Справа № 736/1001/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/189/26
Доповідач ОСОБА_2
07 травня 2026 року місто Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
головуючої-судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора- ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2026 року, якою в межах кримінального провадження № 120262702900000095 від 29.04.2026 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соснівка Корюківського району Чернігівської області, громадянина України, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 28 червня 2026 року, без визначення застави,
установила:
Ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2026 року задоволено клопотання слідчого та стосовно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 20год 50хв 28 червня 2026 року.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутності підстав для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
Не погодившись із рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що слідчий суддя об'єктивно не оцінив надані органом досудового розслідування докази, не взяв до уваги, що клопотання старшого слідчого про застосування до підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою базується не на конкретних доказах, що підтверджують існування передбачених законом ризиків, а лише на посиланнях слідчого про тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та передбачене за його вчинення суворе покарання, базується на загальних соціальних даних про підзахисного (не одружений, утриманців не має тощо), з чого і були зроблені припущення про наявність ризику втечі підзахисного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Слідчий суддя не взяв до уваги те, що конкретних доказів, які підтверджують вказані в клопотанні ризики, слідчим не було надано. Слідчим суддею не враховані заяви підзахисного у судовому засіданні про те, що він не збирається переховуватись від органів досудового слідства та суду, не має наміру впливати на свідків та скоювати злочини, просив обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Вважаю, що є наявні обставини для застосування до ОСОБА_9 , відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме, цілодобового домашнього арешту з покладенням на підзахисного відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Слідчий суддя не врахував дані про особу ОСОБА_9 , що він має постійне місце реєстрації та проживання, має сім'ю і проживає зі співмешканкою без реєстрації шлюбу, працює неофіційно, не судимий.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, натомість прокурор заперечував щодо її задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів клопотання, які надійшли до апеляційного суду для розгляду, слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 120262702900000095 від 29.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_9 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 30.04.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК Україн, підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.04.2026, проведеного в ділянці лісу 16 кварталу, розташованого за с. Соснівка, Корюківського району, Чернігівської області, під час якого виявлено частину газети з плями РБК; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який надав показання, що 28.04.2026 він разом з братом ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , батьком останнього ОСОБА_13 , у лісі вантажили дрова на автомобіль. Так як ОСОБА_11 перебував у стані алкогольного сп'яніння, та погано закидав дрова, ОСОБА_12 побив його руками та ногами по голові та тулубу; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 , котрий відтворив послідовність подій, які відбувались 28.04.2026 на ділянці лісу 16 кварталу, розташованого за с. Соснівка, Корюківського району, Чернігівської області; показами свідка ОСОБА_14 , який надав показання, що дійсно 28.04.2026 він на автомобілі приїхав у ділянку лісу в с. Соснівка, Корюківського району, для того, щоб завантажити дрова на прохання знайомого ОСОБА_12 . Приїхавши на ділянку він виявив трьох осіб, з який він знає тільки ОСОБА_12 . Вони почали вантажити автомобіль. Під час завантажування один з чоловіків, котрий знаходився у нетверезому стані, постійно присідав та відпочивав. Так як ОСОБА_12 це не влаштовувало, він підійшов до чоловіка та декілька разів ударив його правою рукою, від чого той впав на землю. Після цього, ОСОБА_12 знову підійшов до нього та почав бити ногами по тулубу. Також він бачив, що ОСОБА_12 наносив удари рукою по голові, не менше трьох разів; довідкою КНП «Корюківська ЦРЛ» від 28.04.2026, відповідно до якої у ОСОБА_11 наявні тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу; показами свідка ОСОБА_15 , який надав показання, що 29.04.2026 до нейрохірургічного відділення КНП « Чернігівська обласна лікарня» ЧОР госпіталізований ОСОБА_11 . Хворий був оглянутий, проведено комп'ютерну томографію, після чого ОСОБА_11 поставлений попередній діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку з формуванням вогнища забою ІІ-ІІІ типу в правій лобній ділянці в лівій підталамічній ділянці; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді та констатує, що підозра ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на даному етапі слідства є обґрунтованою та потребує подальшого розслідування.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що є тяжким злочином, відповідно до класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; характер вчиненого протиправного діяння, особу підозрюваного: його вік та постійне місце реєстрації та проживання, те, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий; наявність обґрунтованих ризиків, на які посилався слідчий, визнавши їх доведеними прокурором із посиланням на докази, вагомість яких є достатньою на даній стадії кримінального провадження для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Тому доводи апелянта про те, що рішення слідчого судді не базується на конкретних доказах, що підтверджують існування ризиків, передбачених ч.1 та ч.3 та неврахування особи підозрюваного є безпідставними.
Слідчий суддя врахував те, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні) полягає у тому, що оскільки підозрюваному ОСОБА_9 достеменно відомо місце проживання та спосіб життя свідків кримінального правопорушення та місцезнаходження потерпілого, і будучи на волі він може вступити з ними в зносини та шляхом умовляння, залякування, шантажу, чи підкупу може спонукати їх до відмови від дачі показів та участі в інших слідчих діях або спонукати його дати неправдиві покази. Показання свідків, потерпілого, висновки експертів, мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних осіб у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо. Інші свідки протиправних дій, які наразі в ході досудового розслідування встановлюються, відомі на даний момент лише ОСОБА_9 , тому останній аналогічно зможе впливати на них, що спотворить істинні обставини, що підлягають встановленню в ході досудового розслідування.
При цьому враховується, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні у майбутньому.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Аналіз матеріалів, наданих суду, доводить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить на даний час належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, а застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим.
Оскільки за обставинами цього кримінального провадження встановлені ризики, передбачені положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку не визначати підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Тому доводи апеляційної скарги щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необґрунтованими, оскільки такий захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні. При цьому була розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів, але аналіз наданих матеріалів не забезпечив такої можливості.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , при цьому слідчим суддею враховані всі обставини, з яким закон пов'язує вирішення питання про обрання запобіжного заходу, а тому обґрунтовано задоволено клопотання слідчого, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу.
Усі докази, які стосуються вирішення питання про запобіжний захід, слідчим суддею досліджені та знайшли свою оцінку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є непереконливими.
Враховуючи наведене, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а істотних порушень приписів чинного кримінального процесуального законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 відсутні, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 28 червня 2026 року, без визначення застави, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений та проголошений 08.05.2026 о 08.30 год.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4