Справа № 202/3267/26
Провадження № 1-кс/202/2506/2026
09 квітня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026047210000081, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, військовослужбовця військової служби призваного за мобілізацією на посаді водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
У проваджені СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026047210000081 від 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 19.12.2025 самовільно, без відповідного дозволу командира тобто, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази) та поважних на те причин, в умовах воєнного стану, залишив стаціонарне лікування в Комунальному некомерційному товаристві «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний лиман» Дніпропетровської обласної ради», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський район, с. Новотроїцьке, вул. Лиманська, буд. 94 , звідки прибув до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де з того дня проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, ввірених йому за посадою, жодних заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, за наявної можливості до цього, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, а службовий час проводив час на власний розсуд та був незаконно відсутній на службі до 07.04.2026, коли ОСОБА_6 було затримано співробітниками Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області біля будинку №17 по вул. Кринична у м. Дніпро, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Крім того, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст.9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно з положеннями ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
У невстановлений під час проведення досудового розслідування місці, дату та час, але не пізніше 27.02.2026 у солдата ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах, без мети збуту.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання психотропних речовин у великих розмірах, без мети збуту, ОСОБА_6 , з порушенням вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, достовірно знаючи про те, що незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин тягне за собою кримінальну відповідальність, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого вживання, без мети збуту, у невстановлені в ході проведення досудового розслідування дату та час, але не пізніше 27.02.2026, з невстановленого джерела, отримав, тим самим придбав особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах - PVP, обіг якої заборонено, масою 1,9742 г., яку почав зберігати за зберігав при собі, а саме у лівій кишені куртки, без мети збуту.
Далі, 27.02.2026 солдат ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що придбана ним речовина являється особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, обіг якої заборонено, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, зберігаючи вказану речовину у лівій кишені, одягненої на ньому куртки, пересувався по вулиці Магдалинівській у м. Дніпрі.
Після чого, 27.02.2026 об 17 годині 09 хвилин ОСОБА_6 було зупинено співробітниками Національної гвардії України, які перебували на патрулюванні Індустріального району міста Дніпра, та затримано в порядку ст. 298-2 КПК України, та у період часу з 18 години 40 хвилин до 18 години 44 хвилин старшим дізнавачем СД Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 у ході особистого обшуку затриманого виявлено сліп-пакет та пластикову трубку зі вмістом речовини кристалічного походження, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - PVP, маса якої складає 1,9742 г.
Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав, зберігав особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах, обіг якої заборонено - PVP, загальна маса якої становить 1,9742 г., що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я №188 від 1 серпня 2000 року із змінами від 11 квітня 2012 року, становить великий розмір, без метою збуту.
07.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177КПК, тому просив застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Підозрюваний в судовому засіданні пред'явлену йому підозру визнав, не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного, однак при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України, у скоєнні яких йому повідомлено про підозру.
Так, обґрунтованість підозри, пред'явленої що ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 309, ч.5 ст. 407 КК України, у скоєнні яких повідомлено про підозру ОСОБА_6 відповідно ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочину.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, зважаючи характер та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інший злочин пов'язаний з військовою службою чи можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Заявлені прокурором ризики, передбачені п. п. 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає необґрунтованими та наразі нічим не підтвердженими.
Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред'явленої йому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309, ч. 5 ст.407 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров'я, наявність соціальних зв'язків, тому приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Призначення іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу відносно підозрюваного неможливе, з огляду на положення ч. 7 ст. 176 КПК України згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу без визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно абз.8 ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою №40107/02 від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80, за скаргою №20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнав порушення конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, зважаючи, що законодавцем виключено можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваних за ст.407 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, що на переконання слідчого судді відповідатиме міжнародним стандартам та забезпечить справедливий баланс між метою застосування запобіжного заходу та правом підозрюваного на свободу.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, слідчий суддя вважає, що застава у межах п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочину ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде пропорційним щодо підозрюваного, достатньою мірою гарантуватиме виконання ним покладених на нього обов'язків та, на переконання суду, не буде завідомо непомірною для нього.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 17-00 години 06 червня 2026 року включно
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту затримання з 17-00 години 07 квітня 2026 року.
Визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/ несення служби;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншим підозрюваним.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє до 17-00 години 06 червня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передати для виконання до СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1