Справа № 209/2739/26
Провадження № 6/209/142/26
07 травня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
у складі:головуючого судді - Корнєєвої І.В.
за участі секретаря судового засідання -Пиндик Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чувило Є.О.про тимчасове обмеженняу правівиїзду замежі України ОСОБА_1 , -
07.05.2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшло подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чувило Є.О.про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . Державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 160/9230/25, виданого 04.09.2025 , про стягнення податкового боргу 4 268 552,82 грн.
В обґрунтування подання державний виконавець зазначає, що у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження № 79392597, з виконання виконавчого листа № 160/9230/25, виданого 04.09.2025 , про стягнення податкового боргу 4 268 552,82 грн.
Боржником за вказаним виконавчим документот є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є громадянином України.
21.10.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Однак, рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Також вказує про те, що виконавцем 13.10.2025 та 16.03.2026 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень про причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики виконавця не з'явився, про причини неявки не повідомилв.
ОСОБА_1 не одержує доходи.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України 28.01.2026 повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3874708835, не перетинав державний кордон України.
Боржником рішення на сьогоднішній день не виконано, будь-яких дій, спрямованих на їх виконання не здійснено, декларацію та інформацію про доходи не надано, не повідомлено про наявність майна, рахунків, доходів, що свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду, а тому його право на виїзд за межі України має бути тимчасово обмежено.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 07.05.2025 подання розподілено головуючій судді Корнєєвій І.В.
За вимогами частини 4 статті 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державний виконавець Чувило Є.О. у судове засідання не з'явився, у поданні просить розглянути справу без участі представника ДВС.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно частини 2 статті 247 ЦПК України.
Розглянувши подання державного виконавця, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Приписами ч. ч. 2, 4 ст.6З акону України«Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Також, статтею 6цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України«Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів .
При цьому, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Таким чином, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням іншого органу (посадової особи)» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Отже, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч. 2 ст. 12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.
З аналізу вказаної статті вбачається, що тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України - це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов'язань у зв'язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання державним виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.
Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Приписами ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено зобов'язання боржника, відповідно до яких він зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження..
Аналізуючи вказану норму закону, слід зробити висновок про те, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням іншого органу (посадової особи)» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов'язок не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Таким чином, основною і єдиною підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що виконавчий лист № 160/9230/25, виданий 04.09.2025 , містить зобов'язання ОСОБА_1 про сплату податкового боргу 4 268 552,82 грн.
21.10.2025 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чувило Є.О. відкрито виконавче провадження ВП № 79392597 з виконання виконавчого листа № 160/9230/25, виданого 04.09.2025 , про стягнення ОСОБА_1 податкового боргу 4 268 552,82 грн.
30.10.2025 державним виконавцем здійснений виклик за вих. № 161207 на ім'я та адресу боржника ОСОБА_1 про його обов'язок з'явитись до державного виконавця 13.11.2025 року о 12:00 год..
Згідно Акту державного виконавця від 06.03.2026, виходом державного виконавця за місцем мешкання боржника, двері ніхто не відчинив, про що складений акт державного виконавця.
06.03.2026 за вих. № 37858 державним виконавцем здійснений виклик на ім'я та адресу боржника ОСОБА_1 про його обов'язок з'явитись до виконавця на 17.03.2025 року о 10:30 год.
При цьому, у поданому до суду поданні державний виконавець зазначає, що боржник на виклик на 13.11.2025 та 17.03.2026 не з'явився, причини неявки не повідомилв.
Згідно інформаційної довідки № 467250687 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наявне обтяження нерухомого майна боржника № 79392597 від 09.03.2026 року, накладене Дніпровським відділом ДВС у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України .
Згідно інформаційної довідки № 101998519 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо суб'єкта наявне обтяження рухомого майна боржника № 32458532 від 13.03.2026 року накладене Центрально-Міським відділом ДВС.
У поданому до суду поданні, державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чувило Є.О. покликається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2025 ВП№79392597, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, направлено сторонам виконавчого провадження. При цьому рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Суд не приймає дані доводи, оскільки саме по собі невиконання боржницею самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим листом № 160/9230/25, виданим 04.09.2025 , обов'язків.
Більш того, суд зазначає, що на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Натомість, матеріали подання не містять доказів обізнаності боржника про триваюче щодо нього виконавче провадження, а також доказів його ухилення від участі у вчиненні певних виконавчих дій.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
При цьому, слід зазначити, що згідно із вимогами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено, що державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Чувилдо Є.О. 21.10.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79392597 з примусового виконання виконавчого листа № 160/9230/25, виданого 04.09.2025 , про стягнення ОСОБА_1 податкового боргу 4 268 552,82 грн.
Проте державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, надані докази про здійснені виклики боржниці до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в тому числі, з огляду на складений та досліджений судом акт державного виконавця від 06.03.2026 не містить інформацію та підтвердження того, що боржник обізнаний про наявність щодо нього відкритого 21.10.2025 виконавчого провадження, а також те, що боржник отримував такі виклики та свідомо ухилявся від свого обов'язку щодо сплати заборгованості за виконавчим листом № 160/9230/25, виданим 04.09.2025.
Враховуючи те, що докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів до державного виконавця не надано, підстави вважати боржника такою, що належним чином повідомлений про свої права та обов'язки у виконавчому провадженні, у суду відсутні. Через необізнаність боржника про відкрите стосовно неї виконавче провадження, умисел на ухилення від виконання виконавчого листа не є доведеним.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що державним виконавцем не надано доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього вищезазначеним виконавчим листом , а сам факт наявності відкритого виконавчого провадження не свідчить про ухилення боржника від її виконання. Наявність грошового зобов'язання не є підставою для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Суд наголошує на тому, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно із вимогами ч. 3 указаної статті, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов переконливого висновку про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов'язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.
З цих підстав, суд вважає, що підстави для задоволення подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чувило Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , відсутні.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню державним виконавцем з аналогічним поданням у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Керуючись ст. ст.2, 258, 260, 261, 267, 352-353, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чувило Є.К., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 - відмовити.
Роз'яснити державному виконавцю, що він не позбавлений права в процесі виконавчого провадження на повторне звернення до суду із спірного питання у випадку вжиття передбачених Законом України«Про виконавче провадження» заходів щодо встановлення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.В. Корнєєва