Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2408/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/311/26
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
07 травня 2026 року місто Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Житомирі матеріали судової справи №296/2408/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями 111, 172, 173, 255, 364, 366, 382, 396 КК України за його заявою від 24 лютого 2026 року.
Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що доводи заяви ОСОБА_5 від 24 лютого 2026 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111, 172, 173, 255, 364, 366, 382, 396 КК України, слідчими та дирекцією ДП ЖБТЗ, є припущеннями та не базуються на фактичних даних, а самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві останнього, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважав, що внесення відомостей до ЄРДР керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері осорони Центрального регіону в даному випадку щодо своїх підлеглих, колег, є неможливим оскільки в таких відносинах буде присутній елемент конфлікту інтересів. Тому з такою заявою ОСОБА_5 мав би звертатися до слідчих органів Державного бюро розслідувань.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу згідно з його заявою від 24 лютого 2026 року.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року, вказуючи, що він пропустив такий строк з поважних причин, оскільки судовий розгляд справи було проведено без його участі, а копію оскаржуваної ухвали він отримав 23 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 мотивував тим, що судовий розгляд його заяви проведено незаконним складом суду, оскільки слідчий суддя ОСОБА_1 в попередньому розглядав цю справу по суті, тому не мав права приймати повторну участь у судовому розгляді цієї справи. Вважав, в даному випадку цей слідчий суддя повинен був заявити собі самовідвід.
Зазначав, що слідчий суддя постановив рішення з недотримання вимог процесуального законодавства, фактично приховав вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами, зазначеними в заяві від 24 лютого 2026 року.
Також зазначав, що слідчий суддя не наділений повноваженнями давати оцінку змісту заяви, в тому числі щодо наявності/відсутності в ній відомостей про кримінальне правопорушення, а перевірити законність прийняття слідчим, детективом, дізнавачем, прокурором заяви про вчинене кримінальне правопорушення в порядку статті 214 КПК України.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_5 та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду провадження (шляхом направлення повісток електронною поштою), не з'явилися, про поважні причини свого неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.
Відповідно до частини четвертої статті 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
З огляду на викладене, відповідно до частини 4 статті 107, частини четвертої статті 405 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути вказане судове провадження в письмовому порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених статтею 404 КПК України, апеляційний суд вважає, що клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає до задоволення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини та вимог частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням зацікавленої сторони, якщо він пропущений з поважних причин.
З матеріалів справи видно, що ухвала слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року була постановлена без участі ОСОБА_5 .
Відповідно до супровідного листа, що є матеріалах справи, оскаржена ухвала направлена ОСОБА_5 17 березня 2026 року (а.с.28), проте докази її отримання відсутні.
Згідно з доводами ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, він отримав ухвалу 23 квітня 2026 року, а з апеляційною скаргою звернувся 24 квітня 2026 року.
Враховуючи вищевикладене, процесуальний строк на оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року підлягає поновленню з метою дотримання права доступу до правосуддя.
В свою чергу, відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Таким вимогам оскаржене судове рішення відповідає.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, зміст зазначеної статті містить конкретне та однозначне положення для регулювання певних процесуальних відносин, а саме дій слідчого, прокурора на початку досудового розслідування після подання особою заяви про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які вони зобов'язані зробити - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами частини п'ятої статті 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту статті 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
При цьому, зміст частини 1 статті 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як видно з матеріалів судової справи №296/176/26, 02 лютого 2026 року ОСОБА_5 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира зі скаргою на бездіяльність прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 24 лютого 2026 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111, 172, 173, 255, 256, 364, 382, 396 КК України, керівниками цієї ж прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , першим заступником ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , прокурорами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та слідчими ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Дирекцією ДП ЖБТЗ ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .
