Справа № 212/6418/22
2/212/131/26
04 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - Чайкіна І.Б.., за участю: секретаря судового засідання - Хімченко А.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Амельчишина О.В., відповідачки, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , представника відповідачки - адвоката Шаповалова І.В., розглянувши в залі суду в місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович до ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 законний представник ОСОБА_2 , треті особи: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КРИВОРІЗЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Бурлак Ростислав Олександрович, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без укладання шлюбу та про визнання права власності на частину спільного майна,
встановив:
Адвокат Амельчишин Олег Валерійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив: (а) встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 25.10.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (б) Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : будинок АДРЕСА_1 ; автомобіль JAC S3 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Hyundai Elantra цифри у номерному знаку 9423, та виділити позивачу частку у спільному майні, визнавши за ОСОБА_1 право власності на автомобіль JAC S3 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та на частину будинку АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що В період часу з 25 жовтня 2013 року до 29.01.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно проживали однією сім'єю без укладення шлюбу в кв. АДРЕСА_2 , а потім в 2015 році вони почали капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 і з 2018 року стали там спільно проживати та робити подальший ремонт будинку. Позивач та ОСОБА_5 у вказаний період не перебували в зареєстрованому шлюбі з іншими особами. Між позивачем та ОСОБА_5 склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Вони вели спільне господарство, у них був наявний спільний бюджет, вони робили спільні витрати, купували майно в інтересах сім'ї, мали спільний побут, спільних друзів, спільний відпочинок. Не тільки вони самі, але і наші родичі завжди вважали їх сім'єю. Крім того, за період спільного проживання був куплений автомобіль JAC S3 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , більшу частину коштів надав ОСОБА_1 , продавши свій автомобіль ОСОБА_6 . У цей період, за спільні кошти, позивач та ОСОБА_5 спільно придбали цінне майно - будинок за адресою АДРЕСА_1 , який був отриманий ОСОБА_5 у спадщину, вартість якого суттєво збільшилася за рахунок особистої праці позивача з добудови та капітального ремонту будинку. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після смерті якої залишилася спадщина. За заявою її сина ОСОБА_7 приватним нотаріусом була відкрита спадкова справа. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт проживання однією сім'ю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. У зв'язку з чим звертаються до суду із згаданим позовом.
Ухвалою суду від 02.12.2022 року позовну заяву про надання додаткового строку для прийняття спадщини було прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою 13.03.2023 року суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Сторона відповідача скористалася правом подання відзиву в якому позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначено, що відповідач є сином померлої ОСОБА_5 , після смерті останньої організацією поховання займався відповідач. Вказали, що до позовної заяви не додано доказів спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Щодо домоволодіння акцентували увагу суду, що домоволодіння АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою 0, 0978 га належало за життя ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2020 року, вказані обставини не заперечуються стороною позивача. Так, дійсно вартість будинку збільшилася, оскільки померла ОСОБА_5 за життя здійснювала у ньому ремонт та реконструкцію, збільшилась загальна площа будинку до 234 кв.м., проведено капітальний ремонт. Звернули увагу суду, що ОСОБА_8 дійсно бував у згаданому домоволодінні, однак не у якості чоловіка, а останній приходив виконувати підсобні роботи, за які отримував кошти, про що надають підтвердження. Посилання позивача щодо спільного придбання транспортного засобу JAC S3 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не відповідає дійсності, оскільки доказів сплати коштів за вказаний автомобіль позивачем до суду не надано. Так, ОСОБА_5 самостійно купувала транспортний засіб та здійснювала ремонт будинку за власні кошти, оскільки була фізичною особою - підприємцем, мала дохід, отримувала пенсію та мала вклади у банку, отримувала додаткові виплати.
Ухвалою суду від 03.02.2025 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача ОСОБА_7 .
Ухвалою суду від 17.09.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.12.2025 року залучено у справі відповідачів в порядку ч. 1 ст. 55 ЦПК України відповідачів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Залучено до участі в розгляді справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ.
Позивач в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідачі в судовому засіданні заперечували щодо задоволення вимог.
Представником відповідача заперечувалися позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 28.03.2023 року в якості свідка було допитано ОСОБА_9 , який суду пояснив, що був із померлою ОСОБА_10 сусідами. Йому не відомо чи перебувала ОСОБА_11 за життя у відносинах з ОСОБА_12 , проте його він бачив. Про сімейне життя з ОСОБА_13 ніколи не спілкувався, а тому подробиць не знає. Пояснив, що зовнішній вид домоволодіння ОСОБА_13 змінився, оскільки там проведено капітальний ремонт. У ОСОБА_14 з 2013 року були автомобілі - Хюндай великий, Хюндай малий та сірий китайський автомобіль на якому 1-2 рази бачив як їздив позивач ОСОБА_15 , однак акцентував увагу суду, що ОСОБА_16 була довірливою людиною, а тому могла дати в користування авто іншій людині.
В якості свідка 28.03.2023 року було допитано ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що ОСОБА_5 за життя була її свекрухою. Від чоловіка, який помер ОСОБА_17 дістався будинок, який потихеньку відбудовували. Дім почали відбудовувати у 2005 році, розпочали із забору по периметру. Зазначила, що ОСОБА_11 жила одна та не перебувала у шлюбних відносинах. Позивач ОСОБА_18 приходив до неї у гості, приходив працювати, казав що в нього маленька пенсія , а тому він робив ремонтні роботи у домоволодінні за що отримував гроші. З приводу автомобіля пояснила, що ОСОБА_11 купила авто за умови, що ОСОБА_19 потихеньку віддасть гроші за це авто, є блокнот в якому велися записи щодо повернення ОСОБА_20 грошових коштів. ОСОБА_11 будувала будинок для себе, отримувала пенсію приблизно 9000 гривень, позивач жодним чином не приймав участі щодо поліпшення будинку, постійно жалівся, що в нього маленька пенсія. Зазначила, що ОСОБА_11 та ОСОБА_18 не відпочивали разом, останній не був її цивільним чоловіком. Станом на 2013 рік будинок був у жилому стані.
В судовому засіданні 13.04.2023 року було допитано свідка ОСОБА_21 , який суду зазначив, що проживав біля ОСОБА_14 . Позивач ОСОБА_18 та померла ОСОБА_11 приблизно 10 років проживали цивільним шлюбом. Вважає, що ОСОБА_18 не був найманим працівником. З сином у ОСОБА_14 були недоброзичливі відносини, а тому інколи ОСОБА_13 проживала у ОСОБА_22 . Акцентував увагу суду, що у ОСОБА_23 був доступ до всіх кімнат у будинку.
В якості свідка 13.04.2023 року було допитано ОСОБА_24 , який зазначив, що десь з 2013 року, 2014 року знає ОСОБА_25 та може підтвердити, що за життя ОСОБА_11 та ОСОБА_18 проживали як сімя без офіційного укладання шлюбу, ОСОБА_15 там проживав, робив ремонтні роботи, добудовував будинок, вони разом їздили за покупками, скуплялись спільно. Коли були свята, то ОСОБА_13 приходила з ОСОБА_26 , вони були вдвох та він їх сприймав як пару, вони були дружелюбні один до одного. Акцентував увагу суду, що позивач зробив повністю дах у будинку, в домі підгоняв вікна, приймав участь у ремонті кімнат, привів до порядку земельну ділянку. Навів порядки у гаражі. Щодо оплати ОСОБА_27 за ці роботи, йому не відомо.
Під час судового засідання 13.04.2023 року було допитано ОСОБА_28 , який суду зазначив, що знайомий з позивачем ОСОБА_26 з народження. Шкуту ОСОБА_13 він знав десь років 10, він допомагав будувати їй будинок , а ОСОБА_13 допомогла ОСОБА_29 купити машину. Зазначив, що відносини між ОСОБА_13 і ОСОБА_26 були притаманні сімейним, оскільки остання готувала йому тормозки, ОСОБА_15 жив у будинку, тобто вели спільне господарство. Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_13 оплачувала роботу ОСОБА_29 . Безпосередньо з ним ОСОБА_13 розраховувалась за виконані роботи самостійно, інколи роботу оплачував ОСОБА_15 . ОСОБА_15 розповідав, що повинен віддати гроші ОСОБА_13 за покупку авто. ОСОБА_15 останній рік жив у себе вдома, оскільки в нього була лежача хвора мати.
В судовому засіданні 13.04.2023 року допитано ОСОБА_30 , яка суду пояснила, що знала ОСОБА_13 з 1972 року, бувала у неї вдома та інколи бачила там ОСОБА_22 , проте вона розповідала, що їй приділяє увагу якийсь чоловік. Раз на тиждень вони з ОСОБА_13 телефонували одна одній та за цей час ОСОБА_22 ніколи з нею не було. Їй не відомо чи проживав ОСОБА_15 разом з ОСОБА_13 .
В якості свідка було допитано 13.04.2023 року ОСОБА_31 , яка зазначила, що ОСОБА_13 знала з дитинства та не бачила, що вона з ОСОБА_26 перебувала у відносинах. В будинку була у 2013 році, на той час будинок перебував у стадії ремонту, більше з цього приводу їй нічого не відомо.
В судовому засіданні 27.04.2023 року було допитано ОСОБА_32 , який зазначив суду, що Знав ОСОБА_13 , вона замовляла в нього вікна, коли приїхали встановлювати вікна то бачили ОСОБА_22 , ОСОБА_13 довіряла ОСОБА_29 усю чоловічу роботу. По її поведінці було видно, що вона відносилася до ОСОБА_22 як до свого чоловіка. ОСОБА_13 розповідала, що будуть робити з ОСОБА_26 спальню. ОСОБА_15 особисто виконував роботи по господарству. За роботу по монтуванню вікон розраховувалася ОСОБА_13 . ОСОБА_13 завжди була з ОСОБА_26 , також в будинку бачили ще ОСОБА_33 .
ОСОБА_34 як свідок у в судовому засіданні 27.04.2023 року пояснила, що ОСОБА_15 казав їй що він одружився, щоб доглядала за його квартирою. Одного разу зателефонувала ОСОБА_29 , а слухавку взяла якась жінка, потім вони приїхали і побачила разом з ним ОСОБА_13 , яка представилася як жінка ОСОБА_22 , однак з якого часу вони разом не відомо. Коли роз спілкувалися, то ОСОБА_13 часто жалілася на свого сина ОСОБА_35 .
В якості свідка 10.05.2023 року було допитано ОСОБА_36 яка суду пояснила, що ОСОБА_13 почала мешкати з ОСОБА_26 , вони жили приблизно 10 років. ОСОБА_13 ніколи не казала, що ОСОБА_15 є найманим працівником, а також казала, що і без розпису в органах ОСОБА_15 її чоловік, однак вони планували розписатись та відсвяткувати. Сказала, що була у будинку та вони розповідали як з ОСОБА_26 робили ремонт. Зазначили, що в будинок вкладено багато коштів, ОСОБА_15 займався рибальством. На початку їх проживання будинок виглядав на 30 відсотків зробленим. ОСОБА_13 розповідала, що не спілкується із сином, оскільки в них різні характери. ОСОБА_13 розповідала, що ОСОБА_15 допомагає їй грошима.
В судовому засіданні 10.05.2023 року було допитано ОСОБА_37 , яка казала, що все, що будувала ОСОБА_13 заради онуків. У ОСОБА_13 було три автомобілі. Позивача ОСОБА_22 бачила за весь час разів шість, він приходив до неї додому.
Під час судового засідання 05.06.2023 року було допитано ОСОБА_38 , яка зазначила що є сестрою позивача ОСОБА_23 . Пояснив суду, що ОСОБА_15 і ОСОБА_13 проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Дізналась вона про те, що її брат проживає з ОСОБА_13 з восени 2014 року, про їх спільне проживання повідомив сам ОСОБА_15 . Вони вели спільне господарство, ОСОБА_13 розповідала, що ОСОБА_15 допомагає їй як чоловік, дуже хороший хазяїн. З літа до жовтня 2021 року було дороблено в будинку їх спільну спальню. Транспортний засіб ОСОБА_22 продали, щоб купити нову машину, однак оформили її на ОСОБА_13 щоб ОСОБА_15 не втратив субсидію.
В якості свідка 10.05.2023 року було допитано ОСОБА_39 , яка суду пояснила, що від ОСОБА_22 дізналась, що він живе з ОСОБА_13 , робить у неї в домоволодінні ремонт. ОСОБА_13 просила ОСОБА_22 покинути свою робот, щоб той міг слідкувати за будівництвом. ОСОБА_13 та ОСОБА_15 возили онуків до торгових центрів
Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні 10.05.2023 року надала свідчення, що допомагала ОСОБА_13 з магазином, працювала у неї в магазині. ОСОБА_22 вона знає, дізналась про нього років шість потому, він допомагав їй в господарчій діяльності. ОСОБА_13 розповідала, що має три машини, одна машина її, одну віддала невістки ОСОБА_41 , третю вона допомогла купити ОСОБА_29 . Однак обставина, що ОСОБА_13 та ОСОБА_15 проживали як чоловік та жінка їй не відомі.
В судовому засіданні 10.05.2023 року було допитано в якості свідка ОСОБА_42 , який суду зазначив, що з ОСОБА_13 був знайомий з 2005 року, він робив всі будівельні роботи по домоволодінню. ОСОБА_13 мешкала зі своїм чоловіком ОСОБА_43 , після цього нікого не бачив разом з нею. Позивача ОСОБА_22 бачив на СТО. Коли приїжджав та питав хто робив ремонтні роботи в будинку, ОСОБА_13 відповідала, що ОСОБА_15 , однак особисто бачив на території домоволодіння ОСОБА_22 рази два. Вважає, що ОСОБА_15 виконував підсобні роботи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 20.06.2023 року надав пояснення, що про смерть ОСОБА_5 йому повідомила ОСОБА_2 .. Коли він прийшов на квартиру, то двері були відчинені, згодом приїхали відповідач з дружиною, почали питати де гроші. Разом вони організовували похорон ОСОБА_5 .. Зазначив, що він залишився в квартирі ОСОБА_5 , щоб доглядати за її тваринами. На сорок днів члени сім'ї його не покликали, в травні місяці віддав їм ключі від квартири ОСОБА_5 . Акцентував увагу суду, що витрати на поховання належали померлій ОСОБА_5 , тобто похорони відбулися за її рахунок.
В якості свідка в судовому засіданні 03.02.2026 року було допитано відповідачку ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що знайома з позивачем ОСОБА_1 , у бабусі ОСОБА_5 була у гостях не часто. Будинок по АДРЕСА_3 бабусі залишився після смерті дідуся, був у старому стані, в ньому бабуся робила ремонт. Знала, що бабуся знайома з ОСОБА_1 з дитинства, пам'ятає, що вони вели спільний побут з позивачем.
Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного.
Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-80 ЦПК України.
Судом встановлено, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть (Том 1 а.с. 54).
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно.
Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся її син ОСОБА_7 ( Том 1 а.с. 45 зворотній)
ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт проживання однією сім'ю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (Том 1 а.с. 67-68).
За життя ОСОБА_5 належав будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_44 ( Том 1 а.с. 235а), також належала земельна ділянка площею 0.0978 га, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 (Том 1 а.с. 235 б).
На підставі рахунку - фактури від 30.03.2015 року ОСОБА_5 придбала транспортний засіб JAC S3 за 338 900.00 гривень ( Том 1 а.с.237), вказане підтверджено довідкою - рахунком транспортного засобу, актом передачі автомобіля від 31.03.2015 року в якому зазначено ПОКУПЦЯ ОСОБА_5 ( Том 1 а.с. 239), договором купівлі - продажу транспортного засобу від 30.03.2015 року в якому ПОКУПЦЕМ зазначено ОСОБА_5 ( Том 1 а.с. 240-241 зворотній).
Стороною відповідача надані докази, що саме ОСОБА_5 здійснювався ремонт та будівництво, ремонт будинку АДРЕСА_1 , вказане підтверджено договорами підряду укладеними саме з ОСОБА_5 , номенклатурами про оплату будівельних матеріалів, рахунків - фактури на оплату будівельних матеріалів, вікон та інших речей щодо поліпшення стану будинку ( Том 1 а.с. 114-180).
Крім того, стороною відповідача надані фотокопії світлин щодо спільного відпочинку ОСОБА_5 з онуками та невісткою ОСОБА_45 , проведення свят та інших заходів ( Том 1 а.с. 220 - 234).
На виконання ухвали суду від АТ «ПУМБ» надано інформацію, що на ім'я ОСОБА_5 були відкриті депозитні рахунки в їх банку, з розшифровкою сум вкладів та відсоткової ставки річних за період з 01.01.2015 року по 31.12.2022 року ( Том 2 а.с. 79-80).
Також, на виконання суду надано інформацію АТ «ПУМБ», що за період з 20.06.2019 року по 02.10.2023 року через систему он-лайн переказів з банківських рахунків ОСОБА_5 перераховувалися грошові кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 (Том 2 а.с. 153-154)
За клопотанням сторони позивача, судом було отримано від Відділення Поліції № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження № 12014040760001407 за ч. 3 ст. 185 КК України за фактом викрадення з кіоску ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 2200 гривень ( Том 3 а.с. 2-114).
В матеріалах справи мітиться висновок експерта № 16/24 за результатами проведення судової оціночно - будівельної експертизи в якому зазначено, зокрема, що ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 становить 1 604 121 гривень станом на 29.01.2022 року, крім того будинок знаходиться у доброму фізичному стані, відбулися поліпшення будинку у порівнянні з наданим для огляду технічним паспортом будинку, за рахунок проведених ремонтних робіт ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 з незадовільного фізичного стану в якому воно перебувало на жовтень 2013 року, в порівнянні із станом домоволодіння на 29.01.2022 року, збільшилась на 977 919 гривень. Також експерт надала відповіді на поставлені ухвалою суду питання:
Вартість домоволодіння АДРЕСА_1 без врахування вартості встановленої сонячної електростанції, на дату проведення експертизи, визначена порівняльним підходом, складає 2 096 772 гривні (два мільйони дев'яносто шість тисяч сімсот сімдесят дві).
Отже, ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 станом на момент початку спільного проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_5 , а саме станом на жовтень 2013 року виходячи зі стіну домоволодіння як не задовільний або не придатний до проживання, визначена порівняльним підходом, могла складати 212 797 гривень (двісті дванадцять тисяч сімсот дев'яносто сім).
Ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 у тому стані, який воно мало на момент початку спільного проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_5 в жовтні 2013 року, виходячи зі стану домоволодіння як «не задовільний» або «не придатний до проживання», на дату проведення експертизи, визначена порівняльним підходом, складає 1 118 853 гривні (один мільйон сто вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три).
Ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 у доброму фізичному стані, на дату смерті ОСОБА_5 , а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначена порівняльним підходом, могла складати 1 604 121 гривні (один мільйон шістсот чотири тисячі сто двадцять одна).
За рахунок проведених ремонтних робіт ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 незадовільного фізичного стану, в якому воно перебувало на жовтень 2013 року, в порівнянні зі станом домоволодіння на 29.01.2022, визначена на дату проведення експертизи порівняльним підходом, збільшилась на 977919 гривні (дев'ятсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять). ( Том 4 а.с.93-146).
ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ надав до суду висновок від 30.04.2026 року за № 340 про розв'язання спору щодо визначення складу спадкового майна, що залишилося після смерті батька в якому зазначили, що вони вважають за доцільним визначити не менше частини від усього складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 на ім'я малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
До членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (постанова Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 320/4964/17).
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 СК України).
Згідно із частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України), і підсумувала, що майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
З висновків Верховного Суду, які висловлені у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, вбачається, що обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкоємцем спільним витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Для встановлення факту проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. При цьому показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Також факт, на який посилається сторона позивача, пересилання за період з 20.06.2019 року по 02.10.2023 року через систему он-лайн переказів з банківських рахунків ОСОБА_5 грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 , самі собою, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може однозначно свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
Наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України.
Таким чином, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно, а в даному випадку визнання права власності на частину спільного майна, після смерті ОСОБА_5 .
Отже, під час вирішення спору щодо визначення часток спільного майна, набутого сім'єю, суд має установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок їхньої спільної праці.
Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.
З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про визнання права власності на частину спільного майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з'ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Стороною позивача у даному випадку не підтверджено доказами джерела придбання транспортного засобу та здійснення поліпшення і ремонтних робіт у домоволодінні, навпаки стороною відповідача до суду надано докази, що транспортний засіб JAC S3 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу, будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка на якій він розташований належить померлій на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, здійснення поліпшення будинку та ремонтних робіт відбувалося за її особисті кошти, про що також суду надано відповідні докази.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 587/302/16 (провадження № 61-18522св18) Верховний Суд вказав, що закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зазначила, що вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільно нажитого майна, так і з'ясувати час та джерела його придбання.
При вирішенні даного спору суд ураховує, що самі по собі показання свідків сторони позивача, надані у ході розгляду даної справи, хоч і свідчать про факт епізодичного проживання позивача із померлою ОСОБА_5 у певний період, але не можуть підтвердити факт проживання однією сім'єю, зокрема, ведення спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, купівлі майна за спільні кошти та для спільного користування, витрат, у тому числі на утримання житла на час придбання спірного майна, його ремонту, піклування і підтримки один одного.
Досліджені судом в сукупності матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мали спільні витрати, вели спільний бюджет, здійснювали придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю у період з 25.10.2013 року по 29.01.2022 року.
Оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, суд дійшов висновку, що позивач не довів факт проживання його із ОСОБА_5 з 25.10.2013 року по 29.01.2022 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання права власності на частку транспортного засобу JAC S3 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , домоволодіння АДРЕСА_1 , не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від позовних вимог про встановлення факту проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України суд,-
постановив:
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович до ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 законний представник ОСОБА_2 , треті особи: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КРИВОРІЗЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Бурлак Ростислав Олександрович, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без укладання шлюбу та про визнання права власності на частину спільного майна - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.05.2026 року.
Суддя: І. Б. Чайкін