06 травня 2026 рокуСправа № 495/521/22
Номер провадження 1-кс/495/788/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
24.04.2026 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 (далі по тексту - заявник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із клопотанням про скасування арешту майна.
Так, заявник просить слідчого суддю: скасувати арешт, у вигляді заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:001:1260, загальною площею 0,092 га, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Будацька коса, який накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 від 16.02.2023 року по справі №495/521/22, провадження №1-кс/495/300/2023.
Дана заява мотивована тим, що 19.01.2022 до ЄРДР внесено відомості за №12022166240000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, за фактом виявлення підробки розпорядження райдержадміністрації.
Станом на теперішній час, минуло вже 4 (чотири) роки та у подальшому застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту відпала потреба. Оскільки, за період з 19.01.2022, тобто за 4 роки у кримінальному провадженні №12022166240000014 жодній особі не повідомлено про підозру, майно речовим доказом не визнавалося, слідів злочину на собі не зберегло, у цивільному чи господарському порядку заявник з відповідним позовом до власника арештованого майна не звертався та не оскаржував право власності на вказане майно. Власник земельної ділянки - добросовісний набувач, оскільки придбав ділянку за договором купівлі-продажу.
На даний час, з моменту початку досудового розслідування минуло більше 4 років, а з моменту накладення слідчим суддею арешту - більше трьох років, водночас жодних процесуальних дій щодо даного майна не вчинялося, у зв'язку з чим, вважаємо, що існують всі підстави для скасування заходів забезпечення, оскільки відпала потреба у подальшому зберіганні даного майна.
Дані обставини і стали підставою для звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді.
У судовому засідання заявник - адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 клопотання про скасування арешту майна підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, зазначивши, що його доводи ґрунтуються на припущеннях, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження, з якими адвокат не ознайомлений. Вказував, що досудове розслідування триває та є складним з огляду на кількість осіб, причетність яких підлягає встановленню. Крім того, прокурор звернув увагу, що сам ОСОБА_5 неодноразово у судові засідання не з'являвся, пояснень не надав, а обставини набуття ним спірної земельної ділянки, зокрема за відсутності офіційного працевлаштування, залишаються нез'ясованими.
Дослідивши клопотання заявника про скасування арешту майна, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року по справі № 495/521/22 (номер провадження 1-кс/495/300/2023) клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022166240000014 від 19.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України - задоволено частково. Заборонено відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:001:1260 загальною площею 0,092 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Будацька коса. У задоволенні клопотання в частині заборони користування та розпорядження земельною ділянкою - відмовлено.
На даний час заявник просить скасувати арешт, у вигляді заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:001:1260, загальною площею 0,092 га, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Будацька коса.
За твердженням заявника, з моменту початку досудового розслідування минуло більше 4 років, а з моменту накладення слідчим суддею арешту - більше трьох років, водночас жодних процесуальних дій щодо даного майна не вчинялося, у зв'язку з чим, вважаємо, що існують всі підстави для скасування заходів забезпечення, оскільки відпала потреба у подальшому зберіганні даного майна.
Між тим у судовому засіданні, прокурор зазначив, що досудове розслідування триває та є складним з огляду на кількість осіб, причетність яких підлягає встановленню.
Відповідно до ч.1 ст.174 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженню № №12022166240000014 від 19.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України триває, здійснюються необхідні слідчо-розшукові дії, тому на даний час відсутні підстави, які б свідчили про можливість скасування арешту з вище зазначеного майна та таке скасування може зашкодити дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні такого клопотання.
Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість тверджень органу досудового розслідування з приводу обставин підозри вчинення кримінального правопорушення та врахувавши положення ст.ст.167, 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, так як матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та не упередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і знищенню чи пошкодженню даного майна.
Крім того, накладення арешту на майно відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Тобто, суд наклав арешт на майно, як на таке, що має відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Накладення арешту також є обґрунтованим до моменту з'ясування всіх обставин у кримінальному провадженні, з метою недопущення його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Настання будь-яких негативних наслідків в результаті накладення арешту, які б переважали інтереси держави у цьому кримінальному провадженні, з матеріалів кримінального провадження не вбачається та заявником не доведено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя на даний час не вбачає підстав для скасування арешту з вказаного в клопотанні майна, яке має суттєве значення для проведення подальшого об'єктивного, повного та неупередженого досудового розслідування, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні
Також необхідно звернути увагу, що арешт застосовано лише у частині заборони відчуження земельної ділянки з метою збереження доказової бази, та для створення збереженості тих об'єктів, збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню. На переконання слідчого судді, вказаний захід забезпечення застосовано із дотриманням принципу найменшого втручання у право власності, окільне не обмежує права користування цією земельною ділянкою.
Крім цього, заявник не довів необхідність скасування арешту з майна, яке арештовано з метою збереження речового доказу та проведення відповідних слідчих дій, що і підтвердив прокурор під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи норми діючого законодавства, з огляду на те, що на теперішній час не відпала потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 170, 174, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала, у відповідності до положень статті 309 Кримінального процесуального кодексу України, оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 08.05.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8