Справа № 463/9823/24 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.
Провадження № 22-ц/811/4106/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
17 квітня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2025 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільної зайнятої земельної ділянки,
встановив:
У жовтні 2024 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просила:
зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності («земельна ділянка №4»), площею 0,0140 га, що розташована зі східної сторони від будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу металевого навісу на стовпах, замощеного твердого покриття, металевих воріт та сітчастої огорожі, що встановлена на земельній ділянці №4 на межі, яка проходить по поворотних точках 1-2-3-4-5-6 у відповідності до картографічного матеріалу ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро», виконаного в масштабі 1:500 від 02.10.2024 року;
зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності («земельна ділянка №3»), площею 0,0165 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059, на АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу прибудови, площею 0,0040 га, та сітчастої огорожі, що встановлена на земельній ділянці №3 на межі, яка проходить по поворотних точках 6-5-4-7 у відповідності до картографічного матеріалу ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро», виконаного в масштабі 1:500 від 02.10.2024 року.
Провадження у даній справі відкрито 22.10.2024 року, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
17.01.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зупинення провадження у справі, в зв'язку з розглядом Личаківським районним судом м. Львова цивільної справи №463/3733/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа - Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконною та скасування ухвали про затвердження проекту землеустрою та скасування державної реєстрації на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059, яка є предметом спору в даній справі.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2025 року провадження у даній справі №463/9823/24 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільної зайнятої земельної ділянки зупинено до набрання законної сили рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/3733/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконною та скасування ухвали про затвердження проекту землеустрою та скасування державної реєстрації на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059.
Ухвалу суду оскаржив позивач Львівська міська рада, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що ОСОБА_1 в поданій заяві про зупинення провадження у справі не зазначив, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №463/3733/24.
Вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, зокрема п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Наголошує, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають безпосереднє значення для справи, провадження у якій зупинено. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Зазначає, що в даній справі №463/9823/24 позовні вимоги пред'явлені до відповідача у зв'язку із самовільним зайняттям і використанням ним земельних ділянок комунальної власності, площами 0,0140 га та 0,0165 га, шляхом встановлення сітчастої огорожі, твердого покриття, металевого навісу на стовпах, металевих воріт, а також прибудови площею 0,0040 га, за відсутності волевиявлення органу місцевого самоврядування (рішення Львівської міської ради про надання земельних ділянок у користування, а також дозвільних документів на проведення будівельних робіт з будівництва прибудови до об'єкту нерухомого майна), які межують з об'єктом нерухомого майна, що перебуває у власності, за адресою: АДРЕСА_2 .
У справі №463/3733/24 позовна вимога про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 06.09.2020 року №6639, пред'явлена до Львівської міської ради ОСОБА_1 , обґрунтована незаконністю підставових документів, що стали основою для формування земельної ділянки.
За позицією апелянта, наявність спору між ОСОБА_1 та Львівською міською радою, який також розглядається Личаківським районним судом м. Львова у межах справи №463/3733/24, жодним чином не унеможливлює розгляд даної справи, оскільки у випадку задоволення позову судом у справі №463/3733/24, буде скасована ухвала Львівської міської ради від 06.09.2020 року №6639 і це не змінить того факту, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059 (яка цією ухвалою винесена на продаж на земельних торгах) й надалі залишиться комунальною земельною ділянкою, тобто власником й надалі буде територіальна громада в особі Львівської міської ради, а отже, ця земельна ділянка залишиться самовільно зайнятою ОСОБА_1 і, за відсутності волевиявлення Львівської міської ради, не матиме наслідком автоматичного законного використання відповідачем спірних земельних ділянок, які є предметом розгляду в межах даної справи (справи №463/9823/24).
Вважає, що обставини, які можуть бути встановлені під час розгляду справи №463/3733/24, жодним чином не створюють в даній справі обставин, які унеможливлюють її розгляд.
Додає, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ у зв'язку з тим, що об'єктом обох справ є земельна ділянка з кадастровим номером №4610137200:05:002:0059, не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до ухвалення рішення в іншій справі.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.2 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07.04.2026 року, є дата складення повного судового рішення - 17.04.2026 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у самовільному зайнятті та використанні відповідачем земельних ділянок комунальної власності, зокрема, земельної ділянки, площею 0,0165 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059, на АДРЕСА_1 .
Предметом спору у справі №463/3733/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», є визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 07.09.2020 року №6639 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 для продажу на земельних торгах у формі аукціону» та скасування державної реєстрації права комунальної власності Львівської міської територіальної громади в особі Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2187752746101.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що об'єктом спору в обох справах є земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:05:002:0059 на АДРЕСА_1 .
Однак, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції належним чином не обґрунтував своїх висновків і не вказав, у чому саме полягає передбачена законом об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Судом першої інстанції не здійснювався аналіз та не встановлювалося у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду справи №463/3733/24 залежить прийняття рішення у даній цивільній справі.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі №6-1957цс16.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 (провадження №61-5752сво21) вказано, що: метою зупинення провадження у справі згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку цього чи іншого судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про зупинення провадження у справі, не вказав, які саме обставини (факти) можуть бути встановлені під час розгляду справи №463/3733/24, які не можуть бути з'ясовані та встановлені під час розгляду справи №463/9823/24, але які мають значення для неї.
ОСОБА_1 в поданій заяві не наведено, а судом не встановлено, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду справи судом першої інстанції до вирішення іншої справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді справи №463/3733/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа - Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації права власності, які є необхідними та які неможливо встановити при розгляді позову Львівської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільної зайнятої земельної ділянки.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу.
Колегія суддів не вбачає обов'язкових підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, для зупинення провадження у справі.
Згідно з п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).
Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які регулюють вирішення даного питання, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 17 квітня 2026 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич