Справа № 199/4569/26
(2-з/199/46/26)
про забезпечення позову
07.05.2026 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Біляєвою Ю.І. подана до ОСОБА_2 позовна заява про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по відшкодуванню заподіяної шкоди, тому тому позивач вважає, що наявні підстави для накладення арешту на належне відповідачу майно - житловий будинок та транспортний засіб.
Розглянув заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення частково, враховуючи наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як встановлено судом, між сторонами існує спір щодо нерухомого майна та необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується позивачем можливим відчуженням даного майна відповідачем, що вочевидь зробить неможливим або значно ускладнить відшкодування завданої шкоди.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
На переконання суду, з урахуванням предмету спору, який виник між сторонами, встановлених фактичних обставин, обраний вид забезпечення позову не є доцільним із заявленими вимогами, оскільки накладення арешту на майно ( місце проживання відповідача зареєстровано за адресою житлового будинку) передбачає також заборону користування ним; водночас, суд погоджується з тим, що невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та утруднити виконання рішення суду в майбутньому за умови ухвалення його на користь позивача, у зв'язку з чим наявні підстави для обрання іншого виду забезпечення позову - заборону вчинення певних дій, тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч.ч. 1, 2 ст. 149, п. 2 ч. 1 ст. 150, ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153, 260 - 261 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди, шляхом
заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) та будь-яким іншим особам, зокрема суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням та державною реєстрацією речових прав щодо наступного рухомого майна та нерухомого майна:
-житлового будинку АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1442883212101) літ. - 1 загальною площею 67,9 кв.м, житловою площею 41,9 кв.м, у тому числі прибудова літ. а-1, з ганком з козирком літ. а; літня кухня літ. Б з погребом під літ. Б; вбиральня літ. В; сарай літ. Г; споруди №1-3, І;
-транспортного засобу марки GEELY EMGRAND X7, 2013 р.в., р/н НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 07.05.2026 р.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя В.В.Спаї