Справа № 386/67/26
Провадження № 1-р/386/3/26
08 травня 2026 року селище Голованівськ
Слідчий суддя Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді від 13.04.2026 по справі №386/67/26, провадження №1-кс/386/170/26, постановленої за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області та прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 30.03.2026 в порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та невиконанні ухвали суду по кримінальному провадженню №12025121110000511, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та на бездіяльність посадових осіб Голованівського РВП ГУНП у Кіровоградській області та прокурорів Голованівської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із клопотанням про роз'яснення ухвали слідчого судді від 13.04.2026 по справі №386/67/26, провадження №1-кс/386/170/26, шляхом направлення 27.04.2026 клопотання на електронну адресу суду, яке надійшло до суду 28.04.2026 о 10 год. 38 хв.
Заявниця зазначає, що у межах даного кримінального провадження слідчим суддею Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 постановлено ухвали за результатами розгляду скарг заявниці у справах: №386/67/26, провадження №1-кс/386/169/26 від 13.04.2026; №386/67/26, провадження №1-кс/386/170/26 від 13.04.2026; №386/67/26, провадження №1-кс/386/184/26 від 17.04.2026.
Аналіз зазначених ухвал свідчить про усталену правову позицію суду, згідно з якою заявниці відмовлено у визнанні потерпілою з мотивів відсутності права власності на майно, при цьому суд виходить із того, що вона діє в межах повноважень, наданих довіреностями №17 та №1569. Ключовим критерієм відмови фактично визначено відсутність права власності, тоді як критерій наявності чи відсутності шкоди судом самостійно не досліджувався. Водночас суд не надав самостійної оцінки фактичним обставинам взаємодії заявниці з особами, які діяли в приміщенні та від імені КП «БМБТІ». Як наслідок, в ухвалах суд дійшов висновку про відсутність шкоди без її самостійного дослідження, що, у свою чергу, стало підставою для відмови у наданні процесуальних відповідей у порядку ст. 220 КПК України. Зазначені висновки повторюються у судових рішеннях без належного мотивування, без аналізу доводів заявниці, без наведення причин їх відхилення та без урахування правових позицій, викладених судом апеляційної інстанції у межах даного кримінального провадження.
Всі три ухвали слідчого судді не містять належної оцінки та мотивованого відхилення доводів заявниці як щодо фактичних обставин справи, так і щодо її правового статусу та обсягу наданих їй повноважень. У всіх трьох ухвалах фактично застосовано підхід, за яким відсутність у заявниці права власності автоматично ототожнюється з відсутністю шкоди та, відповідно, статусу потерпілої. Водночас суд фактично замінив передбачений законом критерій «заподіяння шкоди» іншим, не передбаченим кримінальним процесуальним законом - «наявністю права власності», що свідчить про неправильне застосування норм процесуального права та звуження змісту ст. 55 КПК України.
Заявниця вважає такий підхід необґрунтованим і суперечить системному тлумаченню закону. Судом неправильно витлумачено правову природу представництва (довіреності).
Заявниця вказує, що суд фактично не дослідив питання наявності шкоди по суті, не надав оцінки правовому статусу заявниці як повіреної (уповноваженої особи), підмінив аналіз фактичних обставин формальним посиланням на відсутність права власності. Мотивувальна частина є формальною, неповною та такою, що не містить належного правового аналізу всіх істотних обставин справи. Зокрема, судом не надано відповіді на ключові доводи заявниці, не наведено мотивів їх відхилення, не здійснено аналізу доказів у їх сукупності, не обґрунтовано, чому обмеження прав заявниці та перешкоджання здійсненню її законних повноважень, не визнається шкодою у розумінні ст. 55 КПК України. Більше того, формулювання ухвал є такими, що допускають альтернативне (неоднозначне) тлумачення, а саме: чи виходить суд з того, що лише власник майна може бути потерпілим; чи суд взагалі заперечує можливість завдання шкоди особі, яка здійснює управління майном, несе витрати та діє як повірена; чи суд вважає, що обставини фізичного впливу, погроз, залякування та примусу (подія 02.08.2025) не мають правового значення при вирішенні питання про визнання особи потерпілою.
Таке формулювання рішень позбавляє заявницю можливості ефективно реалізувати право на оскарження, унеможливлює перевірку законності судового рішення, свідчить про відсутність належної правової позиції суду щодо предмета розгляду.
Заявниця звернула увагу, що суд повністю проігнорував доводи заявниці щодо її статусу як повіреної та обсягу наданих їй прав, підтверджених довіреностями №17 та №1569, а також положеннями Тимчасового положення, зокрема п. 2.4, щодо статусу «належним чином уповноваженої особи» (Заявника); п. 2.12 щодо прав заявника; п. 3.8 - щодо обов'язку повернення правовстановлювальних документів власнику або уповноваженій особі; п. 3.9, 3.10, які не передбачають повноважень на утримання або «скасування» документів у спірних обставинах. При цьому, суд не лише не надав оцінки зазначеним нормам, але фактично проігнорував сам факт їх існування та правове значення для даного спору.
Заявниця додатково вказала, що під час судового розгляду слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 прямо повідомили, що вони не вивчали Тимчасове положення та не вбачають необхідності його вивчення, незважаючи на те, що саме цей нормативний акт є визначальним для оцінки правомірності дій посадових осіб КП БМБТІ та встановлення факту заподіяння шкоди. Суд, у свою чергу не надав жодної оцінки цим заявам, не відреагував па фактичну відмову сторони обвинувачення досліджувати ключове джерело правового регулювання, не забезпечив повного та всебічного з'ясування обставин справи.
У зв'язку з цим, заявниці є незрозумілим з яких підстав суд дійшов висновку, що наведені обставини та статус заявниці не мають значення для визначення її як потерпілої; чому фактичне зазнання шкоди (у тому числі фізичного та психологічного впливу) не було враховано; чому критерій права власності був застосований як єдиний і визначальний. Фактично мотивувальна частина ухвал зводиться до повторення одного формального висновку без аналізу: фактичних обставин; норм спеціального законодавства (Тимчасового положення); доводів сторони; доказів у їх сукупності. Це свідчить про можливу неповноту або неясність мотивування щодо здійснення повноцінного судового контролю, а ухвали не відповідають критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Незрозумілість, формальність та відсутність належного мотивування ухвал суду фактично унеможливлюють реалізацію заявницею її базових процесуальних прав, гарантованих як національним законодавством, так і міжнародними стандартами. Зокрема, такі рішення позбавляють права на ефективне оскарження, оскільки заявниця не може встановити, які саме доводи були відхилені, з яких причин та на підставі яких норм права, унеможливлюють правильне розуміння підстав відмови у визнанні потерпілою, що суперечить принципу правової визначеності, позбавляють можливості сформувати ефективну процесуальну позицію, оскільки відсутня логіка судового рішення, яка могла б бути предметом подальшого спростування.
Враховуючи викладене, заявниця просить:
- роз'яснити зміст ухвали слідчого судді Голованівського районного суду по справі №386/67/26, провадження №1-кс/386/170/26, постановленої за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області та прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 30.03.2026 в порядку ст. 220 КПК України та невиконанні ухвали суду по кримінальному провадженню №12025121110000511, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та на бездіяльність посадових осіб Голованівського РВП ГУНП у Кіровоградській області та прокурорів Голованівської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, у частині, яка є неясною або допускає неоднозначне тлумачення, зокрема роз'яснити, чи містить ухвала висновок про те, що відсутність у заявниці права власності на майно сама по собі виключає можливість визнання її потерпілою у розумінні ст. 55 КПК України; при вирішення питання про статус потерпілої суд застосував виключно критерій права власності, без самостійної оцінки наявності шкоди;
- роз'яснити чи здійснювалась судом оцінка таких обставин: фактичної участі заявниці у правовідносинах з КП «БМБТІ» (замовлення послуг, оплата, передача документів, понесених витрат); здійснення нею повноважень повіреної на підставі довіреностей; обмеження можливості реалізації цих повноважень; доводів щодо заподіяння їй майнової, моральної та фізичної шкоди;
- роз'яснити чи відображені у тексті ухвали мотиви їх відхилення та в якій саме частині судового рішення вони викладені;
- роз'яснити чи містить ухвала висновок про те, що особа, яка діє як повірена (уповноважена особа), не є власником майна, але здійснює управління ним, несе витрати та реалізує повноваження, не може вважатися такою, що зазнала шкоди у розумінні кримінального процесуального закону;
- роз'яснити чи надавалась судом оцінка доводам та клопотанням заявниці, наданим під час судового розгляду (зокрема від 27.03.2026) та якщо така оцінка надавалась - де саме вона відображена у тексті ухвали;
- роз'яснити, які саме обставини покладено судом в основу висновку про відсутність підстав для визнання заявниці потерпілою, а саме: чи пов'язано це з відсутністю встановленої шкоди; чи виключно з відсутністю права власності; чи з іншими обставинами, прямо зазначеними в ухвалі.
