Справа № 283/869/26 Номер провадження № 11-сс/4805/315/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія арешт майна Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
07 травня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд колегією суддів в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
представника TOB «Транслогістик 2021» -
адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026060510000091, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 ; напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 ; та лісопродукцію породи «сосна», загальним об'ємом близько 49 м. куб. - повернуто їх законним володільцям.
В апеляційній скарзі прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, а клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі та накласти арешт на вантажний тягач марки «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належних ТОВ «ТРАНСЛ0ГІСТІК-2021», та на незаконно зрубану деревину породи сосна загальною масою близько 49 м. куб.
Вказує на безпідставність врахування слідчим суддею наданих перевізником документів про законність походження деревини, отриманої внаслідок виконання договору про видалення хащів на сільськогосподарських угіддях, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам.
Вважає, що ухвала слідчого судді винесена без врахування фактичних обставин справи, досліджених доказів на обґрунтування клопотання.
Зазначає, що співробітниками відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області виявлено незаконну порубку дерев, вилучена деревина має незаконне походження та є предметом вчинення кримінального правопорушення, а транспорт, який її перевозив є знаряддям злочинної діяльності.
Переконує, що в клопотанні слідчого про арешт майна зазначено підставу і мету, відповідно до положень ст.170 КПК України, а також відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Доводить, що накладення арешту на вилучене майно у зазначений у клопотанні спосіб є необхідним з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речового доказу, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості використовувати транспортні засоби для вчинення кримінальних правопорушень
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, позицію представника TOB «Транслогістик 2021» - адвоката ОСОБА_7 , який заперечив апеляційні доводи прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
За доводами клопотання слідчого про арешт майна, яке погоджене прокурором, вантажний тягач марки «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а лісопродукція породи сосна загальною масою близько 49 м. куб. - предметом вчинення кримінального правопорушення.
Тому, у клопотанні слідчого це майно визначено як речові докази, а в якості мети його арешту, слідчим визначено п.1 ч.2 ст.170 КПК України - необхідність збереження речових доказів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про арешт майна слідчий суддя констатував, що слідчий не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що було вчинене кримінальне правопорушення у виді незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших насадженнях, а також що здійснювалось перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників.
Слідчий суддя також вказав, що за поясненнями слідчого, жодних заяв до відділення поліції про незаконну порубку деревини не надходило і місце порубки деревини на даний час не встановлювалось, натомість єдиною підставою для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення є факт перевезення деревини породи «сосна».
Колегія суддів вважає висновки слідчого судді за встановлених ним обставин під час розгляду клопотання про арешт майна слушними і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Відповідно до змісту ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею із доданих до клопотання про арешт майна матеріалів встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026060510000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Відомості про дане кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 року. Обставини про вчинення кримінального правопорушення викладені наступним чином: 10.04.2026 року близько 16 години 10 хвилин на 115 км. + 400 м. автодороги сполученням "Київ - Ковель - Ягодин" зупинено вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , в якому навантажено деревину породи «Сосна» без відповідних документів (а.п.5)
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2026 року на 115 км. + 400 м. автодороги сполученням "Київ - Ковель - Ягодин" був оглянутий вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 . Напівпричіп навантажений сортиментами деревини породи «сосна» довжиною 2 метри загальним об'ємом 49 м. куб. Вищевказані транспортні засоби та деревина вилучені до ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області (а.с. 8-9).
Згідно протоколу огляду місця події від 10.04.2026 року, огляду піддавалась ділянка місцевості по вул. Козацькій в с.Сичівка Коростенського району Житомирської області (а.с. 10-11). Під час огляду цієї ділянки місцевості були виявлені сліди коліс транспортних засобів, гілля дерев та тирса. При цьому ОСОБА_9 пояснив, що саме на даній ділянці місцевості він завантажувався деревиною сосна об'ємом 49 м. куб.
