справа № 208/1979/26
провадження № 3/208/663/26
28 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Кам'янського Похваліта С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
Відповідно до протоколу від 01.02.2026 про адміністративне правопорушення серії ВАД №869980, згідно якого: 01.02.2026 о 15:00 гр. ОСОБА_1 , порушила вимоги ТЗПАА584430 від 01.02.2026 року, термін дії котрого до 14.01.2026 року, чим завдала шкоди здоров'ю потерпілій. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду. Про причини своєї неявки не повідомила.
Суд враховує, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 (далі- Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частина 2 статті 173-8 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №869980;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , від 01.02.2026 року;
- копією ТЗП серії АА №584430 від 01.02.2026 року;
- формою оцінки ризиків домашнього насильства від 01.02.2026 року.
Дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує як: невиконання вимог термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
При призначені виду адміністративного стягнення, враховую особу порушника, характер вчиненого правопорушення, який вирізняється особливою суспільною небезпечністю, майновий стан, обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено, обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 , в дусі додержання законів України, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі ст.40-1КУпАП з особи на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 36, ч.1, 2 ст.173-2, ч.1, 2 ст.173-8, ст.ст. 251, 280 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-8 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.М. Похваліта