г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1197/26
Номер провадження 3/213/597/26
06 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.3 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 08.03.2026 о 11:19 годині по вул. Макіївській біля буд.22 в м. Кривий Ріг керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення коордниції рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 475350, 475143.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 08.03.2026 о 11:19 годині по вул. Макіївській біля буд.22 в м. Кривий Ріг керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник Зайцев О. В. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином та своєчасно. Представник ОСОБА_1 - Зайцев О. В. надав письмові пояснення по справі, просить провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмністративних правопорушень. Зазначає, що підстав зупиняти транспортний засіб у працівників поліції не було, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, доказів, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Також зазначає, що матеріали справ не містять доказів, з яких можно було б зрозуміти, на яких підставах поліцейскі дійшли висновку про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Із наявних відеоматеріалів видно, що останній поводить себе адекватно, його мова є розбірливою та зрозумілою, відповіді на поставлені питання є конкретними, коордиція рухів є чіткою, жодного тремтіння пальців, блідості обличчя та почервоніння очей чи інших частин тіла не вбачається, зіниці очей нормальні, рухи тіла звичайні. Крім того, вказує, що до 08.03.2026 ОСОБА_1 про обмеження у праві керування не знав.
В порядку ст.268 КУпАП справу розглянуто без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідив матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), що кореспондується з п. 1.9 ПДР, на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «а» п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Частиною 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є провина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі № 213/74/26, яка набрала законної сили 24.04.2026, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Варто зазначити, що вказана постанова суду має преюдиційне значення під час розгляду цієї справи.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом
Преюдиція це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження й оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Разом із тим, відповідно до постанови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі № 213/74/26 ОСОБА_1 20.12.2025 о 16:00 год. по вул. Генерала Безручка, 2 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом постановою ДВС ВП 59644810.
Постанова Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі № 213/74/26 ОСОБА_1 не оскаржувалась та набрала законної сили.
Тобто, як вбачається із встановлених постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі № 213/74/26 обставин, ОСОБА_1 станом на 20.12.2025 знав про встановлення проти нього обмежень в праві керування транспортного засобу, тому доводи представника ОСОБА_1 - Зайцева О. В. про те, що ОСОБА_1 лише 08.03.2026 дізнався про встановлення проти нього обмежень є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Порядок встановлення стану сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вказані такі ознаки алкогольного сп'яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення коордниції рухів, визначеним у п.3 розділу І вказаної Інструкції.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку відеозаписи наявні, тому залучення свідків не є обов'язковим.
Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, відмова від проходження медичного огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується, письмовими матеріалами справи, які узгоджуються між собою, є достатніми та допустимими, в тому числі: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №609303 від 08.03.2026, серії ЕПР1 №609323 від 08.03.2026; направленням ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів; постановою Інгулецького відділу ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 29.12.2021 у ВП №59644810 та рапортом інспектора ППП в м. Кривий Ріг.
Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів видно, як поліцейські починають їхати за автомобілем ВАЗ 2107, та як автомобіль паркується. Після того, як транспортний засіб було зупинено біля нього було виявлено ОСОБА_1 , який в ході розмови з поліцейськими почав заперечувати факт керування транспортним засобом, при цьому інших осіб разом з ним на відео не зафіксовано. ОСОБА_1 було роз'яснено причину зупинки транспортного засобу, а саме: відсутність ввімкненого покажчика повороту та перевірку повідомлення про перебування водія ВАЗ 2107 у стані алкогольного сп'яніння. Під час розмови водію було повідомлено про ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на встановлення стану сп'яніння, на що останній відповів відмовою та запропонував поліцейському 20 000,00 грн щоб вирішити питання. На відео ОСОБА_1 поводив себе не відповідно обстановці, висловлювався в бік поліцейських нецензурною лайкою, виказував погрози, мав нечітку мову.
Також встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 , що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою.
Таким чином, протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, не містять розбіжностей та в сукупності підтверджують фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП.
Суд критично ставиться до доводів представника ОСОБА_1 - Зайцева О. В., які викладені у письмових поясненнях, оскільки останні повністю спростовуються дослідженими судом доказами, в тому числі відеозаписами, та розцінюються судом як намагання уникнути ОСОБА_1 відповільності за вчинене.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
Згідно із положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вказані вище протоколи про адміністративні правопорушення складені щодо однієї і тієї ж особи, одночасно надійшли для розгляду та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд.
Отже, вважаю за необхідне розглянути зазначені протоколи про адміністративне правопорушення (справи №213/1197/26, №213/1199/26) одночасно в одному провадженні та призначити адміністративне стягнення за правилами, встановленими ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 років, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке частково невідбуто стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на момент розгляду справи. Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі №213/74/26, що становить - 11 місяців 18 днів.
Також необхідно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 23, 27, 30, 36, 40-1, ч.3 126, ч.1 130, 251, 268, 283-285 КУпАП,
Справи про адміністративне правопорушення №213/1197/26, №213/1199/26 стосовно ОСОБА_1 за скоєння адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП - об'єднати в одне провадження.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за дані адміністративні правопорушення приєднати невідбуту частину додаткового стягнення відповідно до постанови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2026 у справі №213/74/26 та остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл./Дн-ка об.21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України; Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Призначення платежу _____;______________________; 21081300, Серія, номер протоколу (адміністративний штраф (ДАІ) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік 11 місяців 18 днів.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується з правопорушника у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Мазуренко