Справа № 935/864/26 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 49 Доповідач Коломієць О. С.
06 травня 2026 р. Житомирський апеляційний суд у складі судді: Коломієць О.С., вирішуючи відповідно до вимог статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Коростишівської окружної прокуратури на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року
за заявою заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури Шевчука Максима про забезпечення позову подану в справі за позовом Коростишівської окружної прокуратури в інтересах Коростишівської міської ради, державної екологічної інспекції Поліського округу до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, заявник 23 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що заява про забезпечення позову розглядалася без повідомлення учасників справи. При цьому оскаржувана ухвала надіслана на адресу Коростишівської окружної прокуратури супровідним листом від 03.04.2026 №935/864/26/2013/26 та була отримана прокуратурою 06.04.2026, що підтверджується відміткою про дату реєстрації вхідного документа, автоматично визначену та нанесену на це супровідний лист за допомогою інформаційної системи "Система електронного документообігу органів прокуратури".
До електронного кабінету Коростишівської окружної прокуратури в Єдиній судовій інформаційно - комунікативній системі зазначена ухвала доставлена не була.
Наведене підтверджує отримання Коростишівською окружною прокуратурою оскаржуваного судового рішення лише 06 квітня 2026 року.
Враховуючи подання вказаної апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання ухвали, вважає, що є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.
З огляду на зміст Цивільного процесуального кодексу України, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги, 30 березня 2026 року судом розглянуто заяву про забезпечення позову без повідомлення сторін (а.с. 14-15, провадження №2-з/935/4/26). Копію ухвали заступнику керівника Коростишівської окружної прокуратури направлено засобами поштового зв'язку 03 квітня 2026 року відповідно до супровідного листа (а.с. 17, провадження №2-з/935/4/26).
Разом з тим, згідно з довідкою про доставку електронного документа в електронному вигляді «Ухвала» від 30.03.26 в даній справі було надіслано одержувачу Коростишівська окружна прокуратура в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 03.04.2026 6:20:35 (а.с. 16, провадження №2-з/935/4/26).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі №120/4298/21-а вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Отже, врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до довідки про доставку електронного документа в електронному вигляді «Ухвала» від 30.03.26 в даній справі було надіслано одержувачу Коростишівська окружна прокуратура в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 03.04.2026 6:20:35 (а.с. 16, провадження №2-з/935/4/26).
Частиною 6, 7 статті 272 ЦПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідно до ч. 6, 7 ст. 272 ЦПК України ухвала суду вважається врученою 03 квітня 2026 року.
Згідно частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів доставки до електронного кабінету скаржника копії оскаржуваної ухвали 03.04.2026 року, скаржником не підтверджено належними доказами обставини щодо неможливості подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому причини пропуску такого строку, які викладені у заяві не можна визнати поважними.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними.
Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З урахуванням наведеної норми права, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку та наданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, причини, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року визнаються неповажними.
Апеляційна скарга залишається без руху, а скаржнику надається строк - десять днів з дня вручення копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його пропуску.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України
Визнати неповажними підстави для поновлення керівнику Коростишівської окружної прокуратури строку на апеляційне оскарження ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу керівника Коростишівської окружної прокуратури на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали для подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його пропуску та наданням належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Роз'яснити скаржнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Суддя О.С. Коломієць