Справа № 991/4048/26
Провадження 1-кс/991/4059/26
01 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви ОСОБА_3 від 22.04.2026 про вчинене кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій він просить:
- зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 22.04.2026 про вчинене кримінальне правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 22.04.2026 ОСОБА_3 на електронну адресу НАБУ направлено заяву від 22.04.2026 про вчинене кримінальне правопорушення, однак, відомості за такою заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2026 провадження за Скаргою відкрито.
ОСОБА_3 був належним чином викликаний в судове засідання для розгляду Скарги, до суду не з'явився, в прохальній частині Скарги (п. 2) просив здійснити її розгляд за його відсутності.
Згідно висновків Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладених в ухвалі від 13.11.2025 (справа № 991/9456/25), встановлення у ст. 306 КПК України обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, при її розгляді, не є перешкодою для розгляду по суті за відсутності такої особи.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, (НАБУ) про дату, час та місце розгляду Скарги повідомлений належним чином, до суду не з'явився, направив письмові пояснення (Вх. № 20535/26-Вх від 30.04.2026). Згідно вказаних пояснень, НАБУ отримано заяву ОСОБА_3 від 22.04.2026 про вчинене кримінальне правопорушення, яка зареєстрована 22.04.2026 за № Х-5075. У заяві не викладено конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ. Враховуючи викладене, представник просив відмовити у задоволенні Скарги та здійснити її розгляд без участі представника НАБУ.
Беручи до уваги положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим здійснити розгляд Скарги за відсутності особи, яка їх подала, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, дійшов до наступних висновків.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що 22.04.2026 ОСОБА_3 на електронну адресу НАБУ направлено заяву від 22.04.2026 про вчинене кримінальне правопорушення, яка отримана НАБУ та зареєстрована 22.04.2026 за № Х-5075 (далі - Заява).
Будь-яких доказів внесення відомостей до ЄРДР за такою Заявою матеріали Скарги не містять.
Згідно з. ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до ЄРДР, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у заяві/повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
В цьому контексті необхідно враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Кримінальне правопорушення, серед інших правопорушень, характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Зі змісту Скарги та Заяви встановлено, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, ст. 364, ст. 366, ст. 212, ст. 368, ст. 368-5, ст. 369-2 КК України, а саме: щодо викриття можливої системної масштабної корупційної злочинної діяльності «організованої групи» службових осіб Державної митної служби України та пов'язаних суб'єктів господарювання, спрямованої на ухилення від сплати митних платежів при імпорті легкових автомобілів із використанням документів із недостовірними відомостями (Сертифікатів EUR.1), 93% яких виявляються підробленими, оскільки вбачається, що продавці, експортери не підтверджували продаж авто, не зверталися до митних органів ЄС за отриманням сертифікатів EUR.1 та автовиробники не підтверджували преференційне походження автомобілів, що є основною підставою для видачі сертифікату EUR.1 та пільгового преференційного розмитнення в Україні, тобто майже всі сертифікати EUR.1, прийняті Державною митною службою України, є підробленими, внаслідок чого у 2023-2025 роках могло бути незаконно оформлено близько 110 тисяч легкових автомобілів без сплати мита та завдано збитків державному бюджету України на 11 млрд гривень (в особливо великих розмірах). Зазначений механізм має всі ознаки не поодинокого порушення, а організованої, тривалої та системної діяльності, спрямованої на мінімізацію «митних платежів» в інтересах окремих суб'єктів господарювання, що супроводжувалося або могло супроводжуватися отриманням службовими особами неправомірної вигоди чи іншим корупційним сприянням.
При цьому, у самій Заяві відсутні будь-які конкретні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях будь-яких осіб ознак кримінальних правопорушень, про які йдеться у такій Заяві, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов'язують внесення відомостей до ЄРДР.
Так, зміст та суть повідомлення про злочин (Заяви) фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заяві фактів Заява не містить. У Заяві відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається вчинення зазначених у ній кримінальних правопорушень та про причетність конкретних осіб до таких протиправних дій, відсутні відомості щодо конкретних дій таких осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Заяві статтями КК України та могли б бути перевірені.
Крім того, у Заяві викладені не конкретні обставини, а, у тому числі, припущення певної ситуації: «можливих протиправних дій», «про можливу недостовірність», «можливу системну масштабну корупційну злочинну діяльність», «дають підстави припускати можливе вчинення кримінальних правопорушень», «можливу участь службових осіб», «можливе корупційне прикриття протиправної діяльності», тощо.
Таким чином, викладені у Заяві обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер, є припущеннями.
За такого, бездіяльність з боку уповноважених осіб НАБУ, яку оскаржує у Скарзі ОСОБА_3 , відсутня.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення Скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4