04 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/8689/26
Провадження № 11-сс/820/252/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретарів
судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 про відмову ОСОБА_6 в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому, яка полягає у зміні кваліфікації злочинів при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що жодною нормою КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатися в діяльність дізнавача та його дискреційні повноваження, зокрема зобов'язати його вчинити конкретні слідчі дії. Слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.22 КПК України).
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, та постановити нову, якою зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому, невідкладно внести відомості до ЄРДР за його заявою від 26.02.2026 та доповненнями до заяви від 10.03.2026 за всіма статтями КК відносно осіб, які вчинили злочини стосовно його сина ОСОБА_7 , а саме, за правовою кваліфікацією: за ч.3 ст. 127, ч.3 ст. 146, ч.3 ст. 364, ч.3 ст. 365, ч.3 ст. 371, ч.2 ст. 372, ч.2 ст. 373, ч.2 ст. 374, ч.2 ст. 384 КК України, через ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, КК України, п. 2,4,6,10,11,13 ч.1 ст. 67 КК України ( в редакції 2004 року) відносно начальника ПЗВМ м. Хмельницького ОСОБА_8 , заступника начальника ВКР ПЗВМ м. Хмельницького ОСОБА_9 , ОУВКР ПЗВМ м. Хмельницького ОСОБА_10 , ОУВКР ПЗВМ м. Хмельницького ОСОБА_11 , експерта Хмельницького обласного бюро СМЕ ОСОБА_12 , та слідчого прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_13 , який забезпечував юридичне прикриття в цій групі.
Апелянт вважає дану ухвалу незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки йому безпідставно відмовлено у задоволенні його скарги. Крім того, стверджує, що слідчі ТУ ДБР у м. Хмельницькому умисно не вручають пам'ятки про процесуальні права потерпілого, чим порушують закон та намагаються позбавити його та ОСОБА_7 статусу потерпілого. Просить зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому, невідкладно долучити до матеріалів справи об'єднаного кримінального провадження окрему постанову Хмельницького міськрайонного суду від 05.05.2026, та надати правову оцінку діям слідчого прокуратури м. Хмельницького.
Заслухавши суддю доповідача, заявника ОСОБА_6 , на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з приписами статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Таких вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя дотримався.
Перевіривши доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 , колегія суддів вважає їх безпідставними.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі і бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для порушення кримінального провадження.
Слідчий суддя, в даному випадку, не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому, яка полягає у зміні кваліфікації злочинів при внесені відомостей до ЄРДР відповідно до його заяви.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2026 зобов'язано уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, внести відомості до ЄРДР, згідно з заявою ОСОБА_6 від 26.02.2026.
11.03.2026 старшим слідчим в особливо важких справах ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницькому, ОСОБА_14 внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 366 КК України, ч.2 ст.384 КК України, а 12.03.2026 за ч.1 ст.384 КК України.
Слідчий суддя, перевіривши всі доводи скарги ОСОБА_6 , відмовив у її задоволенні. На думку слідчого судді не вбачається бездіяльності уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, оскільки, відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2026, відомості про вчиненні кримінальні правопорушення були внесені до ЄРДР.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками слідчого судді та вважає безпідставними і необґрунтованими апеляційні доводи ОСОБА_6 .
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
Внесення відомостей до ЄРДР, врегульовано також Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора України від 30 червня 2020 №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості, в тому числі про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного потерпілим, заявником чи виявленого з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст.214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року, у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст частини l статті 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.09.2021, у справі №556/450/18, відповідно до якої підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Відтак, з аналізу викладених вище норм законодавства та позицій касаційної інстанції вбачається відсутність обов'язку у відповідальних осіб вносити будь-які відомості, які надходять до них, а лише ті, які у своїй сукупності, певним чином, вказують на можливість існування складу того чи іншого кримінального правопорушення, тобто передбачається початкова оцінка обґрунтованості такої заяви чи повідомлення, навіть якщо це прямо не вказано у КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що немає підстав для задоволення, поданої ОСОБА_6 апеляційної скарги, оскільки слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що жодною нормою КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатися в діяльність дізнавача та його дискреційні повноваження, зокрема зобов'язати його вчинити конкретні слідчі дії. Слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.22 КПК України).
Як убачається зі змісту поданої заяви, апелянт посилається на те, що в його заяві міститься посилання, крім того, на вчинення злочинів, зазначеними ним особами, передбачених ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.3 ст. 371 КК України, відтак слідчим не виконана ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2026, в повному обсязі, оскільки він самовільно змінив кваліфікацію злочинів, про які вказував заявник.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що обставини, на які посилається заявник, у своїй скарзі, частково вже є предметом судового розгляду в суді першої інстанції, на підставі запиту Хмельницького апеляційного суду від 24.04.2026.
У відповідь на вищевказаний запит, 29.04.2026 Хмельницький міськрайонний суду Хмельницької області повідомив, що в провадженні суду перебуває кримінальне провадження (справа № 686/12615/17) за обвинуваченням ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.3 ст. 371 КК України, потерпілими у якому органом досудового розслідування визнанні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Доводи апеляційної скарги про необхідність зобов'язання уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР по всіх злочинах, які вказані в його заяві та доповненнях, є безпідставними, оскільки питання повноти, обсягу та правової кваліфікації відомостей, внесених до ЄРДР, належить до дискреційних повноважень слідчого.
Як убачається з ухвали слідчого судді від 04.03.2026, слідчого було зобов'язано внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві про кримінальне правопорушення, а не здійснити їх правову кваліфікацію за конкретними статтями Кримінального кодексу України.
Колегія суддів виходить з того, що внесення відомостей до ЄРДР передбачає відображення обставин кримінального правопорушення, то як правова кваліфікація є попередньою та належить до повноважень слідчого і прокурора, така кваліфікація може змінюватися в ході досудового розслідування залежно від встановлених обставин.
Норми кримінально процесуального закону не покладають на слідчого обов'язку вносити до ЄРДР відомості за всіма статтями Кримінального кодексу України, на які посилається заявник у своїй заяві.
Сам по собі факт невнесення відомостей до ЄРДР відомостей із зазначенням окремих статей Кримінального кодексу України не свідчить про бездіяльність слідчого, якщо відомості про подію кримінального правопорушення внесені та досудове розслідування розпочато.
Колегія суддів встановила, що вимоги ухвали слідчого судді виконано, відомості до ЄРДР внесено, досудове розслідування розпочато.
Отже підстав вважати, що слідчим допущено бездіяльність у розумінні ст. 303 КПК України, відсутні.
Доводи апелянта щодо невручення пам'ятки про процесуальні права потерпілого не є предметом розгляду в межах цієї скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України, та не свідчать про наявність бездіяльності у вигляді невнесення відомостей до ЄРДР.
Крім того, вимоги апеляційної скарги, в частині зобов'язання уповноважених осіб ТУ ДБР долучити до матеріалів кримінального провадження окрему постанову суду від 05.05.2026 року та надати правову оцінку діям слідчого прокуратури фактично стосуються процесуального керівництва досудовим розслідуванням та виходять за межі повноважень слідчого судді при розгляді скарг на бездіяльність.
Такі питання вирішуються в межах досудового розслідування та, у разі наявності підстав, можуть бути предметом окремого судового контролю в інший спосіб, передбачений КПК України.
Також колегія суддів враховує, що матеріали, пов'язані із заявами ОСОБА_6 , вже перебувають на розгляді суду першої інстанції, що свідчить про відсутність необхідності повторного втручання суду в ті самі правовідносини.
За таких обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницький.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчого та неправильного розуміння меж судового контролю.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя ухвалив законне, вмотивоване й обґрунтоване рішення, таке, що відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, порушень, які б надавали підстави для його скасування, колегією суддів не встановлено, тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої апеляційної скарги.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованому у м. Хмельницький, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2