пр. № 1-кс/759/4054/26
ун. № 759/11772/26
06 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про відсторонення від посади у кримінальному провадженні № 12026110000000302 від 24.03.2026
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, громадянина України, працюючого на посаді начальника відділу обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026110000000302 від 24.03.2026.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.
Пунктом 3 Указу Президента України № 64\2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, може бути встановлено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про Збройні Сили України», комплектування Збройних Сил України особовим складом, їх мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та призовом громадян на військову службу забезпечує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, визначено, що Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України», до органів військового управління віднесено і ІНФОРМАЦІЯ_14, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Таким чином, Міністерство оборони України реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва як безпосередньо, так і через органи військового управління, що перебувають у його підпорядкуванні.
Відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_14 (далі - Положення), що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, ІНФОРМАЦІЯ_14 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_14 утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_14 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_14).
Відповідно до п. 8 Положення, завданнями ІНФОРМАЦІЯ_14, відповідно до покладених обов'язків, зокрема, є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки ), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (ІНФОРМАЦІЯ_14 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні ІНФОРМАЦІЯ_14), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил.
Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону), військовий обов'язок включає, зокрема, призов на військову службу; проходження військової служби; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно ч. 7 ст. 1 Закону, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_14 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - ІНФОРМАЦІЯ_14).
Відповідно до примітки ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Таким чином, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 є у розумінні ст. 369-2 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_14 (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України , військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Постанова) цей порядок визначає: організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 16 Постанови керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): забезпечують участь поліцейських у здійсненні заходів щодо оповіщення резервістів та військовозобов'язаних разом з представниками ІНФОРМАЦІЯ_14 або у складі груп оповіщення.
Відповідно до п. 27 Постанови під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_14 або їх відділів з метою: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Так, наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 296 від 22.10.2025 вважається, що ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов'язків начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_9 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_10 » Сухопутних військ Збройних сил України.
Відповідно до функціональних обов'язків начальника відділення військового обліку та бронювання, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , окрім іншого відповідає за:
- мобілізаційну готовність відділення;
- мобілізаційну підготовку, виховання, військову і трудову дисципліну та політико-моральний стан особового складу відділення;
- ефективне функціонування відділення, якісне виконання завдань, що покладені на відділення;
- контроль роботи по виявленню осіб, які підлягають постановці на військовий облік;
- контроль роботи щодо медичного переосвідчення військовозобов'язаних.
Крім того, начальник відділення військового обліку та бронювання зобов'язаний дотримуватись порядку і правил, що встановлені законодавством України та Статутами Збройних сил України, щодо виконання вимог військової та трудової дисципліни, розпорядку службової діяльності, режиму секретності, правил безпеки та протипожежної безпеки.
Незважаючи на обізнаність про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, маючи відповідні знання, щодо мобілізаційних заходів громадян України, обліку ІНФОРМАЦІЯ_14 та знайомих в державних установах, на яких може вчинити вплив на прийняття рішень, зокрема на службових осіб, які здійснюють облік військовозобов'язаних, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 12 квітня 2025 року о 09 годині 15 хвилин, екіпажем управління патрульної поліції в Київській області у складі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виявлено громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який перебуває у розшуку за ст. 210, 210-1 КУпАП, якого в подальшому доставлено та передано представнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , який являється оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_12 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_10 », відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.11.2024 № 319.
В той же час, ОСОБА_9 , вважаючи дії щодо доставки його до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірними, повідомив про цей факт близьких родичів, в результаті чого гр. ОСОБА_11 , зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 та повідомив про факт ймовірного неправомірного законного затримання гр. ОСОБА_9 .
У той же час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо уникнення мобілізації громадянином ОСОБА_9 , у зв'язку із чим ОСОБА_4 , будучи начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, у невстановленої особи з числа працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 дізнався про місце перебування гр. ОСОБА_9 та повідомив гр. ОСОБА_11 , що буде слідкувати за місцезнаходженням доставленої особи та у подальшому вжитиме заходів щодо його безперешкодного виходу з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , при чому повідомив про необхідність надання за такі дії неправомірної вигоди у сумі 2500 доларів США, на що останній погодився.
В той же день, орієнтовно о 18 годині, ОСОБА_4 , попередньо вплинувши на невстановлену особу, яка вповноважена на прийняття рішення щодо подальшої доставки осіб до рекрутингових або тренінгових центрів ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також військових частин за потребою для проходження БЗВП за результатами проходження ВЛК з числа працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є уповноваженою особою на виконання функцій держави та погодивши безперешкодний вихід з приміщення згаданого громадянина, зателефонував гр. ОСОБА_11 і повідомив, що вжив заходів щодо безперешкодного виходу з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянином ОСОБА_9 та йому необхідно прибути до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 і чекати його дзвінка. Так, через деякий час, ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_4 , та повідомив про те, що з приміщення будівлі виходить ОСОБА_9 .
На наступний день, тобто 13 квітня 2025 року, приблизно о 7 ранку ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, попередньо зателефонувавши ОСОБА_11 , приїхав на транспортному засобі марки KIA Sportage темно-коричневого кольору з д.н.з. чорного кольору, за місцем мешкання останнього та отримав від нього 2500 доларів США за безперешкодний вихід придатного до військової служби гр. ОСОБА_9 з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 і подальшого уникнення від мобілізації.
01.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
01.05.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку п.6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Як вбачається з клопотання, у ході досудового розслідування є необхідність у відстороненні від посади підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, та перебуваючи на посаді, використовуючи свої службові повноваження та зв'язки з колегами по службі, може незаконно впливати на свідків, яких планується допитати, зокрема співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою відмови чи надання неправдивих показів. Крім того, ОСОБА_4 може знищити, сховати або підробити документи, місце знаходження яких встановлюється, з метою приховування своєї злочинної діяльності, а також те, що саме перебування його на вказаній посаді сприяло скоєнню ним кримінального правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, вказавши що клопотання не обґрунтоване.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників даного клопотання приходить до наступного висновку.
01.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в їх сукупності, зокрема:
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- Функціональними обов'язками начальника відділення військового обліку та бронювання ОСОБА_4 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 31.10.2025;
- Іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Згідно ч.1 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.158 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що: 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Згідно ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, в тому числі і відсторонення від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
В цьому аспекті слід зазначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, з метою запобігання вказаним ризикам, передбачає доведення в сукупності фактів, які свідчать про існування таких ризиків та наявності у підозрюваного можливості здійснення протиправних дій шляхом використання займаної посади.
При ухваленні рішення про відсторонення підозрюваної особи від займаної посади слідчим суддею повинні належним чином досліджуватись мотиви, наведені в клопотанні, правова підстава, а також оцінюватись ефективність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження поряд із наслідками такого застосування для інших осіб.
В клопотанні органу досудового розслідування не наведено конкретних фактів, які б підтверджували доводи органів досудового розслідування, що перебуваючи на займаній посаді підозрюваний ОСОБА_4 може знищити чи підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправним шляхом перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім того, як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалами ІНФОРМАЦІЯ_13 , надавався дозвіл на тимчасовий доступ та обшук до ІНФОРМАЦІЯ_2 , документи, які мають значення для досудового розслідування, та допитано свідків. Наведене спростовує висновки органу досудового розслідування про те, що підозрюваний, перебуваючи на займаній посаді, може вчинити дії, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України.
Відповідно до пункту 3 розділу 2.4 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07.02.2014 підставами для відмови в задоволенні клопотання про відсторонення підозрюваної особи від займаної посади є, здебільшого недостатність підстав для відсторонення підозрюваної особи від займаної посади, а також недоведеність існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину такого ступеня тяжкості, за умови вчинення якого може бути здійснено відсторонення від посади, а також недоведеність того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить висновку, що слідчий та прокурор не довели наявність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді, може негативно впливати на хід досудового розслідування, незаконним засобом впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших учасників, та протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Органом досудового розслідування не доведено, що без відсторонення підозрюваного від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудового розслідування виправдовують обмеження гарантованого ст.43 Конституції України права на працю підозрюваного, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 131, 132, 154-157, 309, 369-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026110000000302 від 24.03.2026 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1