Рівненський апеляційний суд
06 травня 2026 року м. Рівне
Справа № 570/4909/25
Провадження № 33/4815/153/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Красовського А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Красовського А. С. на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2025 року,-
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
В апеляційній скарзі захисник Петрика Д.Ю. зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, оскільки відеозаписом не підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від медичного огляду, який формально було ініційовано поліцейськими з метою доставки водія до ТЦК та СП.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Заслухавши доводи учасників справи на підтримання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене у цьому клопотанні, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд з прав людини звертав увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені у ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2025 року подана адвокатом Красовським А.С. через систему електронного суду 27 листопада 2025 року, тобто, з очевидним пропуском строку, встановленого для її подання.
Клопотання про поновлення строку адвокат Красовський А.С. обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова була отримана ним лише 21 листопада 2025 року, що підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 постанова суду від 24 жовтня 2025 року не надсилалася, у зв'язку з чим, ні він, ні його тодішній представник не могли знати про її існування.
Між тим, згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але уповноважив представляти свої інтереси адвоката Захарчука М.І., який брав участь у судовому засіданні.
За результатами розгляду ні ОСОБА_1 ні адвокат Захарчук М.І., який на той час мав повноваження захисника Петрика Д.Ю., апеляційної скарги на постанову суду від 24 жовтня 2025 року не подавали.
У судовому засіданні Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив, що йому було відомо про дату та час розгляду справи місцевим судом, про присутність захисника Захарчука М.І. в судовому засіданні 24 жовтня 2025 року, а також пояснив, що з'ясовував у захисника результати розгляду справи у місцевому суді.
Дані пояснення ОСОБА_1 спростовують наведені його захисником - адвокатом Красовським А.С. обставини пропуску строку апеляційного оскарження.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Захарчук М.І. мали об'єктивну можливість реалізувати право апеляційного оскарження з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
В поновленні строку на апеляцйне оскарження постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська