СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15868/25
пр. № 2/759/1391/26
07 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Чумак В.А.
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДМАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АТЛАНТ МЕГАБУД» про стягнення коштів,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Лендмарк Девелопмент» кошти у розмірі 848 379,76 грн та з ТОВ «БК «Атлант Мегабуд» кошти у розмірі 234 701,79 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2019 між сторонами було укладено Попередній договір купівлі-продажу апартаментів № АП2012/20/35-37 та Договір підряду № АП2012/20/35-37. Позивач стверджує, що виконала свої зобов'язання щодо оплати, проте об'єкт не був переданий у власність у встановлений строк, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 03.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що відповідачами не виконано зобов'язання за укладеним договором, у зв'язку з чим у них утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Наголосив, що відповідачі не подали відзиву на позовну заяву, належних заперечень або доказів на спростування заявлених вимог суду не надали.
Щодо підтвердження виконання позивачем своїх зобов'язань, представник зазначив, що надано відповідні докази, зокрема графік платежів та документи (виписки), які підтверджують перерахування грошових коштів через банківську установу.
Також пояснив, що позивач неодноразово звертався до відповідачів із вимогою виконати умови договору, однак такі звернення були проігноровані, відповідачі на контакт не виходили, від зустрічей ухилялись. При цьому об'єкт (апартаменти), який є предметом договору, фактично відсутній.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Відзив на позовну заяву, заперечення або будь-які докази на спростування позовних вимог до суду не подали.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, що 20 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДМАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_1 (було укладено Попередній договір купівлі-продажу апартаментів № АП2012/20/35-37.
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Канайло Н.І., зареєстрований в реєстрі за №м 627.
Згідно з п. 2.1 та 2.2 Попереднього договору, сторони зобов'язалися в майбутньому укласти Основний договір купівлі-продажу Об'єкта нерухомості апартаментів № 2012, що розташовані на 20-му поверсі об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , проектною площею 19,47 кв.м.. Орієнтовний термін прийняття об'єкта в експлуатацію був визначений як IV квартал 2021 року.
Одночасно з цим, 20 грудня 2019 року між ОСОБА_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлант Мегабуд» (Підрядник) було укладено Договір підряду № АП2012/20/35-37 на виконання ремонтно-будівельних робіт у вказаних апартаментах.
Суд зазначає, що за волевиявленням сторін дані договори є невід'ємними один від одного. Пунктом 7.8 Попереднього договору та пунктом 8.2 Договору підряду чітко передбачено, що припинення дії або розірвання одного з цих договорів автоматично тягне за собою припинення дії або розірвання іншого.
Умовами Попереднього договору (п. 4.1.1) передбачено сплату забезпечувального платежу в загальному розмірі 474 094,50 грн. Під час дослідження наданих суду платіжних документів встановлено, що підтверджується сплата на користь Відповідача-1 суми у розмірі 474 094,50 грн та на користь Відповідача-2 131 156,87 грн. Доказів сплати решти заявлених коштів Позивачем суду надано не було.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частин 1-3 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому, для попереднього договору, наряду з іншими його умовами повинні бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.
Тобто у попередньому договорі, крім основного зобов'язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того, чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов'язання у виді штрафних санкцій.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто (частина перша статті 528).
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.
Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини першої статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтею 839 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 грудня 2019 року між сторонами укладено Попередній договір купівлі-продажу апартаментів та пов'язаний з ним Договір підряду, які відповідно до їх умов є взаємопов'язаними та припиняються одночасно.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів розірвання зазначених договорів у встановленому законом чи договором порядку. Також відсутні докази відмови позивача від виконання зобов'язань за вказаними договорами або направлення відповідачам відповідних вимог про їх розірвання.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи Попередній договір купівлі-продажу апартаментів та Договір підряду є чинними та не припиненими у встановленому законом чи договором порядку.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення до відповідачів із пропозицією про розірвання вказаних договорів за згодою сторін відповідно, а також не заявлено вимог про їх розірвання у судовому порядку.
Матеріали справи також не містять доказів вчинення позивачем односторонньої відмови від договорів у порядку та на умовах, визначених їх положеннями.
Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді стягнення сплачених коштів можливий, зокрема, у разі припинення або розірвання договірних відносин. Однак у даному випадку позивачем не доведено припинення зобов'язань між сторонами.
Невиконання або неналежне виконання відповідачами умов договору саме по собі не є достатньою підставою для повернення всіх сплачених коштів без встановлення факту припинення договірних правовідносин або наявності передбачених договором чи законом наслідків.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність правових підстав для стягнення з відповідачів грошових коштів у заявленому розмірі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 11, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 635 ЦК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДМАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АТЛАНТ МЕГАБУД» про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко