м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
Справа № 932/4520/26
Провадження № 1-кс/932/1992/26
Іменем України
05 травня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову заступника начальника СД ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 03.03.2026 про закриття кримінального провадження №42026042030000013 від 02.02.2026 за ч. 1 ст. 296 КК України -
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра надійшла зазначена вище скарга.
В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що у провадженні дізнавачів СД ВП № 4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №42026042030000013 від 02.02.2026 за ч. 1 ст. 296КК України, однак 03 березня 2026 року заступником начальника СД ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області було винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження. Із даною постановою скаржник не згоден, адже вважає, що досудове розслідування було проведено не в повному обсязі, дізнавач не провів усіх необхідних слідчих дій, постанову винесено із урахуванням матеріалів іншого кримінального провадження стосовно заявника, порушено вимоги кримінального процесуального законодавства щодо долучення матеріалів із іншого кримінального провадження.
У судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_2 скаргу підтримав, прохав задовольнити. Обґрунтував вимоги обставинами, які виклав у скарзі.
Уповноважена особа СД ВП № 4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явилася.
Із метою належного розгляду скарги, слідчим надано суду матеріали кримінального провадження.
Вивченням матеріалів кримінального провадження №42026042030000013 від 02.02.2026 року встановлено, що за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР внесені відомості за ч. 1 ст. 296 КК України за фактом того, що невідомим чоловіком відносно нього та його дівчини ОСОБА_4 вчинені хуліганські дії, які супроводжувалися погрозами нанесення тілесних ушкоджень та ударів по кузову автомобіля.
Ухвалюючи постанову про закриття кримінального провадження 03.03.2026 року жодних обґрунтувань прийнятого рішення не наведено, окрім як посилань на матеріали іншого кримінального провадження, а самі матеріали кримінального провадження не містять процесуальних документів, які б спростовували доводи скаржника.
Дослідженням матеріалів закритого кримінального провадження встановлено, що у кримінальному провадженні допитано лише самого потерпілого та проведено слідчий експеримент, однак не допитано жодну іншу особу, не надано жодного доручення.
Відповідно до ст. 2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Під час розгляду скарги слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, з'ясовується питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Однією із форм закінчення досудового розслідування, виходячи з вимог ч.1 ст.283 КПК України, є його припинення, шляхом закриття провадження.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Аналіз зазначених норм КПК в їх сукупності, дає підстави зробити висновок, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження повинне ґрунтуватися на всебічному та повному з'ясуванні всіх обставин справи, бути вмотивованим і в ньому повинно бути відображено, чому визнано, що подія, про яку повідомлялось заявником не мала місце чи що в ній відсутні ознаки складу злочину, а також наведені конкретні обставини, які виключають провадження по справі.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження згідно ст. 110 КПК України, має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
Однак, матеріали закритого кримінального провадження містять лише постанови про призначення групи прокурорів, визначення слідчих у кримінальному провадженні, доручення на проведення досудового розслідування, саму заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У кримінальному провадженні ніхто не допитувався.
Враховуючи викладене вище, приходжу до переконання про необґрунтованість висновків, які містяться у постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені дізнавачем та передчасність прийнятого дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження.
Скасування постанови про закриття кримінального провадження є підставою для відновлення досудового розслідування.
Під час розгляду скарги, ухвалу постановлено у порядку ч. 2 ст. 372 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 372, 376 КПК України,-
постановила:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову заступника начальника СД ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 03.03.2026 про закриття кримінального провадження №42026042030000013 від 02.02.2026 за ч. 1 ст. 296 КК України- задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника СД ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 03.03.2026 про закриття кримінального провадження №42026042030000013.
Матеріали кримінального провадження №42026042030000013 (в одному томі) повернути до ВП № 4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали постановлено 07.05.2026.
Слідча суддя ОСОБА_5