Відповідно до змісту цієї скарги ОСОБА_5 зазначив, що 24 лютого 2026 року він звернувся до керівника прокуратури Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111, 172, 173, 255, 256, 364, 382, 396 КК України, керівниками прокуратури Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , першим заступником ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , прокурорами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , та слідчими ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Дирекцією ДП ЖБТЗ ОСОБА_22 і ОСОБА_25 , проте, в порушення вимог статті 214 КПК України витяг з ЄРДР та пам'ятку потерпілого він не отримав (а.с.1-3).
Як встановлено слідчим суддею, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, фактично ОСОБА_5 звернувся до керівника прокуратури Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону із заявою від 24 лютого 2026 року про вчинення кримінальних правопорушень, як керівниками та заступниками цієї прокуратури, так і його підлеглими - прокурорами цієї прокуратури, що є неприпустимим, з огляду на наявність в даному випадку елементу конфлікту інтересів, та втрачає сенс з точки зору ефективності встановлення обставин правопорушення, викриття винних тощо.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу і на те, що за таких умов з заявою про вчинення кримінальних правопорушень цими прокурорами, ОСОБА_5 слід було звертатись до відповідного територіального управління ДБР, як до основного органу досудового розслідування, котрий наділених повноженнями стосовно розслідування злочинів, вчинених прокурорами.
Крім того, в частині заяви ОСОБА_5 від 24 лютого 2026 року про вчинення кримінальних правопорушень слідчими ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та дирекцією ДП ЖБТЗ ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді стосовно того, що зі змісту заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушень від 24 лютого 2026 року, останнім не наведено жодних фактичних даних та обставин, які могли б свідчити про кримінально-карні діяння, а тому наведене не може бути підставою для скасування рішення слідчого судді.
Апеляційний суд звертає увагу, що зі змісту усіх наданих ОСОБА_5 матеріалів на стадії судового провадження в суді першої (скарга до слідчого судді) та апеляційної (апеляційна скарга) інстанціях, заявником ОСОБА_5 в цій частині не наведено конкретні факти події та наявність в діях відповідних осіб складу кримінальних правопорушень.
При цьому, інші будь-які обставини (відповідні докази) щодо наявності самого факту події правопорушень та причетності певних осіб до їх вчинення ОСОБА_5 - відсутні. В свою чергу, посилання останнього на факти вчинення кримінальних правопорушень наведені ним формально, без жодної конкретизації тощо.
Також є безпідставними посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на розгляд його скарги незаконним складом суду першої інстанції.
Так, як встановлено за результатами апеляційної перевірки матеріалів справи №296/2408/26, ОСОБА_5 02 березня 2026 року звернувся зі скаргою до слідчого судді Корольовського районного суду. Того ж дня протоколом автоматизованого визначення слідчого судді було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , ухвалою якої було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_5 та призначено її судовий розгляд (а.с.1-7).
05 березня 2026 року ОСОБА_5 подав заяву про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 (а.с.10-12). 09 березня 2026 року шляхом автоматизованого розподілу для розгляду заяви про відвід судді було обрано слідчу суддю ОСОБА_29 (а.с.14). В подальшому, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_29 від 13 березня 2026 року у задоволені заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1 відмовлено.
Тобто, заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 розглянуто відповідно до вимог КПК України.
При цьому, обставин, визначених статтею 76 КПК України (повторна участь), котрі могли б слугувати об'єктивними підставами для подання слідчим суддею ОСОБА_1 заяви про самовідвід у справі №296/2408/26, як то вважає ОСОБА_5 , не встановлено.
Одночасно, на думку апеляційного суду, наведене ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді ОСОБА_1 , фактично зводиться тільки до своєї незгоди з оскаржуваним рішенням, та не може бути повідомленням про злочин в розумінні норм частини 5 статті 214 КПК України, за відсутності відомостей та фактичних обставин, котрі могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених чинним Кримінальним кодексом України.
Отже, істотних порушень вимог положень КПК України, які були б безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 117, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями 111, 172, 173, 255, 364, 366, 382, 396 КК України за його заявою від 24 лютого 2026 року, залишити без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :