Справа № 174/1231/23
п/с № 4-с/174/1/2026
08 травня 2026 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, скаргу ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, заінтересовані особи: Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 ,-
До Вільногірського міського суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, заінтересовані особи: Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2
ОСОБА_3 просив визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оксани Чорнобай про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 10.10.2025 та про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами від 10.03.2026 з тих підстав, що заборгованість зі сплати аліментів, що виникла у нього на дату винесення оскаржуваних постанов сталася не з його вини, а з вини підприємства-роботодавця, яке мало перед ним заборгованість з заробітної плати. По мірі погашення вказаної заборгованості буде також виплачуватись заборгованість по аліментам. На теперішній час боржник працює на іншому підприємстві, на якому отримує заробітну плату з якої регулярно, щомісячно утримуються аліменти.
Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав заяву в якій державний виконавець Оксана Чорнобай подала заперечення на скаргу в якій просила відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі та вказала, що згідно з ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», при наявності заборгованості зі сплати аліментів понад 4 місяці, державний виконавець зобов'язаний винести постанови про тимчасові обмеження. Станом на 10.10.2025 борг складав 16 227,97 грн, а на 10.03.2026 18 926,77 грн, що значно перевищує встановлений законом поріг. Ключовою та єдиною умовою для винесення таких постанов є сам факт наявності заборгованості, що перевищує суму платежів за чотири місяці. Аргументи скаржника про те, що заборгованість виникла не з його вини, а через дії ТОВ «Мотронівський ГЗК», не можуть бути прийняті до уваги. Слід зазначити, що тривале перебування у трудових відносинах із підприємством, яке систематично не виплачує заробітну плату, є свідомим вибором та особистим ризиком самого боржника. Наявність трудового спору боржника з третіми особами (роботодавцем) не звільняє його від безумовного обов'язку щодо утримання дитини та не може бути підставою для порушення прав дитини на належний рівень життя.
Згідно з матеріалами скарги та матеріалами виконавчого провадження, з 17.02.2025 року боржник працює в ТОВ «АТБ-Маркет», отримуючи заробітну плату понад 22 000 грн. Це доводить наявність у нього реальної можливості гасити борг, але старі зобов'язання за попередні періоди залишаються невиконаними, що робить обмеження законним засобом стимулювання.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, просив скаргу задовольнити.
Державний виконавець Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорнобай О.О., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, заперечувала проти задоволення скарги з тих підстав, що оскаржувані постанови відповідають вимогам закону.
ОСОБА_2 проти задоволення скарги ОСОБА_3 заперечувала з тих підстав, що державний виконавець діяла відповідно до вимог закону, ОСОБА_4 мав підробіток, тому міг сплачувати аліменти.
Заслухавши державного виконавця та стягувача, оглянувши матеріали справи судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у справі № 174/1231/23 09.01.2025 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/4 частини щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (справа № 174/1231/23), який було пред'явлено до виконання до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавче провадження № 77950634 відкрито 02.05.2025) (а.с. 10, 16-20).
10.10.2025 державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оксаною Чорнобай винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України з тих підстав, що з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_3 утворилась заборгованість зі сплати аліментів 16 227,97 грн, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 10.10.2025 за період з 02.05.2025 по 30.09.2025 перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (а.с. 8).
10.03.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оксаною Чорнобай винесена постанова про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами з тих підстав, що з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_3 утворилась заборгованість зі сплати аліментів 18 926,77 грн, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 10.03.2026 за період з 25.12.2023 по 31.12.2025 перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (а.с. 9).
З розрахункового листка за лютий 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 працює в ТОВ «АТБ-Маркет», отримуючи заробітну плату з якою утримуються аліменти (а.с. 11).
Згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.02.2026 на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованісті по заробітній платі. В день звільнення 15.12.2025, заробітна плата йому виплачена не була, заборгованості складає 99 412,27 грн (з червня 2025 року по грудень 2025 року) (а.с. 13-15).
Квитанція на суму 5 000,00 грн долучена до скарги на пдтвердження сплати аліментів за люти 2026 року (а.с. 5).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.04.2026 заборгованість по аліментам складає 35 764,35 (а.с. 43).
Відповідно до ч. 1 ст 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до абзацу першого частини першої та частини третьої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Відповідно до ст. 1, 2 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених ЗУ «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Статтею 71 ЗУ «Про виконавче провадження» регулюється порядок стягнення аліментів.
Згідно ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на 10.10.2025 та 10.03.2026, за наявності заборгованості зі сплати аліментів понад 4 місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про тимчасові обмеження, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Законодавець пов роз'язує вчинення виконавчих дій, а саме ухвалення переліку постанов, що передбачений ст. 71 Закону України із наявністю заборгованості зі сплати аліментів за певний період, терміном дії до погашення такої заборгованості.
При цьому, ЗУ «Про виконавче провадження» не містить обмежень державному виконавцю у кількості ухвалених постанов, передбачених ст. 71 Закону.
Матеріали справи свідчать, що в рамках виконавчого провадження № 77950634 10.10.2025 та 10.03.2026 державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оксаною Чорнобай винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що ґрунтується на законі і переслідує легітимну мету такого обмеження (виконання судового рішення, яке в добровільному порядку не виконується), таке законне обмеження є справедливим і пропорційним до мети, заради якої воно застосовано, а саме захист прав стягувача шляхом примусового виконання рішення суду (судового наказу).
Суд зазначає, що при встановленні державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» та наявність заборгованості роботодавця перед ОСОБА_3 з заробітної плати не може бути підставою для скасування постанов які відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження». Суд погоджується з доводами державного виконавця про те, що наявність трудового спору боржника з третіми особами (роботодавцем) не звільняє його від безумовного обов'язку щодо утримання дитини та не може бути підставою для порушення прав дитини на належний рівень життя. Наявність іншого виконавчого провадження про виконання рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.02.2026 яким на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованісті по заробітній платі у тому ж самому відділі не є само по собі підставою для скасування оскаржуваних постанов.
Під час розгляду скарги боржником доказів відсутності заборгованості зі сплати аліментів не надано, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.04.2026 заборгованість по аліментам складає 35 764,35 грн. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не позбавлений можливості просити про скасування вказаних вище обмежень сплативши заборгованість по сплаті аліментів в рамках виконавчого провадження № 77950634 з примусового виконання судового наказу.
Виходячи з викладеного, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 448, 449, 450 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, заінтересовані особи: Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали
Суддя І.А.Ілюшик