07 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/33355/25
Провадження № 22-ц/820/623/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Плінська І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2026 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
АТ «Універсал Банк» зазначило, що в порядку реалізації проекту «Мonobank» 10 січня 2021 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 60 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 5 жовтня 2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 108 910 грн 29 коп.
За таких обставин АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 108 910 грн 29 коп. заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 10 січня 2021 року та 3 028 грн витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 108 910 грн 29 коп. заборгованості за кредитним договором і 3 028 грн витрат зі сплати судового збору.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути вказану заборгованість. У зв'язку з розглядом справи АТ «Універсал Банк» понесло обґрунтовані витрати зі сплати судового збору, які слід покласти на відповідача.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів укладення сторонами кредитного договору, а банк видав кредит відповідачу як особі з інвалідністю ІІ групи та психічним захворюванням без відповідної перевірки його платоспроможності. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
АТ «Універсал Банк» не подало відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не з'ясував дані про особу відповідача ОСОБА_1 , не застосував норми статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) та не врахував норми статті 141 ЦПК України, внаслідок чого рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
В решті рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
10 січня 2021 року ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» підписали анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за змістом якої відповідач визнав, що ця анкета-заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту, тарифами, що розміщені на офіційному сайті банку, складають договір про надання банківських послуг. Водночас ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов'язується виконувати їх.
За договором про надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» надало ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування 60 000 грн.
Згідно з випискою по картці (а.с. 16-23) у період з 14 травня 2021 року до 5 жовтня 2024 року ОСОБА_1 використав 412 978 грн 92 коп. і повернув 303 938 грн 63 коп. кредитних коштів. Розмір заборгованості за кредитним договором становить 108 910 грн 29 коп.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 10 січня 2021 року (а.с. 26) підписана працівником АТ «Універсал Банк» Барвінком В.М. та ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі. Ця анкета-заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (а.с. 27-33), тарифи «Чорна картка monobank» (а.с. 25-26) і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 34-35), визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Довідка про наявність рахунку від 5 жовтня 2025 року (а.с. 24) і довідка про розмір встановленого кредитного ліміту (а.с. 25) також свідчать про умови укладеного сторонами кредитного договору.
Факт отримання та неповернення ОСОБА_1 кредитних коштів сторонами не оспорюється.
Крім того, згідно з випискою по картці (а.с. 16-23) та розрахунку заборгованості (а.с. 6-14) борг ОСОБА_1 за кредитним договором склав 108 910 грн 29 коп.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути вказану заборгованість.
Суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором. Цей розмір відповідачем не спростований.
Посилання ОСОБА_1 на недоведеність укладення сторонами кредитного договору суперечать фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
Водночас суд припустився помилки при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентується статтею 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).
Зазначене стосується і випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 69), а тому він користується пільгами щодо сплати судового збору.
Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції безпідставно присудив з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028 грн. Ці судові витрати мають бути відшкодовані банку за рахунок держави.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті заявлених вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Водночас суд не дотримався вимог закону при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а тому в цій частині оскаржуване рішення слід змінити.
Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2026 року в частині розподілу судових витрат змінити.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження - 04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21133352) 3 028 гривень судового збору за подання позову.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 8 травня 2026 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Павловська А.А.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27