Справа № 404/13785/25
Номер провадження 2/404/5388/25
05 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропив ницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Української державної льотної академії, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 у грудні 2025 року звернувся до суду з позовом про стягнення з Української державної льотної академії, на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 97671,08 грн та спричинену моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на посаді завідуючого кафедри технологій та штучного інтелекту в авіаційних системах факультету авіаційного менеджменту Льотної академії Національного авіаційного університету. Наказом від 29.08.2025 року його було звільнено. Під час його знаходження у трудових відносинах з Льтною академією Національного авіаційного університету, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата в загальній сумі 102274,21 грн. В період знаходження у трудових відносинах з відповідачем по день звільнення йому була нарахована та невиплачена заробітна плата з компенсацією за невикористану відпустку в розмірі 48934,11 грн. Таким чином, загальний розмір невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, який повинен був виплатити відповідач складає 151208,32 грн. В день звільнення позивачу невиплачено заробітну плату, компенсації, за невикористану щорічну відпустку та допомогу на оздоровлення, тому звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 24).
Відповідачем подано відзив на позов (вх. № 12991 від 19.03.2026 року) в яких останнній зазначає, посада на якій перебував позивач на момент звільнення - виконуючого обов'язки завідуючого кафедри безпілотних технологій та штучного інтелекту в авіаційних системах факультету авіаційного менеджменту, згідно зі штатним розписом фінансувалася за рахунок коштів спеціального фонду. Спеціальний фонд Академії формується з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовується на фінансування у конкретно визначених цілях, (заробітна плата, тощо). До початку 2022 року, тобто до вторгнення РФ в Україну, Академія, як заклад могла заробляти кошти самостійно, оскільки обслуговувала аеропорти, організовувала навчальні польоти, ремонтувала техніку, надавала послуги з охорони та обслуговування літаків, які знаходились на збереженні в академії. Після початку широкомасшабної війни в Україну Академія перебуває у скрутному матеріальному становищі, зумовленому низкою важливих факторів. Зокрема, наповнення спеціального фонду академії різко знизилося у зв'язку із закриттям неба над Україною. Таким чином, з початку 2023 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати за рахунок спецфонду. Однак, незважаючи на скрутну фінансову ситуацію Українська державна льотна академія повністю погасила заборгованість по заробітній платі за вересень 2025 року та частково за жовтень, листопад 2025 року. У березні поточного року Академією погашено заборгованість по заробітній платі у розмірі 745,572 тис. грн. Заборгованість УДЛА по невиплаченій заробітній платі перед позивачем на день звільнення складала 48934,11 грн. Таким чином, є підстави вважати, що розмір заявленої позивачем вимоги є необґрунтовано завищеним, оскільки не відповідає принципу співмірності. Щодо моральної шкоди зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження завданих йому моральних та душевних страждань, як він вирахував саме суму у 20000,00 грн, а тому дана вимога задоволенню не підлягає (а.с.28-37).
В судове засідання позивач не з'явився, представником позивача подано до суду заяву (вх. № 21693 від 05.05.2026 року) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 48), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань до суду не подавав.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина третя статті 12 Цивільного процесуального кодексу України покладає на кожну сторону обов'язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що наказом Української державної льотної академії № 805/о від 29.08.2025 року № звільнено виконуючого обов'язки кафедри безпілотних технологій та штучного інтелекту в авіаційних системах факультету авіаційного менеджменту ОСОБА_1 з виплатою компенсації за невикористану щорічну відпустку за робочиц період 01.01.2025-31.08.2025 за 15 к.д. (а.с. 5).
Згідно довідки № 0108/1948 від 18.12.2025 року заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі згідно розподільчого балансу Льотної академії НАУ за 2023 рік, 2024 рік складає 102274,21 грн (а.с. 8).
Згідно довідки про одержані доходи та утримані податки № 109 від 18.12.2025 року заборгованість Української державної льотної академії по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період з березня 2025 року по серпень 2025 року складає 48934,11 грн (а.с. 9).
За період з листопада 2023 року по грудень 2023 року заборгованість по заробітній платі складає 37106,62 грн (довідка № 611 від 01 жовтня 2024 року; а.с.13), за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року заборгованість по заробітній платі складає 115803,14 грн (довідка № 612 від 01 жовтня 2024 року; а.с.14).
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 921-р від 13 жовтня 2023 року погоджено з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо реорганізації Національного авіаційного університету (код згідно з ЄДРПОУ 01132330) шляхом поділу його на державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки. Реорганізацію здійснити в межах бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки для підготовки кадрів (а.с. 10).
Льотна академія Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 37939527), була філією (відокремленим структурним підрозділом) Національного авіаційного університету, код ЄДРПОУ 01132330 (далі - НАУ, Університет), та входила до структури Національного авіаційного університету. У навчальному закладі йшов процес реорганізації, а саме, відокремлення Льотної академії НАУ від Національного авіаційного університету та утворення нового вищого навчального закладу - Української державної льотної академії України, на підставі розпорядження Міністерства освіти і науки України № 1249 від 13.10.2023 «Про реорганізацію Національного авіаційного університету». Наразі, Льотна академія НАУ як філія була припинена з 06.11.2024, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.55-56).
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома стаття 43 Конституції).
За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.
Роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (частина перша статті 47 Кодексу законів про працю України).
Разом з цим, за приписами статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім своєчасно не виплачено заробітну плату, а тому на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України підлягає стягненню і середній заробіток за період затримки розрахунку - але не більш як за шість місяців.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 .
Пунктом 2 розділу II Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи те, що позивач був звільнений із займаної посади 29.08.2025 року, останніми двома місяцями роботи, які мають бути включені до розрахунку, є липень 2025 року та серпень 2025 року, загалом 44 робочі дні, а тому середньоденна заробітна плата позивача складає 1176,76 грн. (49916,72 грн+1860,90 грн.:44 дні) / (22 дн.+22 дн.) ).
Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з 30.08.2025 року і по 28.02.2026 року (не більше як за шість місяців стаття 117 Кодексу законів про працю України) становить 152978,80 грн. (1176,76 грн. х 130 дн), з подальшим вирахуванням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку: з 30.08.2025 року і по 28.02.2026 року в сумі 152978,80 грн, що суд не вважає виходом за межі пзовних вимог, так як на день звернення до суду шестимісячний строк затримки виплати заробітної плати ще не настав.
Позивач також заявив до стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (стаття 23 Цивільний кодекс України).
Крім того, у частині першій статті 237-1 Кодексу законів про працю України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір відшкодування моральної шкод має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, з урахуванням наведених обставин, характеру страждань позивача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на роз'яснення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, суд вважає, що моральна шкода у розмірі 5000,00 грн є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілої особи.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених вимог.
Крім того, при зверненні суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні, моральної шкоди, позивачем сплачено судовий збір позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 47, 94, 97, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, статтями 10-13, 81, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , до Української державної льотної академії, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Української державної льотної академії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 152978,80 грн та спричинену моральну шкоду в сумі 5000,00 грн, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Українська державна льотна академія, код ЄДРПОУ 45826348, місцезнаходження: 25005, місто Кропивницький, вулиця Чобану Степана, будинок № 1.
Повний текст рішення суду складено 08.05.2026 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка