваліфікацію його дій за цією статтею. Зокрема, захист наводить власне трактування обов'язкових ознак зазначеного складу злочину і висновує, що останні не доводяться зібраними органом досудового розслідування доказами.

Перевіривши викладені в зазначеній скарзі доводи, колегія суддів зазначає, що положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України визначають, що повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру може бути оскаржене під час досудового розслідування до слідчого судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України захист має право на підготовчому судовому засіданні подавати скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, які не можна було оскаржити раніше.

З огляду на такий законодавчий припис, суд повинен виходити з процесуальної можливості розгляду тих чи інших скарг, які подаються на стадії підготовчого судового провадження, яка в першу чергу визначається його метою.

Виходячи з загальних положень закону, які визначають порядок і зміст підготовчого судового засідання (ст. 314 КПК України), його завданням є процесуальне та організаційне забезпечення розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а також виконання ролі «процесуального фільтра» для закриття провадження або повернення обвинувального акта, який не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Тобто, підготовче судове провадження має на мені вирішити організаційні питання для початку судового розгляду, а не переоцінювати обґрунтованість підозри, яка вже трансформувалась в обвинувачення. При цьому під час підготовчого судового засідання суд перевіряє обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, а не докази винуватості/невинуватості особи. Встановлення дійсних обставин справи та перевірка їх доказами на цій стадії виходить за межі повноважень суду на цій стадії.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скарга адвоката ОСОБА_24 не може бути розглянута у підготовчому провадженні, а порушені у ній доводи підлягають перевірці за результатом судового розгляду. У зв'язку з цим наразі зазначена скарга задоволенню не підлягає.

3.8.4. Щодо скарг на рішення прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження

Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулись у підготовчому судовому провадженні зі скаргою на постанову прокурора від 24.08.2023 про виділення матеріалів кримінального провадження № 52023000000000447 відносно ОСОБА_32 та ОСОБА_33 (т. 13, а.с. 129-225; т. 14, а.с. 1-67).

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , оскаржив у підготовчому судовому засіданні постанови прокурора від 24.08.2023 про виділення матеріалів досудового розслідування № 52023000000000445, № 52023000000000446, № 52023000000000447 (т. 35, а.с. 31-184).

На переконання суду, розгляд цих скарг по суті її вимог є неможливий в силу припису закону.

Так, положеннями ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 6 цієї статті рішення про виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

Застосована законодавцем конструкція вказаної норми свідчить про те, що у суду відсутні повноваження переглядати вказане рішення прокурора. Такий законодавчий припис пов'язаний з тим, що рішення про виділення матеріалів досудового розслідування стосуються процесу організації досудового розслідування.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне вимоги зазначених скарг вирішувати під час судового розгляду.

Окрім наведеного, захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскаржують бездіяльність прокурора щодо неприйняття рішення про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52019000000000143 та № 12019100090012166 після скасування постанови про закриття останнього (т. 33, а.с. 1-23).

Щодо цієї скарги колегія суддів зазначає, що положення ст. 217 КПК України не містять обов'язкової вимоги, яка зобов'язує об'єднувати чи виділяти матеріали досудового розслідування. Навпроти, зазначена норма містить формулювання «можуть бути об'єднані».

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно з позицією ВП ВС, бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити (постанова від 06.02.2025 по справі №990/29/22).

З огляду на відсутність у прокурора законного обов'язку приймати рішення про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, скарга захисника на бездіяльність прокурора задоволенню не підлягає.

3.8.5. Щодо скарг на рішення органу досудового розслідування про надання/відмову у наданні для ознайомлення матеріалів досудового розслідування

Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подали низку скарг на постанови про відмову у задоволенні клопотань про надання для ознайомлення матеріалів, а також скарги на постанови про задоволення клопотань про ознайомлення з матеріалами (т. 13, а.с. 55-128; т. 14, а.с. 68-147; т. 23, а.с. 23-121; т. 33, а.с. 192-213; т. 34, а.с. 67-151, 177-197; т. 37, а.с. 174-199)

Зазначені скарги стосувались того, що зміст протоколів оглядів потребував перевірки повноти та достовірності відомостей, відображених у них, однак детектив необґрунтовано відмовив у ознайомленні з оригіналами зображень електронної пошти та знімків екрану (скріншотів) мобільного телефону, посилаючись на те, що доступ до матеріалів досудового розслідування, які є у розпорядженні органу досудового розслідування, у тому числі згаданих протоколів огляду, був наданий стороні захисту.

Отже, у контексті зазначеного, суду належить з'ясувати, чи є запитувані матеріали частиною матеріалів досудового розслідування та чи був наданий доступ до них стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України.

Першочергово суд констатує, що протоколу доступу до матеріалів досудового розслідування ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не було долучено до матеріалів судового провадження.

Натомість, захисники долучили до скарг самі протоколи огляду з додатками, які відображають запитувану ними інформацію, що вочевидь свідчить про те, що зазначені докази були у розпорядженні сторони захисту.

За таких обставин у суду відсутні підстави стверджувати, що постанови детектива необґрунтовані, тому у задоволенні цих скарг належить відмовити.

Щодо скарги на постанову від 01.12.2023 про задоволення клопотання № 1т від 28.11.2023, в якій захисники стверджують, що детективом допущено бездіяльність, то суд звертає увагу, що постановою від 01.12.2023 клопотання про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення було задоволено (т. 23, а.с. 106-108).

