Справа № 742/1947/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/164/26
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
06 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
скаржниці ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року,
ОСОБА_7 звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області зі скаргою на незаконні рішення та бездіяльність слідчого Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області. Просила визнати протиправними дії слідчого щодо внесення до ЄРДР відомостей, які не відповідають змісту її заяви та ухвали суду. Зобов'язання слідчого змінити відомості в ЄРДР вказавши заявницею ОСОБА_7 , та викласти фабулу згідно з заявою щодо протиправних дій ліквідаторів - осіб Прилуцької районної ради. Скасувати постанову слідчого ОСОБА_8 щодо визнання ліквідаторів, посадових осіб Прилуцької районної ради (представників підприємства КНП «ЦПМСД» ПРРЧО) потерпілими через очевидний конфлікт інтересів. Зобов'язати слідчого надати статус потерпілої фізичній особі (викривач) та невідкладно ознайомити з матеріалами справи № 42024272210000079 за ст. 191, ч. 4 ст. 219 КК України.
Ухвалою слідчого судді слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скарга ОСОБА_7 не містить вимог, які могли б бути предметом оскарження згідно ч. 1 ст. 303 КПК України.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою направити матеріали скарги до суду першої інстанції для відкриття провадження та розгляду по суті.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що слідчий суддя фактично допустив попередню оцінку заяви по суті замість контролю за дотриманням імперативних вимог ст. 214 КПК України. Зазначає, що у заяві від 19.03.2026 було наведено нові обставини, які стали відомі товариству лише після ознайомлення з матеріалами іншого кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов безпідставного висновку, що згадана заява не містить короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінально правопорушення.
Вказує, щодо незаконного застосування ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя послався на те, що скарга подана на дії, які не підлягають оскарженню. Це твердження вважає хибним, оскільки предметом її скарги є не внесення відомостей до ЄРДР саме за її заявою, відповідно до вже існуючого рішення суду. Ця бездіяльність прямо передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як об'єкт судового контролю.
Також, на її думку слідчим Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівські області ОСОБА_8 було викривлено фабулу навмисно та визнано фігурантів її заяви про злочин потерпілими. А це унеможливлює передачу справи до суду проти цих осіб. Вважає, своїми діями слідчий суддя позбавив її доступу до правосуддя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти задоволення поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
У ст. 303-308 КПК України передбачено оскарження визначеного законом переліку рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді місцевого суду. Закон визначає слідчого суддю як суб'єкта, який під час досудового розслідування вирішує питання, пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод осіб, і розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність у кримінальному процесі.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що порушені у скарзі питання виходять за межі переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають самостійному оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже, наявні підстави, передбачені ч. 4 ст. 304 КПК України.
Главою 26 КПК України встановлені певні види бездіяльності слідчого та прокурора, а також прийняті ними рішення, які можуть бути оскарженні на стадії досудового розслідування. У зв'язку з цим слідчий суддя не розглядає по суті скарги на рішення, дії чи бездіяльність, оскарження яких ст. 303 КПК України не передбачено. Тобто дана норма не передбачає можливості оскарження будь-якої, абстрактної бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора прокурора, яка, на думку скаржника, свідчить про неналежне досудове розслідування.
Так, частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що, під час досудового розслідування, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача, прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тому наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Зі змісту скарги ОСОБА_7 слідує, що скаржниця фактично ставить перед судом питання про визнання протиправними дії слідчого щодо внесення до ЄРДР відомостей, які не відповідають змісту її заяви та ухвали суду. Зобов'язання слідчого змінити відомості в ЄРДР вказавши заявницею ОСОБА_7 , та викласти фабулу згідно з заявою щодо протиправних дій ліквідаторів - осіб Прилуцької районної ради. Скасування постанови слідчого ОСОБА_8 щодо визнання ліквідаторів, посадових осіб Прилуцької районної ради (представників підприємства КНП «ЦПМСД» ПРРЧО) потерпілими через очевидний конфлікт інтересів. Зобов'язання слідчого надати статус потерпілої фізичній особі (викривач) та невідкладно ознайомити з матеріалами справи № 42024272210000079 за ст. 191, ч. 4 ст. 219 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що дії, рішення та бездіяльність слідчого, які оскаржуються ОСОБА_7 не входять до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 303 КПК.
Доводи апелянта про те, що слідчий суддя вийшов за межі повноважень та вдався до оцінки скарги по суті, колегія суддів вважає безпідставними. Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК слідчий суддя зобов'язаний відмовити у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність, що не підлягає оскарженню. Встановлення факту неможливості оскарження рішення прокурора в порядку ст. 303 КПК є прямим обов'язком слідчого судді саме на стадії відкриття провадження і не становить собою судового розгляду скарги по суті.
Оцінюючи твердження апелянта про упередженість слідчого та його дії в умовах конфлікту інтересів, колегія суддів виходить з того, що стадія вирішення питання про відкриття провадження (ст. 304 КПК) має характер формально-правової перевірки скарги на відповідність вимогам закону. Оскільки оскаржувані рішення, дії та бездіяльність об'єктивно не входить до переліку ч. 1 ст. 303 КПК, закон імперативно вимагає від слідчого судді відмовити у відкритті провадження. За наявності такої безальтернативної вимоги закону, процесуальне рішення слідчого судді позбавлене ознак суддівського розсуду (дискреції), що виключає вплив будь-яких суб'єктивних факторів чи конфліктних ситуацій на результат розгляду.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Короткий виклад обставин вчинення кримінального правопорушення, зазначений у відповідному витягу з ЄРДР, не свідчить про невиконання слідчим вимог ст. 214 КПК України, оскільки в процесі здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до вимог «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, такі обставини можуть уточнюватись та змінюватись в залежності від отриманої органом досудового розслідування доказової інформації.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 , діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4