07 травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2026 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі заявник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою зобов'язати слідчого ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області внести до ЄРДР відомості викладені в його заяві від 27.01.2026 р. про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 КК України.
Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.
Апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку, про те, що ним оскаржено зміну попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки ним оскаржувалась бездіяльність, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 27.01.2026 р. в частині вчинення дій, що містять ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вважає, що оскільки у своїй заяві він повідомив про вчинення шахрайства шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, то досудове розслідування має здійснюватися щодо кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 27.01.2026 р. В обґрунтування скарги зазначив, що 27.01.2026 р. подав до ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення стосовно нього кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України, за фактом несанкціонованого доступу до його персональних і банківських даних, тобто шахрайства. В подальшому, отримано витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно яких органом досудового розслідування внесено до ЄРДР відомості за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України № 12026153020000048 від 03.03.2026 р. та ч. 1 ст. 361 КК України № 12026153020000049 від 03.03.2026 р. Зазначив, що органом досудового розслідування безпідставно не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення відомостей до ЄРДР, враховуючи норми статей 2, 36, 40, 40-1, 214 КПК України, відноситься до виключної дискреції слідчого, дізнавача, прокурора. Слідчий суддя під час вирішення питання про визнання бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР не наділений повноваженнями на визначення кваліфікації кримінального правопорушення відносно викладених у заяві обставин. Уповноважені особи ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області, отримавши заяву ОСОБА_5 дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її, внесли відомості до ЄРДР та надали обґрунтовану відповідь про проведення досудового розслідування за його заявою, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Як вбачається з матеріалів справи вбачається та встановлено слідчим суддею, 27.01.2026 р. ОСОБА_5 подав до ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення стосовно нього кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України, за фактом несанкціонованого доступу до його персональних і банківських даних, тобто шахрайства.
Заява не була розглянута відповідно до вимог статті 214 Кримінального процесуального, у зв'язку з цим у лютому 2026 року він звернувся зі скаргою до слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 24.02.2026 р., скаргу задоволено. Зобов'язано начальника слідчого відділу відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області забезпечити внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей викладених у його заяві від 27.01.2026 р.
В подальшому, отримано витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно яких органом досудового розслідування внесено до ЄРДР відомості за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України № 12026153020000048 від 03.03.2026 р. та ч. 1 ст. 361 КК України № 12026153020000049 від 03.03.2026 р.
Звертаючись зі скаргою до слідчого судді ОСОБА_5 зазначив, що органом досудового розслідування безпідставно не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення відомостей до ЄРДР, враховуючи норми статей 2, 36, 40, 40-1, 214 КПК України, відноситься до виключної дискреції слідчого, дізнавача, прокурора. Слідчий суддя під час вирішення питання про визнання бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР не наділений повноваженнями на визначення кваліфікації кримінального правопорушення відносно викладених у заяві обставин. Уповноважені особи ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області, отримавши заяву ОСОБА_5 дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її, внесли відомості до ЄРДР та надали обґрунтовану відповідь про проведення досудового розслідування за його заявою, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання бездіяльності органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені у повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Розглядаючи скаргу на бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скаржник у своїй скарзі до слідчого судді та в апеляційній скарзі вказує на те, що оскільки у своїй заяві він повідомив про вчинення шахрайства шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, то досудове розслідування має здійснюватися щодо кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
На противагу таким твердженням скаржника колегія суддів враховує вимоги п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК, якими визначено, що до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, очевидно, що слідчий (дізнавач, прокурор), зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи із інформації, якою володіє на момент реєстрації.
Лише в ході розслідування, коли орган досудового розслідування встановить обставини визначені у ст. 91 КПК, стане зрозуміло, чи була попередня кваліфікація, яку внесено до ЄРДР і короткий виклад обставин, відповідними вчиненому діянню, або внесено припущення, яке не було підтверджено, і діяння має іншу кваліфікацію.
Саме тому законодавець, у ст. 214 КПК використав терміни «можуть» свідчити про вчинення кримінального правопорушення, «попередня» кваліфікація. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.06.2022 р. у справі № 727/5573/20, провадження № 51-2355км23.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 р. у справі № 522/18784/21 провадження № 51-4663км24 зазначено, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, що розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Отже, на переконання колегії суддів слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що оцінка заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу та питання кваліфікації кримінального правопорушення здійснюється вже після їх внесення слідчим чи прокурором, а не іншою особою, зокрема, й слідчим суддею з урахуванням того, що слідчим суддею встановлено, що за заявою скаржника внесено відомості до ЄРДР.
Також варто вказати, що наразі досудове розслідування триває, в ході якого мають бути перевірені всі обставини, викладені у його заяві та буде надана відповідна правова кваліфікація.
Апеляційна скарга не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 , і зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_5 , не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2026 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2026 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення - залишити без змін, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ _____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3