06 травня 2026 рокуСправа № 495/1752/26
Номер провадження 2/495/2119/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Мишка В.В.
при секретарі судового засідання Федорової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Сакалюк Дмитро Васильович, який діє в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України, 05.03.2026 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 200 000 грн. та судових витрат по оплаті судового збору.
1.Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02 квітня 2025 року, водій ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ», номерний знак № НОМЕР_1 по вул. Центральній в с-щі Березанка Миколаївської області, допустив зіткнення з парконом буд. №184. Внаслідок цієї ДТП, пасажир автомобіля «ВАЗ», номерний знак № НОМЕР_1 - ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Відповідальною особою за завдані збитки та скоєння ДТП є Відповідач, що підтверджується вироком Березанського районного суду Миколаївської області в кримінальній справі №469/801/25 від 24.07.2025 року.
На момент ДТП у Відповідача поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був відсутній.
Ч 2 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон) говорить що, у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов'язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламенту виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи.
Оскільки, Відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то після вищезазначеної події, потерпіла, а саме дочка загиблого ( ОСОБА_3 ), через свого представника, подала заяву до МТСБУ з метою отримати належне відшкодування моральної шкоди.
В даному випадку Позивач зобов'язаний згідно з чинним законодавством здійснити регламентну виплату потерпілій, тому Позивачем вищевказана заява була прийнята та здійснено дії по виплаті відшкодування.
Ч.3 ст. 25 Закону, говорить, що страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).
Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах. Отже: 8 000 грн х 25 = 200 000 грн.
Право на отримання відшкодування моральної шкоди має дочка загиблого - ОСОБА_3 . Зазначена сума 200 000 грн. була перерахована двома платежами на рахунок останньої, що підтверджується наказом, довідкою №1 від 25.08.2025 року, наказом, довідкою № 2 від 03.09.2025 року та Платіжними інструкціями №27866 та №28008.
2. Процесуальні дії у суді
Позов надійшов 05.03.2026.
06.03.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив здійснити розгляд справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та розгляду справи, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3. Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 02 квітня 2025 року, водій ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ», номерний знак № НОМЕР_1 по вул. Центральній в с-щі Березанка Миколаївської області, допустив зіткнення з парконом буд. №184. Внаслідок цієї ДТП, пасажир автомобіля «ВАЗ», номерний знак № НОМЕР_1 - ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Відповідальною особою за завдані збитки та скоєння ДТП є Відповідач, що підтверджується вироком Березанського районного суду Миколаївської області в кримінальній справі №469/801/25 від 24.07.2025 року.
На момент ДТП у Відповідача поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був відсутній.
Ч 2 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон) говорить що, у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов'язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламенту виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи.
Оскільки, Відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то після вищезазначеної події, потерпіла, а саме дочка загиблого ( ОСОБА_3 ), через свого представника 18 квітня 2025 подала заяву до МТСБУ з метою отримати належне відшкодування моральної шкоди.
27.11.1999 року ОСОБА_4 , уклала шлюб з ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В даному випадку Позивач зобов'язаний згідно з чинним законодавством здійснити регламентну виплату потерпілій, тому Позивачем вищевказана заява була прийнята та здійснено дії по виплаті відшкодування.
Ч.3 ст. 25 Закону, говорить, що страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).
Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах. Отже: 8 000 грн х 25 = 200 000 грн.
Право на отримання відшкодування моральної шкоди має дочка загиблого - ОСОБА_3 . Зазначена сума 200 000 грн. була перерахована двома платежами на рахунок останньої, що підтверджується наказом, довідкою №1 від 25.08.2025 року, наказом, довідкою № 2 від 03.09.2025 року та Платіжними інструкціями №27866 та №28008.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала особи шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1.статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 23.1статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок відшкодування шкоди, пов'язаною із смертю потерпілого.
Зокрема, у пункті 27.1. зазначено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 27.2. страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідо до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.
Враховуючи, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, його вина у настанні дорожньо-транспортної пригоди встановлена вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 24.07.2025 року, а МТСБУ в силу вимог статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 25.08.2025 та 03.09.2025 здійснило регламентну виплату потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді особі ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про те, що позивач має право зворотної вимоги у порядку частини першої статті 1191 ЦК України.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності , суд робить висновок про наявність підстав для задоволення регресної вимоги позивача до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування в розмірі 200 000 грн.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у сумі 3 328 гривень.
На підставі положень ст.ст. 11, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, ст.ст. 526, 533, 536, 554, 610, 612, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд,-
Ухвалив:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір у розмірі 3 328 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складений 07.05.2026 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя Віталій МИШКО