СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4343/26
пр. № 1-кп/759/968/26
06 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №620250050010008371 від 24.02.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гадяч, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч. 5 ст.407 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисник: ОСОБА_6
обвинувачений: ОСОБА_3
Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин 29.12.2024 самовільно залишив район відведення 2 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_2 , та умисно до військової частини НОМЕР_2 в подальшому не повернувся. Після чого солдат ОСОБА_3 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з
проходженням військової служби до 23.12.2025, тобто до моменту його
затримання в порядку ст. 208 КПК України працівниками Святошинського
управління поліції ГУНП у місті Києві в Святошинському районі міста Києва,
у зв'язку із вчиненням ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 289 КК України, чим було закінчено вище вказане правопорушення.
Окрім цього, 23.12.2025 приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку № 55 по вул.Львівській в м.Києві, звернув увагу на припаркований на проїжджій частині автобусу жовтого кольору, марки «Богдан», моделі «А-09202», д.н.з. НОМЕР_3 , де у нього виник умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, з метою особистого незаконного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до автобусу та шляхом натискання на передні пасажирські двері, проник до його салону, де під водійським сидінням виявив ключі від замка запалювання.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, привів у дію двигун
внутрішнього згорання автобусу марки «Богдан», моделі «А-09202», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2009 р.в., розпочав рух, тим самим виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Вподальшому не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з іншими
транспортними засобами - автомобілями марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_5 та
«Mersedes», д.н.з. НОМЕР_6 , після чого здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева, що призвело до неможливості подальшого руху автобусу.
Таким чином, ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом -
автобусом жовтого кольору, марки «Богдан», моделі «A-09202», д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_4 , 2009 р.в., що належить ОСОБА_7 , чим завдав останньому майнову шкоду, яка на момент вчинення злочину становила 322446,50 грн. (триста двадцять дві тисячі чотириста сорок шість гривень 50 коп.).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.5 ст.407 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення злочину, а саме, що він будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 після лікування у госпіталі у зв"язку з отриманою контузією, по сімейним обставинам, для наданя матеріальну допомоги сім"ї, 29.12.2024 самовільно залишив район відведення 2 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_2 , та до військової частини не повернувся, а в подальшому проходив службу у резервному батальйоні.
Також 23.12.2025 приблизно о 01 год. 30 хв. перебуваючи поблизу будинку № 55 по вул.Львівській в м.Києві, побачив на проїжджій частині автобус жовтого кольору, марки "Богдан", підійшов до автобусу та шляхом натискання на передні пасажирські двері, проник до його салону, де під водійським сидінням виявив ключі від замка запалювання, привів у дію двигун автобуса та розпочав рух, але не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з іншими автомобілями марки «Toyota» та «Mersedes» та здійснив наїзд на дерево і після цього вже не зміг рухатись. Був затриманий працівниками поліції. У вчиненому розкаюється.
Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст.289, ч.5 ст.407 КК України вірна, а тому його дій суд вважає слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, а також незявленні вчасно на службу без поважних причин понад три доби будучи військовослужбовцем, вчиненому у період воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є його щире каяття у вчиненому, обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч.2 ст. 289 та ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання щодо речових доказів та судових витрат суд вирішує в порядку ст.100, 124 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349 КПК України, ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна;
за ч.5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з 23.12.2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в ДУ « Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Речові докази по справі :
- автобус "Богдан А09202", державний номерний знак НОМЕР_8 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , - залишити у потерпілого ОСОБА_7 ,
- два змиви дистильованою водою з поверхні ручки коробки передач та з поверхні керма автобуса "Богдан А09202", державний номерний знак НОМЕР_8 , - знищити,
- особисті речі ОСОБА_3 - ланцюжок з металу білого кольору з кулоном на ньому, поміщені до спецпакету, - повернути ОСОБА_3 .
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 судові втрати за проведення судово-автотехнічної експертизи СЕ-19/111-25/79933-ІТ від 22.01.2026 в сумі 4 457, 00 грн. в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1