Єдиний унікальний номер 719/309/26
Номер провадження 2-а/719/3/26
про залишення адміністративного позову без руху
08 травня 2026 року м. Новодністровськ
Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Цицак В.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -
06 травня 2026 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, який сформований в системі «Електронний суд» 05 травня 2026 року.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, позивач не надав відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи (відповідача).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій, в підтвердження чого надав посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.02.2025р.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019р. по справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) вказано, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тобто, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. по справі №545/1149/175-ц (провадження №14-170цс19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018р. по справі №490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024р. по справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначено, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав». Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
В даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.
Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 не звільнений від обов'язку сплатити судовий збір за подання позовної заяви до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
18 березня 2020р. Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову по справі № 543/775/17, згідно якої прийнято рішення відступити від висновку Верховного Суду України від 13.12.2016р. по справі № 306/17/16-а, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328, 00 грн., відтак розмір судового збору за одну позовну вимогу становить 665, 60 грн.
У ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вказано, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній заявив вимоги про скасування 42 постанов про накладення адміністративного стягнення, тобто, заявлено 42 самостійні вимоги немайнового характеру, за кожну з яких має бути сплачено судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, приходжу до висновку, що позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 22364, 16 грн. (665, 60 грн. *0,8*42) за наступними реквізитами: отримувач коштів: Чернів.ГУК/ Новодністровська ТГ/22030101, код за ЄДРПОУ 37836095; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, номер рахунку: UA928999980313111206000024367; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ позивача чи назва установи, організації позивача), Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві, заявляючи клопотання про поновлення процесуального строку на подання позову, ОСОБА_1 вказує суперечливі дані щодо отримання інформації про оскаржувані постанови, а саме «дізнався 13.03.2025р. шляхом отримання пдф варіантів постанов на електронну скриньку» / «27.04.2026р. адвокат надіслав документи на електронну скриньку».
Відтак, для уникнення суперечностей позивачу слід уточнити дату та спосіб отримання інформації про оскаржувані постанови із наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Отже вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків шляхом подання в суд відомостей про електронний кабінет учасників справи; документа, який підтверджує сплату судового збору, та уточнення інформації щодо підстав поновлення процесуального строку на подання позову і докази поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного, керуючись ст.160-161, 169, 241-243, 248, 250-251, 256, 294 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, надавши десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя