Справа № 481/310/26
Провадж.№ 1-кс/481/173/2026
06.05.2026 року Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ( в режимі відеокоенференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152270000060 від 10.03.2026 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.5 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України,
Установив:
05.05.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152270000060 від 10.03.2026 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2026 за № 12026152270000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч.1 т.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2026 в вечірній час, ОСОБА_8 перебував на території СТОВ «Відродження», розташованого в селищі Казанка, Казанківської ТГ, Баштанського району, Миколаївської області, де збирав гілля в лісосмузі. В ході збирання гілля, біля одного з дерев ОСОБА_8 виявив полімерний пакет, при відкритті якого, всередині останній виявив вибуховий пристрій, а саме - ручну осколкову гранату виробництва Фінляндії (з підривачем типу «VRT JVA 1634»), та в цей час, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на придбання даного вибухового пристрою, з метою подальшого його зберігання, без передбаченого законом дозволу, у зв'язку з чим, останній взяв даний вибуховий пристрій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання вибухового пристрою, для власних цілей, ОСОБА_4 , порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, достовірно знаючи, що у нього відсутній дозвіл на придбання та зберігання вибухового пристрою, розуміючи, що ручна осколкова граната виробництва Фінляндії (з підривачем типу «VRT JVA 1634»), є вибуховим пристроєм, та її необхідно у встановленому законом порядку здати до відповідних органів влади, взяв зазначений вибуховий пристрій та того ж дня приніс його до домоволодіння за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де помістив до речового ящика, що влаштований у скутері, на території домоволодіння, тобто незаконно придбав зазначений вибуховий пристрій, без передбаченого законом дозволу, та в подальшому зберігав його за місцем проживання до 09.03.2026.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2026, близько 19:40 години, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на автомобілі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_10 , приїхали до домоволодіння свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де останній перебував на території господарчого подвір'я, розташованого позаду будинку.
Припаркувавши автомобіль біля огородженої території господарчого подвір'я домоволодіння, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли з автомобіля, при цьому, ОСОБА_9 залишився біля автомобіля, а ОСОБА_10 підійшов до огорожі домоволодіння (у виді сітки «рабиця»). Перебуваючи біля території вказаного домоволодіння, зазначені особи почали поводили себе грубо, нахабно, гучно, чим заважали родині ОСОБА_4 відпочивати, на зауваження не реагували. У зв'язку з цим, між ОСОБА_4 , який перебував на території господарчого подвір'я, та ОСОБА_9 , який перебував біля автомобіля за територією даного домоволодіння (за огорожею у виді сітки «рабиця»), на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин відбулася словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою реалізації злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_9 , дістав з речового ящика, що влаштований у скутері, який знаходився на цьому ж господарчому подвір'ї, ручну осколкову гранату виробництва Фінляндії (з підривачем типу «VRT JVA 1634»), яка є вибуховим пристроєм, після чого, з метою привести її в дію, вирвав кільце з гранати, яку тримав в руці, та, діючи умисно, маючи на меті та бажаючи настання наслідків у виді смерті ОСОБА_9 , діючи способом, небезпечним для життя багатьох осіб, усвідомлюючи, що на близькій відстані від ОСОБА_9 перебуває ОСОБА_10 та внаслідок його дій може бути створена загроза життю та здоров'ю останнього, кинув зазначений вибуховий пристрій в напрямку ОСОБА_9 , який перебував за парканом поряд з припаркованим автомобілем марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого стався вибух.
Внаслідок розриву ручної осколкової гранати виробництва Фінляндії (з підривачем типу «VRT JVA 1634»), яка є вибуховим пристроєм, постраждав ОСОБА_9 , отримавши тілесні ушкодження у виді уламкового поранення лівого плеча та правої ноги, голови ліворуч. Окрім того, внаслідок розриву ручної осколкової гранати виробництва Фінляндії (з підривачем типу «VRT JVA 1634»), яка є вибуховим пристроєм, пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_10 .
Таким чином, ОСОБА_4 з незалежних від його волі обставин, не зміг довести свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, до кінця.
10.03.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 10.03.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч. 2 ст. 115 КК України.
30.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, про те що він підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто, вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, тобто, вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12026152270000060 - закінчується 08.05.2026 р.
05.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026152270000060 продовжено до трьох місяців.
Необхідно виконати наступний обсяг слідчих дій: - отримати висновки судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_4 - ознайомити з матеріалами досудового розслідування потерпілого, підозрюваного, захисника; - за наявності підстав пред'явити підозрюваному остаточну підозру; - виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України. Вирішити питання щодо складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обставинами, що перешкоджали проведенню та завершенню здійснення вказаних процесуальних дій раніше, є: складність кримінального провадження , тривале лікування потерпілого, що унеможливлювало проведення експертиз. Наразі досудове розслідування триває, разом з цим, на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на більш м'який не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у продовженні строків тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , яка пов'язана з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Заперечував щодо заміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного і його захисника перевіривши матеріали кримінального провадження, прихожу такого висновку.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 - п.5.ч.2 ст. 115 та ч.1 ст.263 КК України, доведено наданими слідчим доказами кримінального провадження: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202615227000060 від 10.03.2026 року, рапортом чергового ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Макатьора від 09.03.2026 року, протокол огляду місця події від 10.03.2026 року, актом перевірки об'єктів на наявність вибухових матеріалів від 10.03.2026, протоколом проведення слідчого експерименту від 10.03.2026 із свідком ОСОБА_10 , протоколом огляду від 10.03.2026 під час якого ОСОБА_11 добровільно видав два уламки, вилучені під час його оперування, висновком експерта № КСЕ-19/112-26/3192 від 27.03.2026, протоколом слідчого експерименту від 01.04.2026 із участю ОСОБА_9 , вказують на встановлення слідчим події, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115 та ч.1 ст.263КК України.
10.03.2026 в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15- п.5 ч.2 ст.115 КК України затриманий ОСОБА_4 . Того ж дня йому повідомлено про підозру.
Ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.03.2026 застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на тридцять днів, починаючи з моменту його затримання, тобто з 10 березня 2026 року 03:02 години до 08 квітня 2026 року 03:02 години включно.
30.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, про те що він підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто, вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, тобто, вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Як вказує прокурор, закінчити розслідування до 08.05.2026 не представляється можливим, у зв'язку з тим, що до направлення кримінального провадження в порядку ст. 291 КПК України необхідно виконати наступний обсяг слідчих дій: Проте, закінчити розслідування до зазначеного строку не представляється можливим, у зв'язку з тим, що до направлення кримінального провадження в порядку ст. 291 КПК України необхідно виконати наступний обсяг слідчих дій: - провести судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості заподіяних потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень; - отримати висновок судово-медичної експертизи щодо потерпілого ОСОБА_9 ; - отримати висновок судово-медичної експертизи, яку призначено з метою встановлення наявності в крові/сечі потерпілого ОСОБА_9 етилового спирту та/або наркотичних засобів; - отримати висновок судово-медичної експертизи, яку призначено з метою встановлення наявності в крові/сечі підозрюваного ОСОБА_4 етилового спирту та/або наркотичних засобів; -ознайомити з матеріалами досудового розслідування потерпілого, підозрюваного, захисника; - за наявності підстав пред'явити підозрюваному остаточну підозру; - виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України. Вирішити питання щодо складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. А тому виникла необхідність у вирішенні питання про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
При цьому, на думку слідчого судді, прокурором доведено продовження існування ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , може опосередковано вказувати на можливість, покинути останнім місця постійного проживання та можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Даний ризик був установлений слідчим суддею при вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, і він продовжує існувати на даний час.
Зі змісту положень частини п'ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованих злочинів, тяжкість можливого покарання, наявність такого ризику як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Також, судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказаний ризик, що встановлений ухвалою суду про застосування запобіжного заходу від 12.03.2026 не зменшився.
Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлений ризик виправдовує тримання особи під вартою, що також доведено слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.06.2026 року.
Слідчий суддя, відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вважає безпідставним визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , спричинив тілесні ушкодження іншій людині.
Керуючись ст.176-178,183,194,196,197, 205,369-372 КПК України, слідчий суддя
Постановив:
Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.5 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 червня 2026 року .
Ухвала про продовження строку тримання під вартою діє до 08.06.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали проголошений о 10:00 год. 08.05.2026 р. в залі судових засідань в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.
Слідчий суддя