Справа № 199/4982/26
(6/199/351/26)
07.05.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі судді Руденко В.В., розглянувши матеріали заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА», боржник: ОСОБА_1 ,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ФІНАНС» звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із заявою, в якій просить замінити первісного ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні №65734639 щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса №21483.
Вивчивши матеріали поданої заяви та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Звернувшись до суду із заявою про заміну сторони стягувача, заявник зазначив, що на примусовому виконанні приватного виконавця Сидорук Л.В. перебуває виконавче провадження №65734639 щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса №21483.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2685302 від 04.05.2026 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Індустріального районного суду міста Дніпра.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)).
Відповідно до ч.2 ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19.
Статтею 187 ч.9 ЦПК України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.
Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищенаведеного, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА», боржник: ОСОБА_1 передати на розгляд до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Передача страви на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Руденко