Справа №752/534/26Головуючий у І інстанції: Токман Ю.Ф.
Провадження №33/824/2266/2026
28квітня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 05березня 2026 року,
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня2026рокуОСОБА_2визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Не погоджуючись зданим рішенням суду, захисник ОСОБА_8подавапеляційну скаргу,в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження відносно ОСОБА_2 закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що як вбачається з листа УПП у м. Києві від 20.02.2026 №350-оз/41/11/2/02-2026 (копія додавалась до пояснень від 27.02.2026), 29.12.2025 року, тобто на 10-й день після ДТП, ОСОБА_2 звернулася до УПП із скаргами на дії працівників поліції, які зареєстровані за вхідними номерами №К-8173 та №К-22179, проте УПП у м. Києві не вжило жодних заходів для збереження відеозаписів з нагрудних камер, пославшись у відповіді на сплив 30-денного строку зберігання.
Апелянт стверджує, що внаслідок бездіяльності поліції та суду, сторона захисту була позбавлена можливості довести факт порушення процедури складання протоколу, факт викривлення схеми ДТП та фактичного розташування транспортних засобів після зіткнення.
Крім цього,просить також врахувати, з матеріалів справи вбачається, що ДТП сталось внаслідок порушення водієм автомобіля «Renault Express» ОСОБА_4 п.15.9 ПДР України, який,зупинивши свій транспортний засіб у вузькому проїзді, цим самим створив перешкоду для проїзду інших транспортних засобів. Також звертає увагу, що ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні свого автомобіля, мав об'єктивну можливість попередити зіткнення шляхом подачі звукового сигналу відповідно до п.9.5 ПДР, проте цього не зробив.
Стверджує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не було надано можливості ознайомитися з матеріалами та надати пояснення щодо викладених обставин, що є порушенням ст.268 КУпАП.
За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження відносно ОСОБА_2 закрити, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду, до суду не з'явилися, натомість від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання, у якому просив здійснювати розгляд провадження без його участі та ОСОБА_2 .
З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести її розгляд за відсутності учасників судового провадження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За встановлених судом обставин ОСОБА_2 визнана винуватою у тому, що вона 19 грудня 2025 року о 08 год.45 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр. Голосіївський, 59Б, проявила неуважність, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Renault Express», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував в нерухомому стані, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_5 порушила вимоги п.2.3б, 13.1 ПДР України, тобто вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Свій висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтував наявними у матеріалах справидоказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544857 від 19.12.2025 року, даними схеми місця ДТП, на якій відображено розташування транспортних засобів, письмовими поясненнями учасників ДТП, а також поясненнями ОСОБА_4 , які він надав в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано дійшов висновку про порушення ОСОБА_2 п.2.3б, 13.1 ПДР України, що стало причиною настання дорожньо-транспортної пригоди та спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не спростовується такий висновок суду і апеляційними доводами захисника ОСОБА_8 про те, що причиною зіткнення транспортних засобів стало порушення водієм ОСОБА_4 п.15.9 ПДР, який зупинив автомобіль у забороненому для цього місці, що створило перешкоду у вузькому проїзді та унеможливило безпечне маневрування інших учасників руху.
Такі доводи захисника є необґрунтованими.
Згідно п.2.3бПДР, який ставиться у провину ОСОБА_8 , для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як вбачається з матеріалів справи, саме водій ОСОБА_8 рухаючись прямо, порушилаприписи п.13.1 ПДР, а саме не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення керованого нею транспортного засобу з автомобілем ОСОБА_6 , який перебував в нерухомому стані.
Як вірно у своїй постанові зазначив суд першої інстанції, те, що ОСОБА_4 припаркував свій автомобіль з порушенням вимог ПДР, не виключає наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення та не звільняє її від відповідальності.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що Управління патрульної поліції не забезпечило збереження відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Сам по собі факт відсутності відеозапису не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення чи недоведеність вини особи,оскільки відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Поряд з тим, апелянт стверджує, що сторона захисту була позбавлена можливості довести факт порушення процедури складання протоколу, факт викривлення схеми ДТП та фактичне розташування транспортних засобів після зіткнення.
Такі доводи також не свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення, оскільки ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_8 мали можливість у встановлені законом строки оскаржити дії працівників поліції щодо порушення ними Інструкції, яка регулює оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Даних про те, що такі дії працівників поліції були визнані неправомірними, матеріали справи не містять.
Доводи захисника ОСОБА_8 з приводу того, що при складанні протоколу відносно ОСОБА_2 , їй не було надано можливості ознайомитися з матеріалами та надати пояснення у повному обсязі, що є порушенням ст.268 КУпАП, не відповідають дійсності, оскільки як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 ознайомлювалась з протоколом про адміністративне правопорушення та підписувала його, та надала письмові пояснення, які наявні в матеріалах справи.
Також суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що ОСОБА_2 мала можливість з'явитись як до суду першої, так і апеляційної інстанції, та реалізувати своє правонадати пояснення щодо обставин виникнення ДТП, проте скористатись своїм правом не забажала.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону, про які зазначається в поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня2026 року, ОСОБА_7 визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз