Справа № 201/14312/15ц
Провадження № 4-с/201/48/2026
06 травня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
при секретарі Головко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність органу примусового виконання Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа державний виконавець Муско Ірина Миколаївна,
23.04.2026 до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність органу примусового виконання Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа державний виконавець Муско Ірина Миколаївна.
В обґрунтування вимог скарги, заявник посилався на те, що ОСОБА_1 , є стороною виконавчого провадження № 50639846, відкритого на підставі виконавчого листа № 201/14312/15-ц, виданого 09.02.2016 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська. 09.01.2018 державним виконавцем Муско І.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з нібито відсутністю майна у боржника. Разом з тим, державним виконавцем не було вжито всіх передбачених законом заходів щодо розшуку майна боржника, не доведено направлення запитів до банківських установ, органів ДПС, державних реєстрів та інших органів, не здійснено перевірку рахунків, доходів та іншого майна, що свідчить про формальний підхід до виконання рішення суду.
Відтак заявник просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Муско Ірини Миколаївни незаконною. Зобов'язати державного виконавця вчинити всі необхідні виконавчі дії щодо належного виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 50639846. Зобов'язати державного виконавця зняти арешт з майна та рахунків боржника, накладений у межах виконавчого провадження № 50639846.
Представник заявника надав до суду заяву, у якій наполягав на задоволенні заявлених вимог та просив справу розглянути без його участі та без участі заявника.
Представник Соборного ВДВС в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є стороною виконавчого провадження № 50639846, відкритого на підставі виконавчого листа № 201/14312/15-ц, виданого 09.02.2016 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.
09.01.2018 державним виконавцем Муско І.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Разом з цим, згідно інформаційної довідки № 5005763786079-18103348996 у заявника наявне обтяження постановою серії ВП № 50639846 Жовтневого ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області у вигляді арешту нерухомого майна.
Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює порядок та підстави зняття арешту з майна, згідно до якої:
1.Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
2.У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
3.У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
4.Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4)наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9)підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
5.У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 57 Закону № 606-ХІV.
Статтею 59 Закону № 1404-VIII визначено випадки, коли арешт з майна та коштів боржника знімається постановою державного виконавця чи постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. В той же час, частиною п'ятої наведеної статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Законом № 1404-VIII не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Оскільки виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 із ОСОБА_1 повторно стягувачем до виконання не пред'являвся, визначений законом строк пред'явлення до виконання виконавчого листа сплив, суд дійшов переконання, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно ОСОБА_1 , за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення з боку стягувача щодо боржника ОСОБА_1 , є безпідставним та невиправданим втручанням у його право на мирне володіння своїм майном і таким, що порушує гарантоване законом право власності.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 липня 2023 року у справі № 761/687/14 (провадження № 61-5887св23), де наголошено, що збереження арешту на майно боржника за відсутності виконавчого провадження є надмірним обмеженням права власності та порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд ураховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 753/12589/23 (провадження № 61-5186св24) згідно з якими, тривале збереження арешту на майно боржника після закінчення виконавчого провадження за відсутності правових підстав є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про можливість часткового задоволення скарги, а тому слід зобов'язати державного виконавця зняти арешт з майна боржника, накладений у межах виконавчого провадження № 50639846. Відмовивши в задоволенні скарги в частині визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця Муско Ірини Миколаївни та зобов'язання її вчинити всі необхідні виконавчі дії щодо належного виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 50639846, а також зняти арешт з рахунків боржника, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження саме протиправної бездіяльності державного виконавця суду не надано та судом не встановлено, як і доказів накладення арешту на рахунки боржника.
Доказів понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, а тому, ці витрати не відшкодовуються відповідно до ст. 452 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.76-81, ч. 2 ст. 247, ст.ст.260, 353, 447,448, 450, 451, 452 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність органу примусового виконання Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа державний виконавець Муско Ірина Миколаївна - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт накладений у межах виконавчого провадження № 50639846.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.В. Батманова