Бездіяльність - це пасивна поведінка, що полягає в невиконанні певної дії, яку уповноважена особа зобов'язана була вчинити. Тобто, не можна стверджувати про існування бездіяльності у випадку, коли уповноваженою особою було прийнято рішення - винесено постанову.

Ураховуючи неузгодженість у позиції скаржників, а також ту обставину, що детективом клопотання сторони захисту розглянуто і вимоги клопотання задоволені, суд вважає скаргу безпідставною, тому вона задоволенню не підлягає.

Щодо оцінки доводів поданих скарг про повноту та достовірність інформації, відображеної у протоколах оглядів та їх додатках, то вона може бути здійснена за результатом судового розгляду після дослідження цих доказів безпосередньо у судовому засіданні.

Також 27.11.2025 захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали скаргу на постанову старшого детектива від 01.12.2023 про задоволення клопотання № 2т про надання матеріалів для ознайомлення (т. 33, а.с. 33-64). Водночас сторона захисту не надала копію оскаржуваної постанови, що позбавляє суд можливості перевірити викладені у скарзі доводи щодо її невідповідності вимогам КПК України. За таких обставин, вимоги зазначеної скарги також задоволенню не підлягають.

3.8.6. Щодо скарг на рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування та завершення досудового розслідування

Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 ,подали скаргу на рішення прокурора ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_35 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 (т. 14, а.с. 148-191) та на постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП від 05.12.2022 про продовження строку досудового розслідування (т. 20, а.с. 91-118).

З огляду на зміст вимог цих скарг, суд вважає за потрібне роз'яснити наступне.

В силу ч. 6 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Наведені положення закону передбачають звернення зі скаргами до прокурора вищого рівня у випадку існування незаконних та необґрунтованих постанов прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування.

Втім, як вбачається зі змісту скарг та доданих до них матеріалів, зазначені рішення прокурора не були оскаржені у порядку, визначеному КПК України.

За таких обставин суд вважає, що доводи, викладені у цих скаргах, належить перевірити за результатом здійснення судового розгляду.

3.8.7. Щодо скарг на рішення органу досудового розслідування про відмову у здійсненні дистанційного досудового розслідування

Захисник обвинуваченої ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_23 , подав дві скарги на постанови старшого детектива НАБУ від 23.03.2023 та від 03.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення дистанційного досудового розслідування (т. 20, а.с. 119-152).

Доводи скарг зводяться до необґрунтованості рішення детектива з огляду на те, що ОСОБА_22 з березня 2022 року виїхала за межі України та проживає в Австрійській Республіці, а тому проведення дистанційного досудового розслідування сприяло б виконанню завдань кримінального провадження, забезпечило швидке, повне та неупереджене розслідування, а також можливість реалізації прав ОСОБА_22 . Наголошено, що ОСОБА_22 не прибула на виклики правоохоронного органу з поважних причин.

Проаналізувавши доводи скарг, суд виходить з приписів закону, які дозволяють провести дистанційне досудове розслідування.

Зокрема, допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:

1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;

5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми (ст. 232 КПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 232 КПК України участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, допускається у випадку, коли особа знаходиться у (1) приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або на території міста, в якому він розташований, (2) приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або поза територією міста, в якому він розташований. Тобто, дистанційне досудове розслідування можливе лише щодо осіб, які перебувають на території України.

Натомість, проведення дистанційного досудового розслідування щодо особи, яка перебуває за межами України, КПК України не передбачено.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що детектив у постановах від 23.03.2023, 03.04.2023 дійшов вірних висновків про неможливість забезпечення участі ОСОБА_22 в проведенні дистанційного досудового розслідування, оскільки вона перебуває за межами України і чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає такого механізму участі підозрюваних осіб, тому відмова детектива у задоволенні клопотань захисту була законною та обґрунтованою.

Таким чином колегія суддів висновує, що скарги адвоката ОСОБА_23 задоволенню не підлягають.

3.8.8. Щодо скарг на рішення про оголошення особи в розшук/міжнародний розшук

Сторона захисту звернулась до суду зі скаргами на рішення органу досудового розслідування про оголошення ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 у розшук та міжнародний розшук (т. 19, а.с. 1-143, 167-220; т. 21, а.с. 1-102, 103-143; т. 30, а.с.28-34, 56-62; т. 38, а.с. 13-21, 185-188). Захист покликався на безпідставність та незаконність зазначених постанов, а доводи скарг зводились до наступного:

- органу досудового розслідування було відомо місце перебування зазначених осіб та точна адреса їх проживання в Республіці Австрія ще до моменту оголошення їх у розшук;

-орган досудового розслідування не здійснив виклик підозрюваних у належний спосіб, тобто згідно з правилами ч. 7 ст. 135 КПК України;

-органу досудового розслідування було відомо про поважні причини неприбуття ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 (проходження лікування та медичного обстеження за кордоном, ведення активних бойових дії та оголошення воєнного стану на території України);

-Віденським земельним судом у кримінальних справах екстрадиція цих осіб визнана неприйнятною;

-на момент оголошення ОСОБА_22 у міжнародний розшук остання не набула статусу підозрюваної, оскільки повідомлення про підозру не було їй вручено згідно зі ст. 278 КПК України.

Проаналізувавши викладені у скаргах доводи, суд керується наступним.

В силу ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора є процесуальним рішенням, яке виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Згідно з частиною п'ятою цієї статті постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Відповідно до положень ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Отже, умовами розшуку особи, яка набула статусу підозрюваної, є:

(1)виїзд підозрюваного за межі України;

(2)неявка особи без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення;

(3)вжиття слідчим, прокурором заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Судом встановлено наступне.

08.03.2022 ОСОБА_22 , а 08.05.2022 ? ОСОБА_13 перетнули державний кордон у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_18 » (т. 11, а.с. 221; т. 10, а.с. 143). Після цього вказані особи на територію України не повертались.

20.09.2022 ОСОБА_6 перетнув державний кордон в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_19 » (т. 8, а.с. 160-163). Того ж дня ОСОБА_11 перетнув державний кордон в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_20 )» (т. 9, а.с. 184). З цього моменту зазначені особи на територію України не повертались.

06.09.2021 ОСОБА_15 виїхав за межі України, а 20.09.2021 - повернувся. Надалі, 16.12.2021 він знову виїхав та 25.12.2021 повернувся до України. 28.04.2023 ОСОБА_15 перетнув державний кордон в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_21 », 14.05.2023 через цей самий пункт пропуску він повернувся до України. 18.08.2023 ОСОБА_15 знову виїхав за межі території України, а 14.10.2023 повернувся. У подальшому, 13.11.2023, ОСОБА_15 знову перетнув державний кордон в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_21 » (т. 5, а.с. 222).

23.09.2022 органом досудового розслідування отримано інформацію про перетин кордону ОСОБА_13 (п. 1948 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування).

05.10.2022 таку інформацію отримано щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 (п. 2035 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування) (т. 8, а.с. 160-163).

06.10.2022 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 (п. 2039, 2046, 2052 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування).

19.10.2022 ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 оголошені в розшук, а 28.10.2022 ? у міжнародний розшук (т. 8, а.с. 164-172; т. 9, а.с. 158-168; т. 10, а.с. 121-127).

11.01.2023 здійснено огляд бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо ОСОБА_22 (п. 2419 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування).

14.02.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_22 (п. 2508 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування).

13.04.2023 ОСОБА_22 оголошена в розшук, а 26.04.2023 - у міжнародний розшук (т. 11, а.с. 204-212).

05.09.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_15 (п. 2852 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування).

12.09.2023 ОСОБА_15 оголошений в розшук, а 14.09.2023 у міжнародний розшук (т. 5, а.с. 182-187).

Отже, що перед оголошенням в розшук, у тому числі міжнародний, підозрювані ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 виїхали за межі України.

26.10.2023, у зв'язку зі встановленням місцезнаходження ОСОБА_15 , його розшук та міднародний розшук були припинені (т. 5, а.с. 188-190).

Щодо належного повідомлення зазначених підозрюваних про виклик до слідчого, прокурора суд вважає за потрібне звернути увагу на таке.

Прибуття за викликом слідчого, прокурора є одним з обов'язків, покладених на підозрюваного (ч. 7 ст. 42 КПК України).

Згідно з правилами, закріпленими у ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик (ст. 138 КПК України).

На виконання вимог ч.1, 2 ст. 135 КПК України виклик підозрюваних здійснювався:

- ОСОБА_6 шляхом: направлення повісток поштою за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання; надіслання сканованої повістки на електронну пошту; направлення листів і сканованих повісток у месенджері «WhatsApp»; розміщення публікації на сайті НАБУ та «Урядового кур'єру» (т. 8, а.с. 54-159);

- ОСОБА_13 шляхом: направлення повісток поштою за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання; надіслання сканованої повістки на електронну пошту; направлення листів і сканованих повісток у месенджері «WhatsApp»; розміщення публікації на сайті НАБУ « Урядового кур'єру » (т. 10, а.с. 31-119);

- ОСОБА_22 шляхом: направлення повісток поштою за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання; вручення повістки під розписку ЖЕО за місцем проживання; надіслання повідомлення та сканованої повістки на електронну пошту; направлення листів і сканованих повісток у месенджері «WhatsApp», розміщення публікації на сайті НАБУ та «Урядового кур'єру» (т. 11, а.с. 153-199);

- ОСОБА_11 шляхом: направлення повісток поштою за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання; надіслання сканованої повістки на електронну пошту; направлення листів і сканованих повісток у месенджері «WhatsApp», розміщення публікації на сайті НАБУ та «Урядового кур'єру» (т. 9, а.с. 27-157);

- ОСОБА_15 шляхом: направлення повісток поштою за місцем реєстрації, місцем фактичного проживання та місцем роботи; виклику по телефону, а саме усного виклику та надіслання сканованої повістки у месенджері «WhatsApp» (т. 5, а.с. 182-190).

Суд у першу чергу наголошує, що зазначені особи, виїхавши за межі України, не прибували на виклики органу досудового розслідування. Водночас суд вважає на необхідне зупинитись на питанні поважності причин такого неприбуття.

Зокрема, обвинувачені посилались на службове відрядження, проходження лікування та медичного обстеження за кордоном, відпустка, ведення активних бойових дії та оголошення воєнного стану на території України як на підстави, які перешкоджали їх прибуттю на виклик детектива.