Заявниця в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді від 29.04.2026, 08.05.2026 від заявниці до суду надійшла заява, в якій просить клопотання про роз'яснення ухвали розглянути без її участі.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення повідомлень від 29.04.2026, заяви про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Частиною першою ст. 380 КПК України визначено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості його і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №202/4467/14-к).
Роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно ухвалене, та тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Проте, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення чи його законності, суд відмовляє в роз'ясненні такого рішення. При цьому, роз'яснюючи судове рішення, суд не вправі змінювати його зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Тому механізм, визначений у статті 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення (зокрема, ухвали Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.04.2024 у справі № 206/1887/21, від 08.04.2025 у справі № 127/28466/19, від 22.05.2025 у справі № 129/1976/24, від 26.06.2025 у справі № 2-80/2001, від 22.07.2025 у справі № 129/3696/24, від 06.08.2025 у справі № 487/655/24, від 25.09.2025 у справі № 490/75/22, від 29.10.2025 у справі № 757/40405/25-к).
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №1-26/04 та від 08.08.2019 у справі №202/4467/14-к).
Слідчим суддею встановлено, що 13.04.2026 по справі №386/67/26, провадження №1-кс/386/170/26, постановлено ухвалу за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області та прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 30.03.2026 в порядку ст. 220 КПК України та невиконанні ухвали суду по кримінальному провадженню №12025121110000511, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та на бездіяльність посадових осіб Голованівського РВП ГУНП у Кіровоградській області та прокурорів Голованівської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу ОСОБА_3 було частково задоволено, а саме задоволено в частині визнання незаконною бездіяльність посадових осіб Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 30.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення. Відмовлено в задовленні скарги в частині щодо бездіяльності органу досудового розслідування Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області та прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 30.03.2026 в порядку ст. 220 КПК України та невиконанні ухвали суду по кримінальному провадженню №12025121110000511, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України з тих підстав, що остання не має статусу потерпілої в кримінальному провадженні та не являється особою, права чи законні інтереси якої обмежено під час досудового розслідування.
В ухвалі слідчого судді наведено мотиви часткової відмови в задоволенні скарги з посиланням на відповідні норми КПК України.
Резолютивна частина ухвали слідчого судді є зрозумілою та чіткою.
Доводи ОСОБА_3 в клопотанні про роз'яснення ухвали зводяться до переоцінки встановлених обставин справи слідчим суддею під час розгляду її скарги та про необхідність роз'яснення мотивів прийняття такої ухвали та її законності, з якими не погоджується скаржниця, що не може слугувати підставою для роз'яснення судового рішення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 370, 372, 379 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді від 13.04.2026 по справі №386/67/26, провадження №1-кс/386/170/26, постановленої за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області та прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 30.03.2026 в порядку ст. 220 КПК України та невиконанні ухвали суду по кримінальному провадженню №12025121110000511, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та на бездіяльність посадових осіб Голованівського РВП ГУНП у Кіровоградській області та прокурорів Голованівської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвала відповідно до ч. 4 ст. 380 КПК України може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1