Не погоджуюсь із доводами клопотання про арешт майна слідчий суддя обгрунтовано послався на досліджені в судовому засідання матеріли щодо походження вилученої деревини і можливість її перевезення належним на праві власності ТОВ «Транслогістик 2021» транспортом, а саме на:
- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів згідно яких вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , та напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , належать ТзОВ «Транслогістик 2021» (а.с. 13-14);
- товарно-транспортну накладну № 123 від 10.04.2026 року, з якої слідує, що ТзОВ «Транслогістик 2021», на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , здійснювало перевезення вантажу об'ємом 49 м. куб. від с.Луки Коростенського району Житомирської області до с. Городок Рівненської області (а.с.18). Перевезення здійснювалось водієм ОСОБА_9 за допомогою вантажного тягача марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , та напівпричіпа марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 . Вантажоодержувачем є фізична особа-підприємець ОСОБА_11 ;
- договір № 01/26-1 від 01.01.2026 року, який укладений між ТОВ «Коростень-Агроінвест» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 , за яким останній надавав ТОВ «Коростень-Агроінвест» послуги з видалення хащів лісового типу, які утворились внаслідок самосіву дерев на 163 земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Луківського старостинського округу Малинської територіальної громади, і перебувають в оренді ТОВ «Коростень-Агроінвест» (а.с. 16-21);
- акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.01.2026 року, який підписаний між ТОВ «Коростень-Агроінвест» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 , з якого вбачається, що ОСОБА_10 виконав свої зобов'язання з видалення хащів лісового типу, які утворились внаслідок самосіву дерев на 163 земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Луківського старостинського округу Малинської територіальної громади, і перебувають в оренді ТОВ «Коростень-Агроінвест». Внаслідок виконаних робіт було видалено 2600 м. куб. паливної деревини (а.с.22-26);
- довідку Луківського старостинського округу Малинської міської ради №255 від 01.07.2025 року з якої вбачається, що старостинський округ проінформований про те, що ТОВ «Коростень-Агроінвест» розпочало свою діяльність у рослинництві, зокрема корчування та пиляння дерев на орендованих земельних ділянках (а.с. 30).
- договір № ТР-26/10/2023/1 від 26.10.2024 року про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, який укладений між ТзОВ «Транслогістик 2021» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 , за яким ТзОВ «Транслогістик 2021» зобов'язувалось надавати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_10 послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 31-34).
Колегія суддів вважає, що вищезазначені документи у своїй сукупності підтверджували походження вилученої деревини і можливість її перевезення, натомість на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна із матеріалів провадження не вбачається чим конкретно спростовуються позиція перевізника і представлені ним документи на вантаж.
Згідно ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Взявши до уваги вищезазначені матеріали, а також врахувавши пояснення слідчого про те, що жодних заяв до відділення поліції про незаконну порубку не надходило і місце порубки деревини на час розгляду клопотання не встановлювалось, в той час як присутній під час огляду водій ОСОБА_9 пояснив працівникам поліції де саме він завантажувався деревиною, що зафіксовано протоколом огляду (а.п.10,11) надавши працівникам поліції відповідні документи, колегія суддів за таких обставин вважає, що у слідчого судді не було достатніх правових підстав для задоволення клопотання про арешт, а тому слідчий суддя і відмовив у задоволенні такого клопотання.
З цих підстав апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги прокурора про незаконне походження вилученої деревини та що вона є предметом вчинення кримінального правопорушення, а транспорт, який її перевозив є знаряддям злочинної діяльності, оскільки достатнього підтвердження цим обставинам орган досудового розслідування слідчому судді на час розгляду клопотання не надав, в чому переконалася і колегія суддів перевіривши матеріали судового провадження.
Крім того, згідно за нормами глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Як встановлено судом апеляційної інстанції за результатами перевірки матеріалів провадження, ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого дотримано.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено правову підставу та мету для накладення арешту на майно, передбачену п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя прийняв законне і обгрунтоване судове рішення.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження та не спростовують висновків слідчого судді про відсутність правової підстави для арешту майна.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407,422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2026 року, якою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12026060510000091 від 11.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України про арешт майна, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4