29 квітня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бежів Черняхівського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік,
Вказаним вироком встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування час і місці, але не пізніше 22.01.2024, у ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, реалізуючи який, він за невстановлених слідством обставин замовив для придбання на веб-платформі для он-лайн оголошень "Olx" у ОСОБА_8 в мережі Інтернет мобільний телефон марки "Iphone" моделі "11 Pro 512 GB" ІМЕІ: НОМЕР_1 чорного кольору з доставкою до відділення сервісу доставки "Нова пошта" № 1 за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135.
22.01.2024 приблизно о 19-й годині ОСОБА_6 , заздалегідь підготувавши макет телефону "Iphone" моделі "11 Pro", прибув до відділення сервісу доставки "Нова пошта" № 1 за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135 та звернувся до фахівця ОСОБА_9 , щоб отримати своє замовлення, повідомивши їй номер експрес накладної 20400372815792 та попросив надати для огляду посилку, в якій знаходився мобільний телефон марки "Iphone" моделі "11 Pro 512 GB" ІМЕІ: НОМЕР_1 чорного кольору.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом та метою, шляхом обману фахівця (оператора) відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", непомітно для останньої, здійснив підміну мобільного телефон марки "Iphone" модель "11 Pro 512 GB", ІМЕІ: НОМЕР_1 , підклавши замість справжнього смартфону підробку, після чого відмовився отримувати посилку. Заволодівши вищевказаним мобільним телефоном, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального проступку зник.
Своїми умисними, протиправними діями обвинувачений завдав майнові збитки потерпілому ОСОБА_8 в сумі 14 250,00 грн та вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч.1 ст.190 КК України призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025, остаточно призначити для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін. Також просить дослідити матеріали кримінального провадження.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, помилково не застосував положення ч.4 ст.70 КК України. Наголошує, що ОСОБА_6 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Звертає увагу, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим 22.01.2024, тобто до ухвалення вищевказаного вироку, отже на момент ухвалення оскаржуваного вироку ОСОБА_6 мав невідбуте покарання у виді 5 років позбавлення волі. Вказує на помилкове посилання суду на те, що ОСОБА_6 в силу ст.89 КК України є раніше несудимою особою та відсутність підстав для застосування ст.71 КК України і врахування вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025, адже на момент постановлення оскаржуваного вироку, рішення від 18.02.2025 не набрало законної сили і щодо нього здійснюється апеляційний перегляд.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в ч.ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025 ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі.
В подальшому, вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.08.2025 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначено остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Також ухвалою Київського апеляційного суду від 10.03.2026 вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025 змінено в частині призначеного покарання та вирішено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Таким чином колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності призначення ОСОБА_6 покаранняна підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025, оскільки у покарання, призначене вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.08.2025 ОСОБА_6 вже було зараховано покарання, призначене вироком Дніпровського Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2025.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2025 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3