Ухвала від 07.05.2026 по справі 398/166/26

Справа №: 398/166/26

провадження №: 1-кс/398/571/26

УХВАЛА

Іменем України

"07" травня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000066 від 11.01.2026 року, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, неодруженого, який немає на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області звернувся до суду із зазначеним клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Клопотання обґрунтоване тим, що 10.01.2026 о 19 годині 58 хвилин ОСОБА_5 , в порушення вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України (п.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії) не мав при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, здійснював рух транспортним засобом автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_1 по головній дорозі проспекту Соборному, міста Олександрія, Кіровоградської області.

Досягнувши, на той час, нерегульованого перехрестя з другорядною дорогою вулицею Студентська у місті Олександрії, Кіровоградської області, водій ОСОБА_5 , проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху та грубо порушуючи вимоги п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) (п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год; п. 12.9 Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил), позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.

Під час руху, ОСОБА_5 , в порушенні вимог п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; п. 12.9 (б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 (Обмеження максимальної швидкості), 3.31 (Зона обмеження максимальної швидкості) або …. ), здійснював рух з перевищенням максимально допустимої швидкості руху на даній ділянці проїзної частини, легковажно сподіваючись на відвернення негативних наслідків, продовжив рух прямо та маючи реальну можливість завчасно виявити на проїзній частині автомобіль CITROEN BERLINGO реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по другорядній дорозі вулиці Студентська перетинаючи перехрестя з проспектом Соборний, міста Олександрія, Кіровоградської області, не вжив елементарних заходів забезпечення безпеки дорожнього руху, щодо зменшення швидкості руху свого автомобіля та не відмовився від здійснення виїзду на вищевказане перехрестя, а навпаки продовжив рух по ньому, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем CITROEN BERLINGO реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 .

Тобто, ОСОБА_5 , не вчинив дій, які полягали у зменшенні швидкості свого руху, а навпаки згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №196/26-27 від 18.03.2026 року, дії водія VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з фактом даної дорожньо-транспортної пригоди та невідповідності вимогам п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 51 від 20.03.2026 у пасажира автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маються тілесні ушкодження у вигляді: крайового перелому основи 1 п'ясткової кіски праворуч, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними в момент спричинення, але викликають тривалий розлад здоров'я строком понад 21 добу.

Дії, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кваліфіковано, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.

30.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Метою застосування запобіжного заходу є не тільки забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, також метою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування.

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України наразі триває, а тому введення бойових дій на окремих у т.ч. тимчасово окупованих територіях, обмежують органи влади та правоохоронні органи в можливості у повній мірі виконувати свої функції, зокрема щодо здійснення контролю за виконанням підозрюваним своїх обов'язків насамперед у випадку не застосування до нього будь-якого запобіжного заходу.

Беручи до уваги вищевикладене, та те, що на даний час підозрюваний ОСОБА_5 , зможе безперешкодно залишити місце свого фактичного проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом не застосування запобіжного заходу.

Термін обґрунтована підозра, згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України »від 21.04.2011 року, означає що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Практика ЄСПЛ зокрема у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року виходить з того, що арешт або тримання під вартою є завжди виправданим, оскільки тримання під вартою має сприяти попередньому розслідуванню.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а тому застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків та запобігти передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, вказавши на обґрунтованість пред'явленої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, клопотання просив вирішити на розсуд суду. Просив суд взяти до уваги те, що він є рідним братом потерпілого, приймає активну участь у його житті, в них відсутні будь-які неприязні стосунки. Крім того зазначає, що жодним чином не збирається переховуватися від органів досудового розслідування та суду, прибував за кожним викликом слідчого.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000066 від 11.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_5 30.03.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, підозрюваним не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України на слідчого суддю покладені обов'язки встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і на які вказує слідчий, недостатність більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» розуміється обґрунтована ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

З наданих матеріалів вбачається демонстрація підозрюваним поведінки щодо дотримання усіх покладених на нього обов'язків, а також відсутні будь-які факти, які би свідчили про наміри чи підготовку перешкоджанню досудовому розслідуванню. ОСОБА_5 не одружений, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює охоронцем в магазині «Маркетопт», є військовослужбовцем, котрий з 13.04.2022 року по 19.04.2025 року перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

У зв'язку із вказаними обставинами, суд вважає, що ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається у клопотанні слідчий та прокурор у судовому засіданні, свого підтвердження не знайшов, тому, у конкретному випадку, в цілому, є недоведеною необхідність застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання відносно підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погодженому прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000066 від 11.01.2026 року, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити в повному обсязі.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
136355740
Наступний документ
136355742
Інформація про рішення:
№ рішення: 136355741
№ справи: 398/166/26
Дата рішення: 07.05.2026
Дата публікації: 11.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.05.2026)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
Дата надходження: 19.05.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
20.02.2026 14:00 Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
07.05.2026 10:00 Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області