Втім, на переконання суду, повідомлені стороною захисту обставини не можуть вважатись такими, що об'єктивно унеможливили виконання підозрюваними покладеного на них законом обов'язку прибувати за викликом до слідчого, прокурора.

Так, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовною підставою, яка надає особі право ігнорувати процесуальний обов'язок прибувати на виклик слідчого (детектива), прокурора. Воєнний стан може бути визнаний поважною причиною неприбуття на виклик лише у тому випадку, коли територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки співпадає або наближене до зони ведення бойових дій, існує реальна загроза для життя учасників процесу тощо.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_23 28.02.2025 № 376 (наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309), Київська область виключена з переліку територій, де ведуться бойові дії ще в квітні 2022 року, тобто до того як обвинувачені залишили територію України.

До того станом на момент здійснення викликів м. Київ було облаштоване укриттями, якими учасники кримінального провадження могли скористатись під час оголошення повітряної тривоги з метою уникнення ризику загрози для їх життя.

Отже, наведені обставини не є поважними в розумінні ст. 138 КПК України та такими, що об'єктивно унеможливлювали прибути на виклики органу досудового розслідування, прокурора.

Щодо проходження лікування та медичного обстеження ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , то суд зауважує на такому.

Як вбачається зі змісту постанов про оголошення в міжнародний розшук, детектив оцінив повідомлені стороною захисту обставини та зазначив, що доказів, які б підтверджували наведені факти (лікування та медичне обстеження) ані з боку ОСОБА_6 , ані з боку ОСОБА_11 детективу надано не було (т. 9, а.с. 158-168; т. 8, а.с. 168-172).

Суд у свою чергу зазначає, що ці обставини мають короткостроковий характер. Натомість обвинувачені перебувають за межами України з вересня 2022 року. Тобто, після проходження лікування та обстеження підозрювані мали б прибути на виклик детектива, однак цього не зробили, що вказує на формальність повідомлених причин.

Щодо ОСОБА_15 , то суд бере до уваги, що у постанові від 26.10.2023 детективом обґрунтовано, що неповернення ОСОБА_15 після виїзду у відпустку через лікування у місті, в якому можуть перебувати більшість підозрюваних, які переховуються від органу досудового розслідування та суду, за часом співпало з викликами до детектива. У зв'язку з цим сторона обвинувачення не могла розцінювати вищезазначені причини неприбуття ОСОБА_15 як поважні. Водночас, 26.10.2023 розшук і міжнародний розшук ОСОБА_15 у зв'язку зі встановленням його місцезнаходження був припинений (т. 5, а.с 188-190).

Стосовно службового відрядження ОСОБА_6 , то варто зазначити, що зі змісту оскаржуваних постанов детектива про розшук і міжнародний розшук убачається, що детективом проаналізована наведена причина у контексті неможливості прибуття підозрюваного на виклик правоохоронного органу. Зокрема, детективом зазначено про існування неузгодженостей у діях службових осіб НБУ, пов'язаних з виданням наказів про відрядження та відпустку ОСОБА_6 , видання самим ОСОБА_6 наказів під час перебування за кордоном та у вихідний день, постійну зміну термінів (строків) відрядження та пролонгацію відпустки, раптову видачу ОСОБА_6 первинного наказу про відрядження перед початком самого відрядження цього ж дня (т. 8, а.с. 164-172).

Ураховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати, що детектив неналежно оцінив, чи не врахував обставини, пов'язані з прибуттям підозрюваних на виклик правоохоронного органу.

За вимогами ст. 281 КПК України, перед тим як оголосити у розшук підозрюваного, який ухиляється від явки до слідчого, прокурора, повинні бути проведенні всі дії, спрямовані на встановлення його місцезнаходження.

У цьому випадку прийняттю рішення про оголошення підозрюваних у розшук/міжнародний розшук передувало отримання органом досудового розслідування інформації про перетин ними кордону, що підтверджується відомостями Реєстру матеріалів досудового розслідування (п.1948, 2035, 2419). Тобто стороною обвинувачення вжито заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 за результатом чого отримано інформацію про їх вибуття з України.

Також суд наголошує, що повідомлення підозрюваними про місце свого перебування за межами України, а саме в Австрійській Республіці, не є рівнозначним з'явленню на виклик правоохоронного органу, оскільки воно не передбачає безпосередньої участі в процесуальних діях та виконання обов'язків, які покладаються на особу, що з'явилася за викликом.

Стосовно доводів скарг про те, що орган досудового розслідування повинен був здійснити виклик підозрюваних у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, то суд зауважує, що підозрювані були викликані згідно з ч.1, 2 ст. 135 КПК України. Ба більше, виходячи зі змісту повідомлень та клопотань, адресованих детективу на стадії досудового розслідування, останні були обізнані про їх виклик для участі у процесуальних діях, про що йдеться й у самих скаргах.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд наголошує, що сторони повинні сумлінно використовувати надані їм права та належно виконувати покладені на них обов'язки. Щоб спростувати презумпцію обізнаності, учасник повинен надати відповідні докази незнання про виклик.

З огляду на ту обставину, що підозрювані знали про їх виклик до органу досудового розслідування та повідомлялись про необхідність з'явитись до детектива у визначений день та час у доступний спосіб з урахуванням їх залишення території України, натомість не прибували до органу досудового розслідування без поважних на те причин, підстави для їх виклику у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України були відсутні.

Крім того у контексті досліджуваних постанов про міжнародний розшук, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 по виїзду за межі України 14.10.2022 став на консульський облік в Посольстві України в Республіці Австрія (т. 4, а.с. 82). Ураховуючи постановлення на консульський облік через 20 днів з моменту виїзду, то об'єктивних підстав мати певність, що ОСОБА_6 повернеться в Україну, у детектива на день оголошення у міжнародний розшук не було.

Те ж саме стосується й інших обвинувачених, які офіційно зареєстрували своє постійне місце проживання за межами України через невеликий проміжок часу після прибуття до Австрійської Республіки: ОСОБА_11 ? 24.11.2022 (т. 26, а.с. 102-104), ОСОБА_13 ? 28.06.2022 (т. 21, а.с. 158-163), ОСОБА_22 ? 21.11.2022 (т. 16, а.с. 190-193). Крім того, їх неприбуття, за виключенням ОСОБА_15 , триває і на час здійснення підготовчого провадження. Така поведінка підозрюваних доводить, що детектив вірно оцінив обставини, пов'язані з їх неприбуттям на виклик, оскільки, вочевидь, наміру повернутись до України для участі у здійснюваному щодо них кримінальному провадженні, вони не мали.

Щодо посилань у скаргах на рішення Віденського земельного суду у кримінальних справах, яким екстрадиція підозрюваних у цьому кримінальному провадженні визнана недопустимою, суд зазначає, що рішення детектива оцінюється з урахуванням інформації та обставин, які були відомі на той час. Це означає, що подальше виконання рішення або його наслідки не впливають на законність самого рішення про міжнародний розшук, яке було ухвалене згідно з наявними на той момент даними. По суті, оскаржуване рішення детектива розглядається в контексті подій, що відбувалися в момент його ухвалення, а не з точки зору того, що сталося пізніше.

Відтак, оскільки рішення про неприйнятність екстрадиції було прийнято після того, як винесено постанову про міжнародний розшук, яка власне і є предметом оскарження, то доводи скарг в цій частині колегія суддів відхиляє.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення про оголошення ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 у розшук/міжнародний розшук відповідало вимогам ст. 281 КПК України, тому твердження про те, що зазначені постанови безпідставні та незаконні не відповідають дійсності.

З огляду на наведене, у задоволенні скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_24 та ОСОБА_10 , захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 , захисника обвинуваченої ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_26 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_25 , захисника обвинуваченого ОСОБА_15 , адвоката ОСОБА_16 , на постанови старшого детектива НАБУ від 19.10.2022, 28.10.2022, 13.04.2023, 26.04.2023, 28.10.2022, 19.10.2022, 28.10.2022, 12.09.2023 та 14.09.2023 про оголошення у розшук та міжнародний розшук підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 належить відмовити.

3.8.9. Щодо скарги на дії детектива щодо огляду мобільного додатка на підтвердження направлення виклику до органу досудового розслідування

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , оскаржує дії детектива щодо огляду ним мобільного додатка месенджера WhatsApp, зареєстрованого за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , результати якого зафіксованого у протоколі огляду від 27.10.2022 (т. 35, а.с. 185-233).

Перевіривши доводи зазначеної скарги, суд керується наступним.

Відповідно до додатків, долучених стороною захисту до скарги, вбачається, що 27.10.2022 старший детектив НАБУ ОСОБА_79 провів огляд із використанням мобільного телефону Хiomi Redmi Note 8Pro мобільного додатка месенджера WhatsApp, зареєстрованого за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить старшому детективу НАБУ ОСОБА_80 , та знімків екрану (скріншотів) вказаного мобільного телефону з повідомленнями з вказаного месенджера. Огляд проводився з метою фіксації факту виклику підозрюваного ОСОБА_6 шляхом виклику телефоном.

Як вже згадувалось раніше, ч. 1 ст. 135 КПК України дозволяє здійснювати виклик по телефону або телефонограмою.

Використання детективом сучасних засобів зв'язку з метою повідомлення особи про її допит у кримінальному провадженні, не може саме по собі становити порушення фундаментальних прав, оскільки воно є необхідним для належного проведення досудового розслідування. Важливо, щоб таке повідомлення не порушувало інші права, наприклад, права на захист або таємницю спілкування, тому такі дії мають бути належним чином задокументовані.

Захист у скарзі наголошував, що виклик ОСОБА_6 мав бути здійснений у порядку ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України, тобто на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу.

Водночас, невикористання детективом механізмів, передбачених ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України, не може вважатись підставою для визнання повідомлення, надісланого через додаток месенджера WhatsApp (виклик телефоном), незаконним, оскільки такий спосіб передбачений ч. 1 ст. 135 КПК України.

До того ж скарга адвоката ОСОБА_24 не містить інформації про те, яким чином такий спосіб виклику ОСОБА_6 вплинув на права останнього, і, чи змінилась би його поведінка у разі вручення йому повістки про виклик на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу.

Наведене свідчить про безпідставність доводів зазначеної скарги, тому у задоволенні вимог адвоката ОСОБА_24 належить відмовити.

3.8.10. Щодо скарг на дії детектива щодо огляду електронної пошти та мобільного додатка на підтвердження відправлення, а також вручення повідомлення про підозру особі

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , оскаржив у підготовчому судовому засіданні дії детектива, пов'язані з оглядом електронної службової пошти та мобільного додатка месенджера WhatsApp, зареєстрованого за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , на підтвердження відправлення в електронному вигляді повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також вручення зазначеного повідомлення про підозру ОСОБА_68 (т. 36, а.с. 109-149; т. 37, а.с. 79-173).

Проаналізувавши зміст вимог захисника, а також доводи, якими вони обґрунтовані, суд виходить з наступного.

Частина перша статті 278 КПК України передбачає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З наведеного випливає, що повідомлення про підозру вручається особисто слідчим або прокурором у день його складення, а якщо це зробити неможливо, то вручення відбувається у спосіб, передбачений для виклику, тобто згідно зі ст. 135 КПК України.

Зі змісту поданих скарг убачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено 06.10.2022 під розписку ОСОБА_68 за відомим місцем проживання підозрюваного - АДРЕСА_2 .

Також відповідно до протоколів оглядів від 17.10.2022, 13.10.2022 письмове повідомлення про підозру було направлено ОСОБА_6 письмовим повідомленням за допомогою мобільного додатка месенджера WhatsApp та на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_24

Такі дії детектива узгоджуються з положеннями ч.1, 2 ст. 135 КПК України, якою передбачена можливість надсилати повістки про виклик електронною поштою, телефоном, а також вручати під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає, за місцем проживання такої особи.

З огляду на це, а також позицію суду до необхідності направлення повісток у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, яку суд вже висловив під час аналізу попередніх скарг, зазначені скарги адвоката ОСОБА_24 задоволенню не підлягають.

3.8.11. Щодо скарг на дії детектива про визнання речей і документів речовими доказами, проведення обшуку і складання протоколу обшуку

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , звернувся до суду зі скаргами на дії старшого детектива НАБУ ОСОБА_36 щодо визнання 11.11.2019 та 13.05.2020 речовими доказами речей і документів, вилучених в ході обшуків 08-09.11.2019 та 09.11.2019 (т. 36, а.с. 1-108, 150-230; т. 37, а.с. 1-78).

Зміст цих скарг стосується того, що обшук, в ході якого були вилучені речі і документи, які надалі були визнані речовими доказами, був проведений за участі детектива, який не входив до групи слідчих та не був зазначений в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.

Втім, оцінка рішення детектива про визнання речовими доказами та питання щодо існування у детектива повноважень на проведення обшуку стосуються допустимості цих речових доказів, що виходить за межі підготовчого судового провадження. Ці питання підлягають вирішенню за результатом судового розгляду. Тому у задоволенні зазначених скарг адвоката ОСОБА_24 належить відмовити.

Те ж саме стосується й скарги адвоката ОСОБА_24 на дії детектива щодо проведення обшуку і складання протоколу обшуку від 08-09.11.2019, якою він оскаржив дії старшого детектива НАБУ ОСОБА_36 щодо залучення до проведення обшуку детективів, які не входили до групи слідчих та не зазначені в ухвалі слідчого судді (т. 33, а.с. 91-191).

Вирішення питання повноважень детективів на проведення тих чи інших слідчих (розшукових) дій та фіксацію їх результатів у відповідних протоколах, прямо впливає на допустимість зібраних доказів. Проте, оцінка доказів на етапі підготовчого судового засідання є непритаманною суду функцією на цій стадії.

За таких обставин, зважаючи на передчасність вимог скарги захисника ОСОБА_24 на дії детектива щодо проведення обшуку і складання протоколу обшуку, у її задоволенні належить також відмовити.

3.8.12. Щодо скарг на рішення детектива про залучення спеціалістів, про проведення огляду та складання протоколів огляду та про складання протоколу тимчасового доступу до речей і документів

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , оскаржив постанову детектива про залучення для проведення огляду речей і документів спеціалістів - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_25 від 17.07.2020 (т. 34, а.с. 1-15). На думку захисника, спеціалісти фактично провели дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства, що могло бути вчинено виключно у межах призначеної судової експертизи.

На переконання суду, перевірка викладених у скарзі доводів вимагає дослідження протоколу огляду речей і документів, до проведення якого були залучені спеціалісти, та довідки/висновку, яку ці особи надали. Тобто, для вирішення скарги адвоката ОСОБА_24 необхідно дослідити процесуальні джерела доказів, що є недопустимим під час підготовчого судового провадження. Відтак, зазначена скарга задоволенню не підлягає з огляду на її передчасність.

Те ж саме стосується й інших скарг адвокатів ОСОБА_24 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вирішення яких вимагає оцінки допустимості зібраних органом досудового розслідування доказів. Зокрема, скарг на дії старшого детектива НАБУ щодо складання протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.03.2021, яка стосується того, що цей протокол було складено поза межами строку дії, якою наданий дозвіл на такий доступ (т. 33, а.с. 214-226); на рішення та дії детектива щодо проведення огляду та складання протоколів, під час проведення яких, на думку захисника, використовувались програми і додатки, які незаконно збирають персональні дані (т. 33, а.с.24-32, 227-237), які з вищенаведених підстав не підлягають задоволенню.

3.8.13. Щодо скарг на рішення керівника органу досудового розслідування про призначення слідчого та дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_24 , звернувся до суду зі скаргами на постанови старшого детектива НАБУ ОСОБА_69 від 04.04.2019, 27.02.2019 та 20.02.2019 про призначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 (т. 34, а.с. 152-176, 198-231; т. 35, а.с. 1-20), суть яких зводиться до того, що старший детектив НАБУ ОСОБА_81 не був наділений повноваженнями визначати слідчих (детективів) які здійснюватимуть досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, оскільки не є керівником органу досудового розслідування.

У подальшому адвокатом ОСОБА_24 направлено до суду скарги на дії старшого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_71 (т. 39, а.с. 127-223), ОСОБА_72 (т. 39, а.с. 224-232; т. 40, а.с. 1-40), ОСОБА_73 (т. 40, а.с. 181-245), ОСОБА_74 (т. 41, а.с. 1-45), ОСОБА_75 (т. 41, а.с. 46-95), ОСОБА_76 (т. 41, а.с. 96-203), ОСОБА_77 (т. 41, а.с. 204-239; т. 42, а.с. 1-52), ОСОБА_22 (т. 42, а.с. 53-104), ОСОБА_78 (т. 39, а.с. 1-126). Суть цих скарг, аналогічно попереднім, зводилась до того, що слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, проведені неуповноваженими особами, оскільки старший детектив ОСОБА_81 не у є уповноваженою особою на визначення слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування.

З такими доводами колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Пункт 2 ч. 2 ст. 38 КПК України визначає, що досудове слідство здійснюють, зокрема, підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю НАБУ.

Згідно зі ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. За пунктом першим частини другої цієї статті керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

В силу п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України керівником органу досудового розслідування є, зокрема, керівник ІНФОРМАЦІЯ_26 , а також заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень.

Зі змісту оскаржуваних постанов про визначення слідчого видно, що їх прийнято старшим детективом - керівником ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_82 .

Ураховуючи, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України керівник відділу детективів є керівником органу досудового розслідування, якого кримінальний процесуальний закон наділяє повноваженнями визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, то зазначені скарги адвоката ОСОБА_24 на рішення керівника органу досудового розслідування про призначення слідчого, а також про проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів, є безпідставними.

У зв'язку з цим, вимоги захисника, викладені у наведених скаргах задоволенню не підлягають.

3.9. Щодо поданих в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України зауважень на ухвали слідчих суддів

У підготовчому судовому засіданні від сторони захисту надійшли заперечення на ухвали слідчих суддів, постановлені у ході досудового розслідування, а саме:

- від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , заперечення на ухвали слідчого судді ВАКС від 09.06.2023 у справі № 991/3670/23 (т. 17, а.с. 1-208), від 01.03.2023 у справі № 991/1543/23; від 17.02.2023 у справі № 991/1207/23; від 22.02.2023 у справі № 991/1295/23; від 11.01.2023 у справі № 991/6745/23; від 18.01.2023 у справі № 991/168/23; від 18.01.2023 у справі № 991/167/23; від 18.01.2023 у справі № 991/1795/23 (т. 27, а.с. 133-247; т. 28, а.с. 1-44), від 14.11.2023 у справі № 991/9459/23 (т. 35, а.с. 21-30), від 05.11.2019 у справі № 991/1438/19 (т. 34, а.с. 16-66);

- від захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 , запереченнями на ухвалу слідчого судді ВАКС від 24.08.2023 у справі № 991/7032/23 (т. 20, а.с. 1-90);

- від захисника обвинуваченої ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_26 , заперечення на ухвалу слідчого судді ВАКС від 30.05.2023 у справі № 991/3672/23 (т. 21, а.с. 144-187);

- від захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , заперечення на ухвали слідчих суддів ВАКС від 09.02.2024 у справі № 991/955/24, від 20.02.2024 у справі № 991/804/24, від 08.02.2024 у справі № 991/942/24, від 13.03.2024 у справі № 991/1219/24, від 13.03.2024 у справі № 991/1365/24, від 14.03.2024 у справі № 991/1498/24, від 13.03.2024 у справі № 991/1365/24, від 07.03.2024 у справі № 991/1629/24, від 21.03.2024 у справі № 991/1819/24, від 25.03.2024 у справі № 991/2174/24, від 09.04.2024 у справі № 991/2570/24, від 10.04.2024 у справі № 991/2706/24, від 10.04.2024 у справі № 991/2793/24, від 17.04.2024 у справі № 991/2905/24, від 25.04.2024 у справі № 991/3129/24, від 01.05.2024 у справі № 991/3455/24, від 06.05.2024 у справі № 991/3602/24, від 23.05.2024 у справі № 991/4215/24 (т. 22, а.с. 1-250; т. 23, а.с. 1-22), від 03.01.2024 у справі № 991/6443/22 (т. 23, а.с. 23-121), від 16.04.2024 у справі № 991/2179/24 (т. 23, а.с. 120-166), від 12.04.2024 у справі № 991/2794/24 (т. 33, а.с. 65-90);

- від захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_25 , заперечення на ухвали слідчого судді ВАКС від 12.06.2023 у справі № 991/4850/23 (т. 30, а.с. 36-54); від 12.06.2023 у справі № 991/4850/23 (т. 30, а.с. 64-74); від 24.08.2023 у справі № 991/3336/23 (т. 30, а.с. 76-167);

- від захисника обвинуваченого ОСОБА_15 , адвоката ОСОБА_16 , заперечення на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_8 від 05.06.2023 у справі № 991/4471/23 (т. 38, а.с. 183-203).

Такі заперечення підлягають долученню до матеріалів кримінального провадження, а викладені у них доводи - перевірці в ході судового розгляду.

3.10. Висновки суду

Вирішивши питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000143 від 20.09.2019 на 08 год 30 хв 01.05.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_15 за адресою: АДРЕСА_16 .

2. Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинувачених, захисників. Питання виклику конкретних свідків вирішити під час судового розгляду.

3. Клопотання прокурора про дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 ? задовольнити частково.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.09.2019 стосовно ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 (в ред. статті до 28.04.2020) КК України, та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у ред. статті до 27.06.2020), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (в ред. статті до 01.07.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 (в ред. статті до 28.04.2020) КК України.

Повідомити обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про прийняте рішення щодо здійснення спеціального судового провадження стосовно них шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про їх виклик та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

У частині клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 ? відмовити.

4. Клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_15 у міжнародний розшук та про дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_15 ? залишити без розгляду.

5. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_6 ? відмовити.

6. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 , про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_22 , у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання ? відмовити.

7. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_25 , від 16.10.2025 про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_11 ? залишити без розгляду.

8. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_25 , від 17.10.2025 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_11 ? відмовити.

9. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_26 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_13 , ? відмовити.

10. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про часткове скасування арешту ? відмовити.

11. У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_26 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ? ОСОБА_27 , про скасування арештів майна ? відмовити.

12. Скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 та обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_25 , на рішення про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій (допиту свідків) - залишити без розгляду.

13. Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , на дії старшого детектива та прокурора на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нової підозри - відмовити.

14. У задоволенні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на бездіяльність прокурора щодо неприйняття рішення про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень - відмовити.

15. У задоволенні скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на рішення органу досудового розслідування про надання/відмову у наданні для ознайомлення матеріалів - відмовити.

16. У задоволенні скарг захисника обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 , на рішення органу досудового розслідування про відмову у здійсненні дистанційного досудового розслідування - відмовити.

17. У задоволенні скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів ОСОБА_24 та ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_22 , адвоката ОСОБА_23 , обвинуваченої ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_26 , обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_25 , обвинуваченого ОСОБА_15 , адвоката ОСОБА_16 , на рішення про оголошення особи в розшук та міжнародний розшук - відмовити.

18. У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , на дії детектива щодо огляду мобільного додатку на підтвердження направлення виклику до органу досудового розслідування ? відмовити.

19. У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , на дії детектива щодо огляду електронної пошти та мобільного додатку на підтвердження відправлення, а також вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 ? відмовити.

20. У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , на дії детектива про визнання речей і документів речовими доказами, проведення обшуку і складання протоколу обшуку ? відмовити.

21. У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , на рішення детектива про залучення спеціалістів, про проведення огляду та складання протоколів огляду, про складання протоколу тимчасового доступу до речей і документів ? відмовити.

22. У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_24 , на рішення керівника органу досудового розслідування про призначення слідчого та дії старшого детектива щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій і складання за їх результатами протоколів ? відмовити.

23. У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_12 , про витребування електронного документа у вигляді технічних записів судових засідань Вищого антикорупційного суду та матеріалів судових проваджень, - відмовити.

Ухвала в частині відмови у здійсненні спеціального судового провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 (семи) днів із дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

СуддіОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ

136361297

Наступний документ

136361300

Інформація про рішення:

№ рішення:	136361299
№ справи:	991/1830/25
Дата рішення:	30.04.2026
Дата публікації:	11.05.2026
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Вищий антикорупційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (01.05.2026)
Дата надходження:	28.02.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (27)

21.03.2025 13:00	Вищий антикорупційний суд
03.04.2025 09:00	Вищий антикорупційний суд
30.05.2025 10:30	Вищий антикорупційний суд
10.06.2025 10:30	Вищий антикорупційний суд
23.06.2025 08:00	Вищий антикорупційний суд
27.06.2025 08:00	Вищий антикорупційний суд
30.06.2025 08:00	Вищий антикорупційний суд
03.07.2025 11:00	Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
07.08.2025 15:30	Вищий антикорупційний суд
12.08.2025 12:00	Вищий антикорупційний суд
12.09.2025 15:00	Вищий антикорупційний суд
19.09.2025 14:30	Вищий антикорупційний суд
26.09.2025 11:00	Вищий антикорупційний суд
14.10.2025 08:00	Вищий антикорупційний суд
17.10.2025 15:30	Вищий антикорупційний суд
24.10.2025 14:00	Вищий антикорупційний суд
31.10.2025 08:00	Вищий антикорупційний суд
07.11.2025 16:00	Вищий антикорупційний суд
25.11.2025 12:00	Вищий антикорупційний суд
28.11.2025 13:00	Вищий антикорупційний суд
29.12.2025 14:00	Вищий антикорупційний суд
13.01.2026 08:00	Вищий антикорупційний суд
16.02.2026 14:00	Вищий антикорупційний суд
27.02.2026 08:00	Вищий антикорупційний суд
28.04.2026 16:30	Вищий антикорупційний суд
30.04.2026 15:00	Вищий антикорупційний суд
01.05.2026 08:30	Вищий антикорупційний суд