Справа № 463/7182/25 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 22-з/811/119/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
07 травня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справи Львівського апеляційного суду Савуляк Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Цяцяка Романа Павловича, Шеремети Надії Олегівни та Ванівського Олега Михайловича від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова 09 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики», Львівської обласної ради про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Автоматизованою системою документообігу Львівського апеляційного суду визначено колегію суддів у складі головуючого: Цяцяка Р.П., суддів: Ванівського О.М., Шеремети Н.О. для розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова 09 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики», Львівської обласної ради про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
04 травня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів Цяцяка Романа Павловича, Шеремети Надії Олегівни та Ванівського Олега Михайловича від розгляду справи № 463/7182/25(провадження № 22-ц/811/1490/26) за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики», Львівської обласної ради про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обгрунтування заяви покликається на те, що здійснюючи процесуальні дії в межах даної справи, внаслідок яких постановлено ухвали суду, суддя Цяцяк Р.П. оцінював фактичні обставини даної справи, а відтак сформував попередню правову позицію щодо клочових питань даного спору. Попередні висновки судді щодо процесуальних строків, поважності причин їх пропуску, достатності доказів, допустимості апеляційного перегляду впливають на неупередженість судді під час розгляду апеляційної скарги по суті. Звертає увагу, шо суддя Цяцяк Р.П. одночасно є головуючим та суддею-доповідачем, тобто він фактично поєднує функцію первинної оцінки матеріалів справи та остаточного вирішення спору в апеляційній інстанції, що викликає у неї сумніви щодо забезпечення об'єктивної безсторонності розгляду даної справи.
З наведених підстав просить задовольнити заяву про відвід судді Цяцяка Р.П. від розгляду справи № 463/7182/25 та визнати неможливою його участь у розгляді даної справи та вирішити питання про відвід суддів Шеремети Н.О. та Ванівського О.М. у порядку ст. 40 ЦПК України та передати справу на повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 травня 2025 року відвід колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О. від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 березня 2026 року, заявлений ОСОБА_1 , визнано необґрунтованим та передано питання про відвід колегії суддів у складі суддів Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О. від участі у розгляді даної справи у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
07 травня 2026 року ОСОБА_1 подала заперечення на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 травня 2026 року, в якій не погодилася із цією ухвалою, оскільки заявлений відвід обґрунтовано не незгодою із процесуальними актами як такими, а наявністю об'єктивних, на її думку, сумнівів у безсторонності судді-доповідача Цяцяка Р.П. через сформовану попередню процесуальну позицію судді у даній справі.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Цяцяка Романа Павловича, Шеремети Надії Олегівни та Ванівського Олега Михайловича, доходжу висновку про відсутність підстав для відводу судді від розгляду даної справи з наступних мотивів.
Підстави для відводу судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 37 ЦПК України передбачає недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь яких сумнівів у його безсторонності (див, серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп.27,28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремі справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства») (Pullar v.United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п.49,50,52 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України).
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, в тому числі і при вирішенні процесуальних питань, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
До того ж аргументи заявника щодо необхідності відводу суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. та Ванівського О.М, від розгляду справи № 463/7182/25 лише з зазначених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
При цьому, об'єктивно обгрунтованих даних про те, що судді Львівського апеляційного суду Цяцяк Р.П., Ванівський О.М. та Шеремета Н.О., які визначені автоматизованою системою для розгляду цієї справи, виявляють упередженість відносно ОСОБА_1 у заяві про відвід не зазначено і таких матеріали апеляційної скарги не містять.
Доводи заяви про відвід як і доводи поданих заявником заперечень на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 травня 2025 року щодо наявності у заявника сумнівів у безсторонності судді-доповідача Цяцяка Р.П. за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували упередженість судді, не спростовують презумпцію неупередженості судді.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Цяцяка Романа Павловича, Шеремети Надії Олегівни та Ванівського Олега Михайловича слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 36,40 ЦПК України, суддя -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Цяцяка Романа Павловича, Шеремети Надії Олегівни та Ванівського Олега Михайловича - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Р.В. Савуляк