Справа № 466/12911/24 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/811/934/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
08 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 14 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про анулювання заборгованості за послуги постачання гарячої води, -
23.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», в якому просив визнати дії відповідача щодо здійснення нарахування плати за послуги з постачання гарячої води по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку №138558, в сумі 2263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5658,45 грн незаконними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої у серпні 2024 року суми послуги постачання гарячої води у житлову квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку № 138558, а саме в сумі 2263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5658,45 грн, розрахувавши її згідно з показниками приладу обліку лічильника гарячої води № 138558, встановленого у його квартирі та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову покликався на те, що він є власником квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.10.2024, індексний номер 398236428.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» здійснює надання послуг постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води у належну йому квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . Ним належним чином і у встановлений строк здійснюється виконання договірних зобов'язань, зокрема в частині виконання обов'язку щодо оплати отриманих послуг. Нарахування оплати, зокрема, за постачання гарячої води здійснюється на підставі показів квартирного приладу обліку ГВ № 138558. Однак, за серпень 2024 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» провело нарахування за послуги постачання гарячої води за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показників квартирного приладу обліку, в сумі 2263,03 грн. Крім того, провівши нарахування за послуги постачання гарячої води за нормами споживання, відповідач здійснив перерахунок за серпень 2024 року в сумі 5658,45 грн. Загальна сума нарахувань за серпень 2024 року за нормами споживання та проведеного перерахунку становить 7921,48 грн. При цьому, у повідомленні про оплату послуг не зазначено жодної інформації про підстави нарахування за послуги постачання гарячої води за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку, а також про підстави проведення перерахунку. Також, відсутній розрахунок нарахованих відповідачем сум для оплати.
Враховуючи незаконність зазначених вище дій відповідача по нарахуванню і перерахунку вартості послуг постачання гарячої води, він звернувся до ЛМКП «Львівтеплоенерго» в усній формі з вимогою про надання інформації щодо такого нарахування. Працівниками ЛМКП «Львівтеплоенерго» йому було повідомлено, що таке нарахування було проведено у зв'язку з тим, що ним не було проведено чергову повірку квартирного приладу обліку, а термін дії попередньої повірки закінчився.
Разом з тим, його ніхто не повідомляв ні в усній, ні у письмовій формі про необхідність проведення повірки лічильника. Як вбачається з повідомлення на оплату відповідачем в графі «Наступна повірка» зазначено - «01.01.2020». Таким чином, відповідачем повідомлено його в березні 2024 року про необхідність проведення повірки 01 січня 2020 року, тобто більш ніж через 4 роки після закінчення зазначеного періоду і проведення фактичної повірки лічильника. У повідомленнях на оплату послуг за квітень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024 відомості у графі «Наступна повірка» відсутні. У повідомлення на оплату послуг за вересень 2024, надісланого йому відповідачем в графі «Наступна повірка» зазначено «10.09.2028». Зазначене свідчить про те, що саме незаконна бездіяльність відповідача, а в подальшому такі ж незаконні дії ЛМКП «Львівтеплоенерго» призвели до нарахування йому безпідставної заборгованості з плати за послуги з постачання гарячої води. Згідно положень статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з єлектро- і газопостачання, на яких покладено також відповідальність за своєчасність їх проведення. Однак, у порушення зазначеної норми закону відповідач неправомірно своєчасно не повідомив його про закінчення строку міжповіркового інтервалу приладу обліку заводський номер 138558, який встановлено в належній йому квартирі, що в свою чергу свідчить про відсутність його вини у порушенні строку проведення планової повірки лічильника. У відповідача відсутні належні докази виконання ним пункту 7 Порядку №474, зокрема підтвердження ознайомлення споживача з такими повідомленнями, які б містили в собі посилання на конкретний лічильник та дату закінчення міжповіркового періоду, момент виникнення обов'язку з повірки лічильника, встановленого в його квартирі. Отже, несвоєчасне проведення періодичної повірки засобу обліку гарячої води - лічильника з вини відповідача, встановленого у його квартирі, не є підставою для неврахування показників лічильника, оскільки невиконання відповідачем як виконавцем послуг своїх обов'язків не повинно мати негативних наслідків для нього як споживача послуг. 28 жовтня 2024 року з метою досудового врегулювання спору з відповідачем він звернувся з претензією про анулювання заборгованості за послуги постачання гарячої води до відповідача, в якій заявив вимогу про здійснення перерахунку нарахованої у серпні 2024 року суми послуги постачання гарячої води у житлову квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку, а саме в сумі 2 263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5 658,45 грн, розрахувавши її згідно з показниками приладу обліку - лічильника гарячої води крильчатого, встановленого у його квартирі. Листом № 08-14692-11//24 від 19.11.2024 ЛМКП «Львівтеплоенерго» відмовило у задоволенні претензійних вимог у зв'язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку. Просив позов задоволити.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про анулювання заборгованості за послуги постачання гарячої води відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
У апеляційній скарзі зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції застосував норми нормативно-правового акта, який втратив чинність. Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022 року. При цьому, станом на час виникнення спірних правовідносин чинною була та є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд не врахував наведені ним обставини, які свідчать про невиконання відповідачем вимог закон щодо його належного повідомлення про необхідність проведення повірки лічильника. Згідно пункту 1 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08.07.2015, цей Порядок визначає процедуру подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію і воду, що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до пункту 7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМ України № 474 від 08.07.2015, виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) з автоматичним підтвердженням факту доставки та отримання повідомлення, або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.
Відповідач не виконав та проігнорував зазначену вище вимогу спеціального підзаконного нормативно-правового акта, який є обов'язковим до виконання та застосування відповідачем. Доказів виконання відповідачем зазначеної вимоги матеріали справи не містять. При цьому, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд не врахував, що нарахування суми оплати за послуги з постачання гарячої води за серпень 2024 року здійснено відповідачем згідно норм споживання за наявності приладу обліку води в його квартирі, який у цей період перебував в експлуатації та його показники передавались відповідачу. У матеріалах справи відсутній Акт про демонтаж вузла розподільчого обліку гарячої води у його квартирі, як і будь-який інший доказ, який би підтверджував відсутність лічильника у квартирі споживача.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити.
У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив скаргу задоволити.
Представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Права та обов'язки виконавця комунальної послуги та споживача визначені зазначеним вище Законом.
Пунктами 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності визначено суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
22.06.2017 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 року.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що вузлом розподільного обліку є вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під обслуговуванням вузлів обліку слід розуміти: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
Пунктом 19 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які затверджені Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, передбачено, що обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку питної води здійснюється оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
У ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено порядок формування виконавцем (відповідачем) рахунків на оплату комунальних послуг, облікової інформації, що міститься в них, а також передбачено обов'язок відповідача щомісячно надавати такі розрахунки споживачам комунальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.10.2024, індексний номер 398236428.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» здійснює надання послуг постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води у зазначену вище квартиру, особовий рахунок споживача НОМЕР_1 .
Нарахування оплати, зокрема за постачання гарячої води, здійснюється на підставі показів квартирного приладу обліку ГВ № 138558.
28 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією про анулювання заборгованості за послуги постачання гарячої води, в якій заявив вимогу про здійснення перерахунку нарахованої відповідачем у серпні 2024 року плати за послуги постачання гарячої води у квартиру за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) не за нормами споживання, а на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку - лічильника гарячої води крильчатого, встановленого у його квартирі.
Як убачається з листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» № 08-14692-11//24 від 19.11.2024, позивача було повідомлено про відмову у задоволенні претензійних вимог в зв'язку з відсутністю підстав. У зазначеному листі ЛМКП «Львівтеплоенерго» зазначило, що станом на 01 квітня 2024 року прилад обліку гарячої води у його квартирі АДРЕСА_3 не пройшов чергову метрологічну повірку, а тому засіб обліку гарячої води знято з обліку та квартира вважається такою, у якій відсутні лічильники гарячої води (безобліковою).
Звертаючись до суду з позовом про анулювання заборгованості за послуги постачання гарячої води, ОСОБА_1 покликався на порушення відповідачем порядку здійснення державної метрологічної повірки квартирного приладу обліку гарячої води та відсутність підстав для неврахування ЛМКП «Львівтеплоенерго» показів наявного у його квартирі лічильника у спірний період.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок заборгованості з гарячого водопостачання за серпень 2024 року в розмірі 7921,48 грн проведений відповідачем відповідно до п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». При цьому, суд дійшов висновку про відповідність вимогам закону дій відповідача щодо нарахування заборгованості за послуги з постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 за нормами споживання.
Однак, з таким висновком колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Відтак, саме ЛМКП «Львівтеплоенерго» несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку гарячої води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 березня 2019 року у справі №229/1539/17.
Як убачається з матеріалів справи, у спірний період прилад обліку води, наявний в квартирі ОСОБА_1 , був справний, без пошкоджень та здійснював фіксацію показників обсягу спожитої гарячої води, що підтверджується Актом № 0107415 про розпломбування вузла розподільчого обліку, складеного відповідачем 24 вересня 2024 року, тобто після нарахування позивачу заборгованості у серпні 2024 року (а.с. 49), та свідоцтвом №239-1009240-02 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого ТзОВ «Рівнестандарт», від 10.09.2024, згідно якого за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам границі допустимої відносної похибки відповідно до п.5.1. ДСТУ 3580 в умовах експлуатації (а.с. 50).
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу своєчасно здійснити повірку квартирного вузла обліку гарячої води у квартирі позивача, відповідальність за проведення якої покладено на суб'єкта господарювання, що здійснює обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки, підстави для нарахування ЛМКП «Львівтеплоенерго» плати за послуги з постачання гарячої води за серпень 2024 року за нормами споживання без урахування показів лічильника гарячої води № 138558 відсутні.
При цьому, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідачем споживача ОСОБА_1 про наявність в останнього обов'язку щодо проведення чергової метрологічної повірки приладу обліку гарячої води, а в надісланих на його адресу рахунках для оплати вартості послуг гарячого водопостачання, яка була розрахована з урахуванням показників приладу обліку гарячої води, зазначена некоректна інформації щодо строків для її проведення.
З наведених мотивів, рішення суду слід скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати дії ЛМКП «Львівтеплоенерго»щодо здійснення нарахування плати за послуги з постачання гарячої води по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку №138558, в сумі 2263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5658,45 грн незаконними.
Зобов'язати ЛМКП «Львівтеплоенерго»здійснити перерахунок нарахованої у серпні 2024 року суми послуги постачання гарячої води у житлову квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку № 138558, а саме в сумі 2263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5658,45 грн, розрахувавши її згідно з показниками приладу обліку лічильника гарячої води № 138558, встановленого у квартирі ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 14 лютого 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати дії Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»щодо здійснення нарахування плати за послуги з постачання гарячої води по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку №138558, в сумі 2263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5658,45 грн незаконними.
Зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»здійснити перерахунок нарахованої у серпні 2024 року суми послуги постачання гарячої води у житлову квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за нормами споживання, а не на підставі поданих ним показів квартирного приладу обліку № 138558, а саме в сумі 2263,03 грн, а також суми перерахунку в сумі 5658,45 грн, розрахувавши її згідно з показниками приладу обліку лічильника гарячої води № 138558, встановленого у квартирі ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 08 травня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра