07 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 672/1277/25
Провадження № 22-ц/820/1064/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року (суддя Шинкоренко С.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором та договором позики.
В обґрунтування вимог, позивач вказував, що 31 серпня 2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №76443691, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надало позичальнику кредит у розмірі 6100 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.
Крім того, 23 вересня 2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, укладено договір позики №4692168, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надало позичальнику кредит у розмірі 6000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.
14 червня 2021 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №14/06/21, згідно з яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до відповідача за договором №76443691на загальну суму 23367,50 грн., з яких: 6100,00 грн. - основна сума боргу; 17537,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, та за договором №4692168 на загальну суму 25620,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - основна сума боргу; 19620,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №76443691 в розмірі 23637,50 грн., з яких: 6100,00 грн. - основна сума боргу; 17537,50 грн. - відсотки; заборгованість за договором позики №4692168 в розмірі 25620,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - основна сума боргу; 19620,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 49257,50 грн. зокрема: за кредитним договором №76443691 від 31.08.2023 року в розмірі 23637,50 грн., з яких 6100,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17537,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №4692168 від 23.09.2023 року в розмірі 25620,00 грн. з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19620,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі - 3028 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони погодили всі істотні умови кредитних договорів, в тому числі, суму кредиту, розмір процентної ставки, строк кредитування, розмір щомісячного платежу, загальну суму повернення, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов кредитних договорів, заборгованості за тілом кредиту та процентами є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року у справі № 672/1277/25.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, під час розгляду справи судом першої інстанції не було належним чином перевірено докази, надані позивачем. Зокрема, позивачем не було надано оригіналу кредитного договору, укладеного між ним та первісним кредитором. До матеріалів справи були долучені лише копії документів, які не можуть вважатися належними та достатніми доказами укладення договорів та розміру заборгованості за ними, без підтвердження їх достовірності оригіналами.
Також позивачем не було надано належних доказів фактичного переходу права вимоги до нього, а саме документів, що підтверджують передачу права вимоги за договором факторингу або іншим правочином із зазначенням саме його зобов'язання.
Окрім цього, позивачем не було надано детального та обґрунтованого розрахунку заборгованості, що унеможливлює перевірку правильності визначення суми боргу.
Крім того, зазначає, що він є військовослужбовцем, з 2020 року по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України, перебував та перебуває у районі проведення бойових дій, що підтверджується відповідними довідками.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими що не відповідають дійсним обставинами справи, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 31 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено в електронній формі договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76443691, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Умовами договору визначено, що дата надання позики 31.08.2023, сума позики 6100 грн. строком на 25 днів, дата повернення позики - 25.09.2023, знижена процентна ставка 2,5%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%, пеня (не застосовується в період воєнного стану) 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 119700,64%, орієнтовна загальна вартість позики - 9912,50 грн. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору. Параметри, порядок і графік повернення позики, сплати процентів та комісії за надання позики визначено в додатку № 1 до цього договору (пункт 2 договору).
Відповідно п. 4 договору позики сторони передбачили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Згідно із п.6 даного договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника, шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без мін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день користування продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3.3 п. 2 договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді.
За умовами п.21 договору позики на вказану позичальником електронну пошту або номер телефону надсилається згенерований одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-комунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором.
У пункті 28 договору зазначено реквізити сторін, а саме дані позичальника ОСОБА_1 , зокрема, дата народження, паспортні дані та ідентифікаційний код, адреса та поштова адреса, телефон, електронна пошта, номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Додатком № 1 до договору позики №76443691 від 31.08.2023 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, який складає 6100 тіло кредиту + 3812,50 грн. відсотки за користування кредитом.
Вказані документи підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Hf2JmtQ1MU.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики №76443691 від 31.08.2023 за період з 31.08.2023 по 27.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 23637,50 грн., з яких: 6100 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17537,50 грн. заборгованість за процентами.
Крім того 23 вересня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено в електронній формі договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4692168, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Умовами договору визначено, що дата надання позики 23.09.2023, сума позики 6000 грн. строком на 20 днів, дата повернення позики - 13.10.2023, знижена процентна ставка 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 3,50%, пеня (не застосовується в період воєнного стану) 3,50%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 264294,96%, орієнтовна загальна вартість позики - 9240,00 грн. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору. Параметри, порядок і графік повернення позики, сплати процентів та комісії за надання позики визначено в додатку № 1 до цього договору (пункт 2 договору).
За п. 4 договору позики сторони передбачили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Згідно із п.6 даного договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника, шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без мін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день користування продовження буде розраховуватись за ставкою 3% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.
За умовами п.21 договору позики на вказану позичальником електронну пошту надсилається згенерований одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-комунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором.
У пункті 28 договору зазначено реквізити сторін, а саме дані позичальника ОСОБА_1 , зокрема, дата народження, паспортні дані та ідентифікаційний код, адреса та поштова адреса, телефон, електронна пошта, номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .
Додатком № 1 до договору позики №4692168 від 23.09.2023 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, який складає 6000 тіло кредиту + 3240,00 грн. відсотки за користування кредитом.
Вказані документи підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором da6wDfnG5p.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики №4692168 від 23.09.2023 за період з 23.09.2023 по 27.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 25620,00 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 19620 грн. заборгованість за процентами.
Відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт), фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказується в таких реєстрах боржників. Пунктом 4.1. даного договору факторингу визначено, що клієнт зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором ціни продажу заборгованості. Передача документації здійснюється шляхом укладення між сторонами відповідного акту прийому-передачі документації за формою, встановленою в додатку № 4 до цього договору (пункти 1.2, 1.2, 3.1, 4.1).
Відповідно до додаткової угоди № 20 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від 27 лютого 2024 року сторони дійшли згоди щодо загальної суми прав вимоги, що відступається згідно з реєстрами боржників № 17, 19.
Актом прийому-передачі реєстру боржників №17 від 27 лютого 2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників № 17 від 27.02.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №17 до договору факторингу №14/06/21 від 27.02.2024 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №76443691 в сумі 23637,50 грн., яка складається з наступного: 6100,00 грн. - основна сума заборгованості, 17537,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Актом прийому-передачі реєстру боржників №19 від 27 лютого 2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників № 19 від 27.02.2024.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 31 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76443691. Для укладення договору ОСОБА_1 здійснив ідентифікацію в указаній системі та надав відповідь про прийняття пропозиції (оферти) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Сторони здійснили обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов кредитного договору та підписали цей договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти в розмірі 6100 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 .
Крім того, 23 вересня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики (з фіксованою диференційованою ставкою) №4692168. Для укладення договору ОСОБА_1 здійснив ідентифікацію в указаній системі та надав відповідь про прийняття пропозиції (оферти) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Сторони здійснили обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов кредитного договору та підписали цей договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти в розмірі 6000 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_1 не спростував цей факт шляхом подання відповідних доказів про не відкриття на його ім'я зазначених банківських рахунків та ненадходження на них кредитних коштів.
Матеріали справи містять договір факторингу з відповідними додатками, які об'єктивно вказують на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за цими кредитними договорами. Ці договори є дійсними та виконаними.
Посилання ОСОБА_1 на недоведеність переходу права вимоги за кредитними договорами №76443691 та №4692168 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не відповідають фактичним обставинам справи.
Після закінчення строку кредитування (25 днів, 25.09.2023 року) та (20 днів, 13.10.2023) ОСОБА_1 не повернув кредит і не сплатив проценти за користування кредитом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитними договорами, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитним договором.
Водночас суд неправильно визначив розмір цієї заборгованості.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У зобов'язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.
Первісний кредитор та ОСОБА_1 встановили строк кредитування за кредитним договором №76443691 25 днів, за кредитним договором №4692168 20 днів.
Новий кредитор просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитними договорами, проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.
Доказів щодо продовження строку кредитування за взаємною згодою сторін матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на вказані обставини та неправомірно погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості за кредитним договором.
На день закінчення строку кредитування за кредитним договором №76443691 (25.09.2023 року) розмір заборгованості за процентами виходячи із розрахунку заборгованості (а.с.10-11) складає 3812,5 грн., за кредитним договором №4692168 (13.10.2023 року) розмір заборгованості за процентами виходячи із розрахунку заборгованості (а.с.27) складає 3240 грн.
Однак, заслуговують на увагу посилання апелянта ОСОБА_1 на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1357-ІХ від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, як підставу не нарахування йому як військовослужбовцю процентів за користування кредитом.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 надав довідку командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 №1625 від 10.03.2026 року, про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 , та довідку №4567 від 17.05.2025, що солдат ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України: у період: з 05.04.2021 по 21.09.2021, з 14.10.2021 по 16.12.2021, з 24.02.2022 по 17.10.2022, з 27.10.2022 по 21.02.2023, з 06.03.2023 по 08.09.2023, з 26.09.2023 по 16.11.2023, з 01.12.2023 по 24.02.2024, з 15.03.2024 по 01.07.2024, з 16.07.2024 по 07.11.2024, з 27.11.2024 по 02.03.2025, з 22.03.2025 по 16.05.2025 року.
Зазначені докази прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки не подання їх до суду першої інстанції було зумовлено поважними об'єктивними причини (частина 3 статті 367 ЦПК України). Відповідач з 05.04.2021 року перебуває на військовій службі, про розгляд справи повідомлявся за місцем його реєстрації, судова повістка повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти адресат відсутній з вказаною адресою.
Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30.03.2021 року (набрав чинності з 23.04.2021 року), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1Закону України «Про оборону України»).
В Україні діє воєнний стан, який був введений в дію відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, та з того часу по даний неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженим Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Воєнний стан на території України діє і на час розгляду даної цивільної справи.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитні договори між сторонами було укладено 31.08.2023 та 23.09.2023 року, а відповідач ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією 05.04.2021 року, з того часу і на дату видачі довідки 10 березня 2026 року проходить військову службу, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 №1625 від 10.03.2026 року форми 5, та довідкою №4567 від 17 травня 2025 форми 12, тобто на дату укладення договору позики і в період виконання його умов на відповідача поширювалися пільги, передбачені вищезазначеною нормою Закону, у зв'язку з чим, підстави для стягнення нарахованих процентів за період з 31.08.2023 року по 25.09.2023 року у розмірі 17537,50 грн. та за період з 23.09.2023 року по 13.10.2023 року - 19620 грн. відсутні.
Зважаючи на зазначене, рішення суду першої інстанції в розміру заборгованості за кредитом підлягає зміні.
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №76443691 в розмірі 6100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за кредитним договором №4692168 в розмірі 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки позовну заяву задоволено на 24,56%, з урахування судового збору сплаченого позивачем 3028 грн., апелянтом сплаченого судового збору в розмірі 3633,60 грн., шляхом взаємозаліку, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з позивача судовий збір в розмірі 1997,51 грн.
Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,апеляційний суд-,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року змінити в частині розміру заборгованості за кредитними договорами та судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №76443691 від 31 серпня 2023 року в розмірі 6100 грн. - заборгованості за тілом кредиту, за договором позики №4692168 від 23 вересня 2023 року в розмірі 6000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, а всього 12100 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1997,51 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.
Судді: Т.О.Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк