479/1313/25
6/479/14/26
30 квітня 2026 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Мардар Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в цивільну справу №479/1313/25 за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,
учасники справи:
стягувач ОСОБА_2 ,
боржник ОСОБА_1 ,
представник боржника адвокат Дулдієр Н.С.,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, судового наказу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2025 року у справі №479/1313/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , 2012 року народження. Заяву мотивовано тим, що дитина постійно проживає разом із батьком, повністю який її утримує, а тому за змістом ст.160 ЦПК України, ст.181 СК України, саме ОСОБА_1 утримує дитину та несе всі витрати, пов'язані з таким утриманням, тому саме йому належить право вимагати сплати аліментів та, відповідно, у нього відсутній обов'язок сплачувати аліменти матері дитини. У зв'язку з чим, заявник вимушений звернутися до суду.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви, просила їх задовольнити, уточнила вимоги щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа від 01 грудня 2025 року, а не судового наказу.
В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення вимог заяви ОСОБА_1 ..
Згідно положень ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Вислухавши представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 26 серпня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області 19 грудня 2016 року розірвано.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеської області 24 червня 2015 року.
07 січня 2026 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист у цивільній справі №479/1313/25 ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Даними Витягу з реєстру територіальної громади підтверджується, що ОСОБА_3 , 2012 року народження, зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Даними довідки Бурилівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області за вих..№17-02/35/149 від 06 квітня 2026 року, з 12 березня 2026 року до теперішнього часу ОСОБА_3 , 2012 року народження, проживає без реєстрації із батьком ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_2 .
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч.1 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч.2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Відповідно до ст.432 ЦК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Згідно з п. 1 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).
Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.
Як роз'яснено у Інформаційному листі, підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25 вересня 2015 року необхідно звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що заявником в даному випадку обрано вірний спосіб захисту порушеного права, оскільки відсутні будь-які нововиявлені обставини, а наявні свідчать про відсутність боргових зобов'язань у батька ОСОБА_1 на теперішній час.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Аналіз вказаної норми СК України свідчить, що право на звернення до суду із вимогами про стягнення аліментів належить лише особі, з якою проживають діти та яка забезпечує умови їх проживання.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що донька - ОСОБА_3 на даний час проживає разом із ним та перебуває на його утриманні.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Проживання дитини разом із заявником, повне утримання ним своєї дитини в силу закону, а саме ст.ст.180, 181 СК України, виключає наявність у боржника обов'язку сплачувати на користь стягувача аліменти на утримання цієї ж дитини.
Вказані обставини та наявні у справі докази стороною стягувача не спростовані.
В даному випадку стягнення із заявника аліментів на підставі виконавчого листа в примусовому порядку на утримання дитини, яка і так ним утримується до теперішнього часу, не відповідає принципам законності та справедливості.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відсутність у ОСОБА_1 обов'язку сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , у відповідності до положень ст.432 ЦПК України, є підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа від 01 грудня 2015 року у справі №479/1313/25 (2/479/670/25), виданого Кривоозерським районним судом Миколаївської області, а тому наявні обґрунтовані підстави для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.160, 173, 352-354, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Виконавчий лист Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року у справі №479/1313/25 (2/479/670/25) про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено - 30 квітня 2026 року.