Справа № 212/1277/18
6/212/382/26
08 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 ,
встановив:
ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду з заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № 2/212/1293/18 від 28.09.2018, виданому Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.08.2013, з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».
В обґрунтування своїх вимоги посилається на те, що за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс», до ТОВ «Капіталресурс» перейшли всі права кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № б/н від 13.08.2013, укладеним між АТ КБ «ПриватБнк» та ОСОБА_1 .
Крім того, ТОВ «Капіталресурс» просить суд видати дублікат виконавчого листа № 2/212/1293/18 від 28.09.2018, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, посилаючись на те, що його оригінал втрачений, а строк пред'явлення його до виконання не закінчився.
Сторони в судове засідання не прибули, проте їх неявка відповідно до ч. 3 ст. 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.
Суд, розглянувши подану заяву та дослідивши письмові докази, доходить до наступного висновку.
Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.08.2013 в розмірі 17392,47 гривень та судовий збір в розмірі 1762,00 гривень.
У Покровському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 57777085 з примусового виконання виконавчого листа № 2/212/1293/18 виданого 28.09.2018, проте постановою державного виконавця відділу від 25.05.2020 останній повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, згідно якого до ТОВ «Капіталресурс» перейшли всі права кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № б/н від 13.08.2013, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБнк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Як встановлено судом, рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року в цивільній справі № 212/1277/18 (провадження №2/212/1293/18) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 13.08.2013 в сумі 17392,47 грн. та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1762,00 грн. до цього часу не виконане, при цьому відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, а тому суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Водночас, Верховним Судом у постанові від 08.11.2023 у справі № 196/673/14-ц зазначено, що аналіз пункту 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Отже, дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дубліката виконавчого листа, законодавець не передбачив.
Доказами втрати поштового відправлення може бути будь-який письмовий документ (акт, лист, повідомлення тощо), одержаний за результатами звернення заявника чи його представника до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення.
Отже, суду повинні бути надані документи, які підтверджують втрату виконавчого листа, у тому числі і про проведення службового розслідування по факту втрати оригіналу виконавчого листа та результат його проведення.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з наданих заявником доказів, оригінал виконавчого листа № 2/212/1293/18 постановою державного виконавця відділу ДВС від 25.05.2020 року повернуто стягувачу ПАТ КБ «Приватбанк».
Жодних доказів на підтвердження того, що оригінал зазначеного виконавчого документа на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» не надійшов та стягувач ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив про відсутність у нього оригіналу виконавчого листа матеріали заяви не містять.
Сама по собі інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження про відсутність відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2/212/1293/18 не може свідчити про втрату оригіналу виконавчого документа.
Відтак, посилання представника заявника у заяві на втрату виконавчого листа за відсутності доказів не може свідчити про втрату виконавчого листа та не може бути підставою для задоволення заяви в цій частині.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, у зв'язку з чим у задоволенні заяви в цій частині відмовляє.
Керуючись статтями 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 10, 12, 81, 260, 353, 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» -задовольнити частково.
У виконавчому листі № 2/212/1293/18 від 28.09.2018, виданому Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.08.2013 замінити стягувача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 28А.
У видачі дубліката виконавчого листа № 2/212/1293/18 від 28.09.2018, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.08.2013 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 08 травня 2026 року.
Суддя М. В. Зімін