Справа № 202/4239/26
Провадження № 2/202/4256/2026
07 травня 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Маринін О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права власності на нерухоме майно.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено декілька позовних вимог: вимога майнового характеру - визнання права власності на нерухоме майно та вимога немайнового характеру - розірвання шлюбу. Вищевказані вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та доказами, не є основними та похідними позовними вимогами.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно зі ч.4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 ст. 19 ЦПК України, що малозначними справами є зокрема справи про розірвання шлюбу.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Суд зазначає, що визнання права власності завжди передбачає наявність спору (право оспорюється, не визнається іншою особою або втрачено документи). Суд розглядає справу і розглядає докази, представлені обома сторонами. Зазвичай це включає документи про власність, свідчення свідків, експертні висновки тощо. Суд також може призначити експертизу майна, щоб встановити його походження або інші важливі факти. З огляду на вищевказане, визнання права власності підлягає розгляду в загальному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Також суд зазначає що при відкритті провадження суд досліджує питання підсудності.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Приписами ч. 2 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно з ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи, що позивачем об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, не є основними та похідними та підлягають розгляду за різними правилами позовного провадження, суд вважає за необхідне на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України повернути позовну заяву ОСОБА_1 через порушення правил об'єднання позовних вимог.
При цьому вважає за необхідне роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення (зокрема подача окремо позову про розірвання шлюбу та позовної заяви про визнання права власності чи поділ спільного майна подружжя).
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ст. ст. 260, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права власності на нерухоме майно - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя О. В. Маринін