Справа № 405/3869/25
провадження № 1-кп/405/186/25
08.05.2026 м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12024121010002692 від 22 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України,
клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою,
встановив:
У провадженні Подільського районного суду міста Кропивницького знаходиться кримінальне провадження № 12024121010002692 від 22 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказав що стороною обвинувачення не встановлено обставин, що вказують на збут наркотичних засобів обвинуваченим, обвинувачений не має суспільної небезпеки та має міцні соціальні зв'язки.
Обвинувачений підтримав позицію захисника та просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 12.03.2026 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.05.2026 року з визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 266 240 гривень.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи особистість ОСОБА_5 та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення суд встановив наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яке може бути до нього застосоване у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вбачається в тому, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то суд погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу на свідків.
Враховуючи, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, на даний час протиправні дії обвинуваченого викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою та свідчать про те, що його належна поведінка під час судового розгляду справи не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Отже, на даний час наявні достатні підстави вважати, що стосовно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи (домашній арешт), не забезпечать запобігання встановленим ризикам та не забезпечать належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Так, суд вважає, що прокурор довів, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, на які вказує прокурор у клопотанні.
Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик обвинуваченого ОСОБА_5 суд робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а застосування цілодобового домашнього арешту не буде ефективним запобіжним заходом, який спроможний забезпечити його належну процесуальну поведінку, та не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Враховуючи викладене підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення ОСОБА_5 застави у розмірі 266 240 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися без дозволу суду; утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 197 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 08.05.2026 до 06.07.2026 включно.
Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA768201720355219001015002505, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 06.07.2026 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися без дозволу суду;
- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 06 липня 2026 року включно.
Копію ухвали надіслати в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_6